Ухвала суду № 99876451, 22.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2021 року Справа №160/13763/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., в порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки № ФД 111929 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення та їх відсоткового значення, які були враховані при призначенні йому пенсії з 05.09.2012 року, в тому числі надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до довідки № ФД 111929 Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у ній, а також додатково: надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу, які були враховані при призначенні ОСОБА_1 пенсії з 05.09.2012 року (з урахуванням раніше виплачених сум), без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням додатково надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року (100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року), з урахуванням додатково надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України, із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) – відповідача та третьої особи, а також його копії для направлення учасникам в справі.

Копію ухвали направлено на адресу позивача засобами електронного зв`язку на зазначену в адміністративному позові адресу електронної пошти 31.08.2021, що підтверджується матеріалами справи.

07.09.2021 засобами поштового зв`язку до суду від позивача надійшов уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки № ФД 111929 від 01.07.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення та їх відсоткового значення, які були враховані при призначенні йому пенсії з 05.09.2012 року, в тому числі надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до довідки № ФД 111929 від 01.07.2021 року Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у ній, а також додатково: надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу, які були враховані при призначенні ОСОБА_1 пенсії з 05.09.2012 року (з урахуванням раніше виплачених сум), без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням додатково надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року (100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року), з урахуванням додатково надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов; встановлено третій особі 10-денний строк на подання пояснень щодо позову або відзиву; витребувано від відповідача додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання до 27.09.2021.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) учасники справи повідомленні відповідно до приписів КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

Копію ухвали направлено на адресу учасників справи, засобами електронного зв`язку, позивачу на зазначену в адміністративному позові адресу електронної пошти, відповідачу та третій особі на офіційну електронну адресу - 16.09.2021, що підтверджується матеріалами справи.

Під час дослідження матеріалів справи судом ініційовано питання про залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи вищевказане питання, суд виходить із наступного.

Положеннями частини 13 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, за положеннями частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом із тим, відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Судом встановлено, в позовній заяві позивач, зокрема, оскаржує дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року (позовна вимога №3), а також заявляє вимогу №4: «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням додатково надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу».

Проте, в порушення наведених вимог позивач не оскаржує дії та/або бездіяльність відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням додатково надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу, що унеможливлює встановлення судом питання взаємопов`язаності вказаних вимог між собою, а саме: чи є позовна вимога №4 похідною від позовною вимоги №3.

Крім цього, позивач у позовній вимозі №4 визначає додаткові надбавки (а саме: надбавку за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавку за роботу з особовим складом 15%; надбавку за класність 8% від посадового окладу), з урахуванням яких він вважає відповідач повинен здійснити перерахунок, проте не вказує реквізитів довідки та/або іншого документи, з якого, на думку позивача, під час здійснення перерахунку пенсії відповідачем має використатися грошовий розмір вказаних ним надбавок, що також унеможливлює встановлення судом предмету спору.

Поряд із цим, в позовній заяві серед іншого позивачем заявлено вимогу №5 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року (100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року), з урахуванням додатково надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу.

Проте, всупереч вищенаведеним вимогам КАС України позивачем не заявлено в адміністративному позові позовних вимог щодо визнання дій та/або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2020 року (100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року), з урахуванням додатково надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу з особовим складом 15%; надбавки за класність 8% від посадового окладу.

Разом із цим, в порушення зазначених приписів КАС України вказана вимога про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2020 року не є ані похідною, ані пов`язаною з іншими заявленими в адміністративному позові позовними вимогами.

До того ж, суд звертає увагу, що позивачем в адміністративному позові не наведено жодного обґрунтування доцільності об`єднання позовних вимог.

Суд наголошує, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності та/або уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу та третій особі у справі.

Крім того, згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд із цим, відповідно до частини 5 вищенаведеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Суд звертає увагу, що в позовних вимогах ОСОБА_2 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Водночас, в тексті адміністративного позову позивач посилається на те, що розмір пенсії, яку він отримує становить – 4173,00 грн. Враховуючи кількість заявлених позовних вимог, позивачу необхідно сплатити 1816 грн, що є великим фінансовим тягарем. Окрім того, позивач вказує, що предметом даного позову є захист соціальних прав позивача, а саме: відновлення порушеного права на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим на підставі ч.2, п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» просив звільнити його від сплати судового збору.

Суд зазначає, що питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674-VI). З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону №3674-VI, норма якої є спеціальною.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону №3674-VI), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом №3674-VI визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону №3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону №3674-VI, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону №3674-VI, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону №3674-VI, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону №3674-VI перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону – статтями 5 та 8 Закону №3674-VI, що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону №3674-VI, застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18, який відповідно до вимог ч.5 ст.245 КАС України підлягає обов`язковому застосуванню судом.

З аналізу вищевикладеного можна дійти висновку, що передумовою для звільнення позивача від сплати судового збору в разі, якщо предметом позову є захист соціальних прав фізичної особи, є надання судом оцінки майновому стану позивача.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом дій звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, податкова декларація про доходи, тощо).

За приписами статті 129 Конституції України, з яким також кореспондуються положення пункту 7 частини 2 статті 2 та частини 1 статті 8 КАС України, однією з основних засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В силу положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з ними обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає оплаті ним судового збору у порядку, розмірі і строки, встановлені законодавством, покладається саме на особу – позивача.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт перебування позивача у скрутному матеріальному становищі, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, податкова декларація про доходи, тощо.

Разом із цим, наведені аргументи позивача не дають підстав вважати, що зазначені суми пенсії є єдиним джерелом доходу позивача, оскільки матеріали адміністративного позову не містять відомостей про його майновий стан, який може мати інші джерела доходу на момент подання позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), підстави для звільнення останнього від сплати судового збору за подання адмінітсративного позову до суду відсутні.

Так, частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.

З огляду на викладене, позивач повинен сплати судовий збір у розмірі 908,00 грн. (2 270,00 грн. х 0,4) за кожну з вимог немайнового характеру відповідно до їх кількості після уточнення позовних вимог у відповідності до вимог КАС України, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності та/або уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу та третій особі у справі;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з наданням відповідних доказів на підтвердження майнового стану позивача.

Керуючись статтями 5, 21, 133, 160, 171, 172, 248, 256 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача для виконання, відповідачу та третій особі – до відома.

Роз`яснити позивачеві, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно