
Справа № 501/964/21
УХВАЛА
22 вересня 2021 року смт.Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., при секретарі судового засідання Степанової Н.С., за участю учасників судового провадження:
прокурора Палія Є.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Коперсак В.В.,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальні акти у об`єднаному кримінальному провадженні №12020160160000816 від 14.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пристень Російської Федерації, проживає в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України, –
ВСТАНОВИВ :
29.04.2021 року до Овідіопольського районного суду Одеської області від Одеського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020160160000816 від 14.11.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 185 КК України, на підставі ч.2 ст. 34 КПК України.
Ухвалою судді від 30 квітня 2021 року вказаний обвинувальний акт у прийнято до провадження та призначито підготовче судове засідання.
13.09.2021 року ухвалою судді кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12020160160000816 від 14.11.2020 року (справа № 501/964/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, об`єднано з кримінальним провадженням, внесеним в ЄРДР за №12021162160000487 від 07.06.2021 року (справа № 501/2470/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, та з кримінальним провадженням, внесеним в ЄРДР за №12021162160000658 від 23.07.2021 року (справа № 501/2591/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, в одне провадження під загальним номером справи 501/964/21 та призначено до спільного розгляду у підготовчому судовому засіданні.
До обвинуваченого на стадії досудового розслідування в кримінальному провадженні за №12021162160000658 від 23.07.2021 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали спливає 26.09.2021 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що неможливо застосувати до нього більш м`який запобіжний захід під час судового розгляду справи, так як обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник Коперсак В.В. в підготовчому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, обвинувачується у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень та відносно нього може бути застосовано запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечував, пояснив, що у розшуку не перебував, постійно підтримував телефонний зв`язок з оперуповноваженим в даному кримінальному провадженні, просив змінити запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також матеріали об`єднаного кримінального провадження, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність обрання запобіжних заходів є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання, сукупністю даних про матеріальний та соціальний стан особи, її зв`язки з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Судом встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім наявності вказаних ризиків, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень (10 епізодів), передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 та ч.2 ст. 186 КК України, які являються кримінальними правопорушеннями різної ступені тяжкості - від кримінального проступку до тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років (ч.2 ст. 186 КК України), обвинувачений офіційно не працевлаштований, утриманців не має, міцні соціальні зв`язки відсутні, останній може залишити місце проживання, ухилитися від суду, продовжити вчиняти інші протиправні діяння, через що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України немає.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що після отримання обвинувального акта суд має право застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за результатами розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки після надходження обвинувального акту до суду змінюється процесуальний статус особи з підозрюваного на обвинуваченого. Тому застосований запобіжний захід відносно підозрюваного на стадії досудового розслідування не може бути продовжено на стадії судового розгляду без попереднього обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Виходячи з наведеного, враховуючи тяжкість наслідків вчинених кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне не продовжити, як просить прокурор, а обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки скасування або зміна цього запобіжного заходу на більш м`який, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості скоєного, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 314, 331, 392 КПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 21 листопада 2021 року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу припиняє свою дію 21 листопада 2021 року.
Розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_1 визначити у межах п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок – код отримувача 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.
Обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:
- прибувати за першою вимогою суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме м.Чорноморськ Одеської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд.
Повний текст ухвали складено 24.09.2021 року.
Суддя: Є. М. Панасенко
Судове рішення № 99875058, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 22.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 501/964/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: