Рішення № 99873052, 23.09.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9304/21

н/п 2-а/766/373/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа №766/9304/21; провадження №2-а/766/373/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача

04 червня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про скасування постанови, та просила скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради №9/84 від 28 квітня 2021 року та закрити справу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 28 квітня 2021 року відповідачем винесено оскаржувану постанову, яку сторона позивача вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Так, притягуючи позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладаючи стягнення у розмірі 1 020, 00 грн., відповідачем не наведено підстав та мотивів такого рішення. Крім того, відсутні докази як того, що позивачка може бути суб`єктом притягнення до відповідальності за ст. 152 КУпАП так і вчинення правопорушення нею.

Виклад позиції відповідача

14.09.2021 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності подала клопотання про залишення позову без розгляду та відзив на позов, за змістом якого просила відмовити позивачу у поновленні строків на звернення до суду та у задоволенні позовних вимог.

Вказала, що позивачка була обізнана про місце, час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї, однак жодних пояснень та доказів на спростування виявлених порушень не надала, а тому оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства та є правомірною.

Оскільки після винесення 28.04.2021 року постанови комісією позивачка звернулася до суду лише 04.06.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності, наявні підстави для залишення позову без розгляду

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 07.06.2021 року позов залишено без руху з наданням позивачу строку п`ять днів на усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі. Судове засідання призначено на 16.09.2021 року.

16.09.2021 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності подала клопотання про залишення позову без розгляду та відзив на позов.

За клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 23.09.2021 року.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, ОСОБА_2 діючи в його інтересах подала заяву про розгляд справи без участі сторін в письмовому провадженні за наявними доказами у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви представника відповідача про розгляд справи без його участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановив розглянути справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду із позовом.

До позовної заяви долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду з підстав того, що оскаржувану постанову позивачка отримала поштою лише 21.05.2021 року, відтак причина пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами є поважною.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Строки звернення до суду визначенні ст. 122 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом, або іншими Законами.

Частиною 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі – протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З урахуванням положень ст. ст. 122,123 КАС України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Із долучених до позову доказів встановлено, що постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради позивачці після розгляду справи вручено не було, а відправлено поштою 30.04.2021 року. На самому засіданні позивач присутньою не була.

Поштове повідомлення №7300311458514 від 17.05.2021 року вручено позивачу 21.05.2021 року, що підтверджено інформацією з сайту Укрпошти..

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду у строки визначені Законом, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.

Згідно п. 105 Правил надання поштових послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 в редакції чинній на час розгляду справи, для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.

Враховуючи, що до моменту отримання оскаржуваної постанови позивачка не була обізнана про те яким саме суб`єктом та з яких саме мотивів та доводів на неї накладено адміністративне стягнення та була позбавлена можливості повноцінно реалізувати своє право на судовий захист, суд дійшов висновку, що доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду є обґрунтованими а тому їх слід поновити.

Обставини встановлені судом.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітету Херсонської міської ради №9/84 від 28.04.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 020, 00 грн.

Оскаржувана постанова мотивована тим, що згідно з протоколом Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом від 09.04.2021 №000075, 09.04.2021 о 14-15 за адресою: вул. Московська, буд. 74 у дворі загального користування власник квартири АДРЕСА_2 здійснила встановлення тимчасової огорожі без проектно-дозвільної документації, чим порушено п.2.3.3.7 Правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні та ст. 16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів».

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Згідно приписів Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів – комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Правила благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні затверджено рішення міської ради №221 від 31.05.2011 року.

За п. 2.3.3.7. посадові особи та особи, що використовують або є власниками МАФ, зобов`язані розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації, інших дозволів.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Статтею 5 КУпАП встановлено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У справі, яка розглядається, відповідачем на підтвердження правомірності дій вчинених при притягненні особи до адміністративної відповідальності доказів не надано.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що відповідачами не виконано процесуальний обов`язок доведеності правомірності винесення оскаржуваної постанови, не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил благоустрою не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить доказів вчинення правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції №СВ05461624/1 від 06.09.2021 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог, на користь позивача з виконавчого комітету Херсонської міської ради підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме 908, 00 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про скасування постанови – задовольнити.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітету Херсонської міської ради №9/84 від 28.04.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за ст. 152 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 020, 00 грн. – скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за ст. 152 КУПАП – закрити.

Стягнути з виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судових витрат 908, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Згідно ч. 4ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 23.09.2021 року.

Суддя Є.М. Булах