Рішення № 99871050, 11.08.2021, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3540/21

Провадження №2/463/1099/21

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання - Попович Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання виконавчого напису №6258 від 17 лютого 2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із повідомлення в мобільному додатку «Дія», позивач дізнався про наявність заборгованості, зокрема щодо відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» виконавчого провадження №64689675 з примусового виконання виконавчого напису №6258 від 17 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 80117,17 грн заборгованості за кредитним договором №067589-ЛВ1-02 від 09.01.2020 року.

Вважає такий незаконним та таким, що не підлягає до виконання, з тих підстав, що обов`язковою умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника. Так останній вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ст.87, 88 ЗУ «Про нотаріат». Крім того, перед вчиненням виконавчого напису стягувач зобов`язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов`язання. Проте, жодних таких повідомлень від відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором, позивач не отримував. Враховуючи наведене просить позов задоволити.

Ухвалою судді від 05 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує з мотивів викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не скерував, клопотання про відкладення не подавав.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача та ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого позивач не заперечив.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду належним чином були повідомлені, причини не явки не повідомили, клопотання про відкладення не подавали.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №6258 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 80117,17 грн заборгованості за кредитним договором №067589-ЛВ1-02 від 09.01.2020 року, а також витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 750 гривень (а.с.10).

На підставі даного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64689675 від 02.03.2021 (а.с.11-13).

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року № 310/9293/15.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не погоджується із сумою боргу та така не є безспірною. Відповідачем дані обставини не заперечуються та не спростовані, документи на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис на адресу суду не скеровано.

Аналізуючи сукупність зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку, що вчинення спірного виконавчого напису відбулось з порушенням вимоги закону про безспірність заборгованості.

Отже, керуючись принципом змагальності цивільного судочинства, суд вважає, що вчинення виконавчого напису №6258 від 17 лютого 2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, суперечить положенням ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, задовольняючи позов, у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави 908 грн судового збору, оскільки позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати такого.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-81, 141, 178, 259, 263-265, 268, 280-283, 289 ЦПК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати виконавчий напис вчинений 17 лютого 2021 рокуприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрованого за №6258 про стягнення зОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 80117,17 грн заборгованості за кредитним договором №067589-ЛВ1-02 від 09.01.2020 року, а також витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 750 грн, - таким що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на користь держави 908 грн (дев`ятсот вісім гривень) судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 серпня 2021 року.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» місцезнаходження: м. Київ, вул. Ген.Алмазова, 13, офіс 524, ЄДРПОУ: 41084239;

третя особа:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січ.Стрільців, буд.37-41, оф.215;

приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, місцезнаходження: м. Львів, вул. С.Бандери, 6.

Суддя: Гирич С. В.