Рішення № 99869876, 21.09.2021, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2846/21

Провадження № 2-о/332/53/21

Рішення

Іменем України

21 вересня 2021 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі: Мусаєві Р.Д.,

за участю заявника: ОСОБА_1 ,

представника заявника: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка. В обґрунтування вимог зазначила, що 02.07.2010 вона уклала шлюб з ОСОБА_3 . Останній був ветераном війни у зв`язку з чим був особою з інвалідністю І групи, також хворів на онкологічне захворювання, у зв`язку з чим мав першу «А» групу інвалідності. За життя ОСОБА_3 отримував високу пенсію як ветеран війни. ІНФОРМАЦІЯ_1 останній помер. Заявниця разом із померлим проживали разом та вели спільне господарство, вона його доглядала, оскільки він постійно потребував стороннього догляду через свій стан здоров`я. Крім того, заявниця також є інвалідом ІІ групи за зором. Оскільки пенсія ОСОБА_3 була вищою за пенсію заявниці, вона фактично перебувала на його утриманні. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просить суд встановити факт її перебування на утриманні померлого чоловіка.

ОСОБА_1 та її представник – адвокат Зубенко О.А., у судовому засіданні підтримали вимоги, викладені в заяві. Додатково пояснили, що заявниця з моменту укладення шлюбу, з 2010 року, проживала спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_3 . Заявниця є особою з інвалідністю ІІ групи та отримує пенсію у розмірі 1700,00 грн. ЇЇ чоловік був учасником бойових дій та внаслідок поранення отримав захворювання, що в подальшому спричинило надання йому статусу особи з інвалідністю І групи та надання пенсії у розмірі 11 000 грн. З 2017 року вони спільно проживали в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що дохід заявниці значно менше розміру пенсії її чоловіка, за його життя вона фактично перебувала на його утриманні.

Від представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – Удовиченко С., надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, просить здійснити розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до вимог чинного законодавства.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , кожний окремо, пояснили, що подружжя ОСОБА_8 , а саме ОСОБА_3 та його дружина – заявниця по справі ОСОБА_1 , проживали спільно з 2010 року. В 2017 році, після укладення договору міни житлового будинку та квартири, почали спільно проживати за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік заявниці ОСОБА_3 був військовослужбовцем та учасником бойових дій в зоні проведення АТО. Після поранення тяжко хворів, його дружина ОСОБА_1 весь час до дня смерті проживала з ним за вищезазначеною адресою, вони мали спільний бюджет, вона розпоряджалась спільно коштами з придбання їжі, ліків та іншого. Через низький рівень доходу заявниці вона фактично перебувала на утриманні свого чоловіка.

З`ясувавши позицію учасників справи, заслухавши покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 02.07.2010, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 02.07.2010 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції серії НОМЕР_1 (а.с. 13).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.06.2020 вбачається, що ОСОБА_3 надано статус ветерана війни та він є особою з інвалідністю І групи внаслідок війни. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України (а.с. 20).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 657584 від 22.06.2020, ОСОБА_3 має першу «А» групу інвалідності безстроково (а.с. 19).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 05.10.2020 Вознесенівським районним у м. Запорожжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14). Причиною смерті, відповідно до довідки про причину смерті № 214, виданої 05.10.2020, є «Злоякісна інтоксикація. Метастатичне ураження головного мозку. Злоякісне новоутворення нижньої частини правої легені стадія IV, групи IV» (а.с. 15).

Згідно Акта № 13 від 09.07.2020, складеного представниками КП «Запоріжремсервіс» за участю сусідів вбачається, що померлий ОСОБА_3 фактично проживав за адресою АДРЕСА_1 з 2017 по день складання акта (а.с. 23).

Згідно Акта № 122 Обстеження спільного місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , за вих. № 92/2018є від 15.05.2020 зазначається, що заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка (а.с. 24-25). На підставі цього акта заявниці видана Довідка № 1 за вих. № 98/108є від 05.07.2021 про те, що вона дійсно проживала спільно з ОСОБА_3 з 15.07.2017 по день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , вела з ним спільне господарство та перебувала на його утриманні (а.с. 26).

За інформацією, викладеною у довідці про доходи № 3432 4247 9988 1499, пенсіонер ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні ПФУ м. Запоріжжя в Запорізькій області і отримує пенсію по інвалідності. Її дохід за період червень 2020 року – жовтень 2020 року склав 8 486,00 грн (а.с. 11). Згідно довідки № 7481 2840 0445 1484, дохід ОСОБА_1 за період лютий 2021 року склав 1 769,00 грн (а.с. 10).

Крім того, відповідно до інформації, наданої на виконання ухвали суду від 09.08.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сума пенсії ОСОБА_3 за період з липня 2020 року по вересень 2020 року склала 33 384,00 грн (а.с. 56).

На підтвердження того, що заявниця є інвалідом ІІ групи із зору, до матеріалів справи долучено довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0835577 від 18.09.2017, з якої вбачається, що інвалідність встановлена безстроково (а.с. 9). Також, Довідкою № 385 від 23.10.2020, виданою Заводським відділом обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підтверджується факт того, що заявниця «перебуває на обліку і отримує пенсію по інвалідності ІІ групи як особа з інвалідністю загального захворювання з терміном по довічно» (а.с. 12).

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.ст. 77, 78, 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», з наступними змінами та доповненнями, судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановлені факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів для існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що за весь час до дня смерті її чоловіка вона перебувала на його утриманні, оскільки його дохід значно перевищував її дохід, а тому постійним та основним джерелом її існування була пенсія її померлого чоловіка.

Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи, а також показами свідків, допитаних в судовому засіданні, достовірність і правдивість фактів, повідомлених останніми, у суду немає підстав ставити під сумнів, оскільки дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, показання свідків об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що встановлення зазначеного факту, про що просить заявниця, породжує юридичні наслідки, а саме необхідне останній для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 258-261, 293, 315, 352-354 ЦПК України, суддя, -

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка – задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 23.09.2021.

Суддя О.С. Яцун