Рішення № 99870740, 23.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4607/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.

представника позивача Завади Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Завада Тарас Романович до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови Галицької митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил,

встановив:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Колобродова А.В. №0640/20900/21 від 27 квітня 2021 року про притягнення громадянина України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Стир-Агротех» до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 421826,10 гривень.

Обґрунтовуючи заявлений позов покликається на те, що оскаржуваною постановою в справі про порушення митних правил № 0640/20900/21 від 27 квітня 2021 року громадянина України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Стир-Агротех» (код ЄДРПОУ 40269653), визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 421826,10 гривень України. Постанову вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, митним органом невірно визначено фактичні обставини справи, не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, що призвело до невірного висновку митного органу про наявність в його діях складу правопорушення. Строки накладення адміністративного стягнення були пропущені, оскільки з дати виявлення порушення - з 01.07.2020 року, минуло понад шість місяців, а тому відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, адміністративне стягнення на особу, не могло бути накладено. Крім цього, покликається на те, що відповідачем було притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності також за ч.4 ст.481 МК - за фактом не вивезення за межі митної території України товару за митною декларацією №UА209140/2019/102945 від 19.01.2019 р., що є одним і тим же правопорушенням, оскільки походить із одних і тих же фактів, зокрема із факту порушення особою строк тимчасового ввезення. Тобто, позивач вважає, що має місце одночасне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить принципам Конституції України, передбаченим статтею 61. Зазначає, що достатніх належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи митницею, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 526 Митного кодексу України, у справі немає. Позивача не було повідомлено про розгляд його справи, чим порушено вимоги законодаства та прийнято незаконну постанову, яка підлягає скасуванню.

Представник позивача позовні підтримав та просив задовольнити позовну заяву, з мотивів викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказав, на дотримання митним органом порядку, процедури та строків притягнення особи до відповідальності. Вказав, що граничний термін перебування ввезеного на митну територію України оприскувача самохідного марки John Dееrе, модель 4830, Номер кузова: S/N НОМЕР_1 , що був використанні, 2014 року випуску, становив до 30.06.2020 року. Однак, з 30.06.2020 року по 05.04.2021 року митні платежі керівником ТОВ «Стир-Агротех» гр. ОСОБА_1 , у відповідності до п.4 ст.106 МК, не сплачувались, тобто мало місце ухилення від сплати митних платежів. Заяв про продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу з 30.06.2020 до 05.04.2021 ОСОБА_1 не подавав. Щодо строків накладення стягнення відповідач зазначив, що з 30.06.2020 до 05.04.2021 року митний режим товару, оформленого за вказаною декларацією не змінювався, він продовжував перебувати у митному режимі «тимчасове ввезення», із порушенням строків такого перебування, а тому ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у визначені ст.467 МК строки. Окрім цього, зазначив, що за однією митною декларацією №UА209140/2019/102945 від 19.01.2019 р ОСОБА_1 було вчинено два різні правопорушення, передбачені різними статтями МК України, а тому вважати, що відбулось одночасне притягнення позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення немає підстав. Про дату розгляду справи позивача було повідомлено належним чином, що стверджується долученими до позовної заяви копіює протоколу про порушення митних правил. Також, вказує, що листом митниці від 29.04.2021 року ОСОБА_1 скеровано два примірники постанов у справах про порушення митних правил, які позивачем отримано особисто 04.05.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та доводи сторін по справі, суд приходить до наступного висновку.

Враховуючи те, що позовна заява та долучені до неї документи стосовно часу отримання оскаржуваної постанови містять обґрунтовані дані, які свідчать про поважні причини, які перешкоджали позивачу протягом визначеного КАС України строку реалізувати своє процесуальне право на оскарження постанови,вважаю за можливе поновити пропущений процесуальний строк.

Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Колобродова А.В. №0640/20900/21 від 27 квітня 2021 року громадянина України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Стир-Агротех», притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 421826,10 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 19.01.2019 року агентом з митного оформлення товарів ТОВ «ПЕЛАТ» (ЄДРПОУ 38225072) до ВМО «Малехів» митного поста «Північний» Львівської митниці ДФС було подано митну декларацію типу ІМ31ЕА з № UА209140/2019/102945, на товар: «Моторний транспортний засіб спеціального призначення (спеціально сконструйований для розміщення різних пристроїв, які надають можливість виконувати визначені нетранспортні функції): оприскувач самохідний марки John Dееrе, модель 4830, Номер кузова: S/N 1N04830ХЕD0028443, що був використанні, 2014 року випуску. Призначений для використання в сільському господарстві). Виробник AMMANN Italy S.r.l. США, який надійшов на адресу ТОВ «Стир-Агротех» (код ЄДРПОУ 40269653).

Вказаний товар було ввезено на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами для реалізації господарської діяльності на території України.

Відповідно до ст. 108 Митного кодексу України, митним органом був встановлено граничний термін перебування вищезазначеного товару до 30.06.2019 року.

24.06.2019 року, у відповідності до ст. 108 МК України та на підстави звернення керівника підприємства ТОВ «Стир-Агротех», заява від 24.06.2019 № 1 (вх. ВМО «Малехів» м/п «Львів-північний» Галицької митниці Держмитслужби від 25.06.2019 № 994/13-70-73-01/24) граничний термін перебування вищезазначеного товару був продовжено до 30.12.2019 року.

27.12.2019 року, у відповідності до ст. 108 МК України та на підставі звернення керівник )

підприємства ТОВ «Стир-Агротех», заява від 27.12.2019 № 3 (вх. ВМО «Малехів» м/п «Львів-

північний» Галицької митниці Держмитслужби від 27.12.2019 № 309/7.4-28-09-01/24) граничний

термін перебування вищезазначеного товару був продовжений 31.03.2020 року.

19.03.2020 року, у відповідності до ст. 108 МК та на підставі звернення керівника підприємства ТОВ «Стир-Агротех», заява від 19.03.2020 № 4 (вх. ВМО «Малехів» м/п «Львів- північний» Галицької митниці Держмитслужби від 19.03.2020 № 1953/7.4-28-09-01/23) граничний термін перебування вищезазначеного товару був продовжено до 30.06.2020 року.

30.06.2020 року, у відповідності до п. 3 ст. 108 МК України керівником підприємства ТОВ «Стир-Агротех» (ЄДРПОУ 40269653) гр. ОСОБА_1 у ВМО «Малехів» мп «Львів-північний» Галицької митниці Держмитслужби заяви на продовження строку тимчасового ввезення товару, який був ввезений на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами та оформлений у митному відношенні за митною декларацією № UА209140/ 2019/ 102945 від 19.01.2019 року не подавалося та не заявлялося ввезений товар до митного режиму реекспорт у встановлений строк, не поміщалося в інший митний режим, що допускається МК України (до 30.06.2020).

Листами митниці від 12.03.2021 року №7.4-1-28-09/13/5593 та від 25.03.2021 року № 7.4-1-28-09/ 13/6558 в адресу керівника ТОВ «Стир-Агротех» гр. ОСОБА_1 було скеровано вимогу щодо прибуття та надання пояснень стосовно причин перевищення строку тимчасового ввезення товару за митною декларацією № UА209140/2019/102945 від 19.01.2019 року та не заявлення вказаного товару до митного режиму «реекспорт» чи будь який інший митний режим у ВМО «Малехів» м/п «Львів-північний».

Станом на 05.04.2021 року керівник підприємства ТОВ «Стир-Агротех» гр. ОСОБА_1 у ВМО «Малехів» м/п «Львів-північний» Галицької митниці Держмитслужби для надання пояснень не з`явився. Разом з тим, товар за митною декларацією №UА209140/ 2019/102945 від 19.01.2019 року за межі митної території не вивезено, не заявлений до митного режиму реекспорт у встановлений строк та не поміщений в інший митний режим, відповідно до МК України.

У відповідності до п.2 ст. 106 МК України, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України ТОВ «Стир-Агротех» до 31.06.2020 року сплачувалось 3 відсотки суми митних платежів, які підлягали б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення, а також, відповідно до п. 4 ст. 106 МК України, у такому ж порядку сплачувалися митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів.

В період 30.06.2020 до 05.04.2021, у відповідності до п. 4 ст. 106 МК, не сплачувалось З відсотки суми митних платежів, які підлягали б сплаті у разі продовження строку тимчасового звезення товару за митною декларацією № UА209140/2019/102945 від 19.01.2019. Сума не сплачених митних платежів з 30.06.2020 по 05.04.2021 становить 140 608,70 гривень. Документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 МК України, митному органу надано не було.

За митною декларацією № UА209140/ 2019/ 102945 від 19.01.2019 року декларантом і особою відповідальною за дотримання митного режиму є керівник ТОВ «Стир-Агротех» (ЄДРПОУ 40269653) гр. ОСОБА_1 .

Таким чином, керівником ТОВ «Стир-Агротех» гр. ОСОБА_1 вчинено несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що має ознаки складу правопорушення передбаченого ст.485 МК України.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 08.07.2021 у справі №461/4489/21, яке набрало законної сили 09.08.2021, постанову у справі про порушення митних правил № 0638/20900/21 від 27 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.481 МК України скасовано, а справу про адміністративне правопорушення - закрито.

У відповідності до ч.4 ст.78 КАС, обставини, встановлені даним рішенням суду не підлягають доказуються при розгляді цієї справи.

У справі №461/4489/21 суд встановив, що у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень та встановленням заборон на перетин кордону, в т.ч. і з країнами Європейського Союзу, вивезення оприскувача самохідного марки John Deere, модель 4830, Номер кузова: S/N НОМЕР_2 , що був у використанні, 2014 року випуску, за межі митної території України було неможливим. Суд зазначивши, що мав місце факт дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в контексті вимог ч.1 ст.460 МК України, прийшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 481 МК України, а саме перевищення ним строку тимчасового ввезення товару на митну територію України, який оформлено у митному відношенні тимчасового ввезення за митною декларацією № UА209140/2019/102945 від 19.01.2019 р. більше ніж на двадцять діб.

Відповідно до ст. 485 МК України за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності за статтею 485 МК України є наявність вини у формі умислу.

Диспозиція вказаної правової норми передбачає необхідність спеціальної противної мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Отже, відповідальність за ст. 485 МК України може наставати лише у випадку, коли правопорушник свідомо, з умислом, спрямованим на зменшення митних платежів, вчинив несплату митних платежів.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у ч. 1 ст. 9 КУпАП та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для притягнення особи до відповідальності за ст.485 МК України необхідно поряд з іншим наявність в особи спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка є для нього бажаною.

Частина 1 ст. 495 МК України, визначає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Водночас, у даній справі судом встановлено, що в діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст. 485 МК України відповідальність.

Суд приходить до висновку, що усіх обставин інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення митним органом враховано не було, оскільки розгляд справи проведено без повного дослідження та з`ясування обставин справи. Відтак не здобуто переконливих доказів вини ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Правопорушення передбачене ст.485 МК є триваючим, а отже, на момент прийняття оскаржуваної постанови у справах про порушення митних правил шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності останнього не сплинув.

Що стосується доводів позивача про неповідомлення щодо часу розгляду справи, одночасного притягнення позивача до адміністративної відповідальності за одне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови без участі позивача, слід відзначити наступне.

Доводи представника митного органу стосовно належного оповіщення позивача ґрунтуються на відображенні у протоколі дати розгляду справи. Разом з тим, належних доказів своєчасного отримання даного протоколу позивачем митний орган суду не надав.

Крім того, оцінюючи доводи позивача щодо повторного притягнення його до відповідальності за одне і те саме правопорушення, слід відзначити, що Митний кодекс розмежовує діяння осіб, які інкриміновані позивачу на різні склади правопорушень, відтак такі доводи відхиляються судом.

Оцінюючи законність оскаржуваної постанови, суд не може залишити поза увагою наступне.

Відповідно до постанови про притягнення позивача до відповідальності, останнім вчинено несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, тобто правопорушення передбаченого ст.485 МК України.

Разом з тим, посадовою особою яка винесла постанову в мотивувальній частині не розмежовано, які дії позивача являються несплатою митних платежів у строк, встановлений законом, а які дії інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Не містить такого розмежування і протокол, на підставі якого винесена оскаржувана постанова.

Формулювання обвинувачення, а в даному випадку суть інкримінованого адміністративного правопорушення, має містити посилання на обставини, які входять до предмету доказування, зокрема, до такого предмету відноситься вірна кваліфікація дій особи. Деталі вчинення правопорушення можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду справи. Крім того, положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. Надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд(особа уповноважена на розгляд справи) може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому. Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції.

Таким чином, неконкретне обвинувачення (суть правопорушення) пред`явлене особі, призводить до порушення прав на захист та позбавляє можливості роз`яснити особі суть обвинувачення, що гарантує право захиститися від чітко сформованих інкримінованих обставин вчинення правопорушення та залежно від цього обрати певну лінії захисту.

Недотримання вказаних вимог закону порушує принцип верховенства права та законності, а також виключає можливість визначення меж пред`явленого обвинувачення та роз`яснення особі його суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, тобто відсутність складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а також встановлено факти порушень процедури притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у справах про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Розподіл судових витрат слід провести у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Поновити процесуальний строк звернення до суду.

Позов задовольнити.

Постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Колобродова А.В. №0640/20900/21 від 27 квітня 2021 року про притягнення громадянина України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Стир-Агротех», до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил - закрити.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 454 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2021 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.