Постанова № 99869555, 10.09.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2477/21

Провадження № 1-кс/309/674/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду

Закарпатської області Лук`янова О.В.

за участю: секретаря судового засідання Гаклик Л.О.

розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Гомечка П.В., за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури Рака В.С., у кримінальному провадженні №12021071050000221 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №12021071050000221 від 15 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

З даного клопотання вбачається, що 14 липня 2021 року невідома особа, шляхом віджиму вікна будинку АДРЕСА_1 , проникла в середину, звідки викрала грошові кошти в розмірі 2000 доларів США та ювелірні вироби, внаслідок чого завдала матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_1 ..

В ході досудового розслідування в якості свідка була допитана ОСОБА_2 , яка вказала, що в день крадіжки, незадовго до крадіжки з будинку АДРЕСА_1 , вона бачила недалеко від будинку невідомий для неї автомобіль марки БМВ, стального кольору, який раніше в їхньому селі не бачила.

По даній інформацію працівниками СКП Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області були опрацьовані відеокамери відеоспостереження в с.Кошельово Хустського району Закарпатської області та встановлено автомобіль марки «BMWM5», стального кольору, н.з. НОМЕР_1 , реєстрації Республіка Польща. Оскільки, в ході досудового розслідування встановлено, що в цей день крім даного автомобілю, інші, схожі за зовнішніми описами автомобілі, не заїзджали, по камерам відеоспостереження було встановлено маршрут руху автомобілю, який веде до СТО, розташованого за адресою: м.Хуст Закарпатської області, вулиця Кірешська, будинок №2Д.

8 вересня 2021 року було відібрано пояснення від власника СТО за вищевказаною адресою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено, що в середині липня 2021 року до нього на територію заїхав вищевказаний автомобіль, в якому знаходилися 3-и особи та які замовили у нього здійснення ремонтних робіт у виді заміни масла та сказали, що прийдуть за автомобілем завтра вранці. Контактними даними вони не обмінювалися, однак по теперішній час за автомобілем ніхто не приходив.

В подальшому від ОСОБА_3 було отримано добровільну згоду на проведення огляду на території СТО, в ході якого було вилучено автомобіль марки «BMWM5», стального кольору, н.з. НОМЕР_1 , реєстрації Республіка Польща.

Крім цього, в ході проведення слідчо-розшукових дій встановлено, що після того, як особи на автомобілі марки «BMWM5» заїхали на територію СТО, за декілька хвилин після того вслід за ними заїхав автомобіль марки «RANGE ROVER SPORT, н.з. НОМЕР_2 » НОМЕР_3 , реєстрації Словакія, власником якого є ОСОБА_4 , після чого автомобіль з території СТО і при опрацюванні відеозапису встановлено, що особи з автомобіля марки «BMWM5» не покидали СТО, а після того, як виїхав автомобіль «RANGE ROVER SPORT, ніхто на територію не заходив, та не виходив, а тому вилучений автомобіль «RANGE ROVER SPORT має значення речового доказу для органу досудового розслідування, оскільки виникла необхідність у відібранні біологічних слідів з автомобіля та призначення ряду експертиз для встановлення осіб, причетних до вчинення крадіжки.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у арешті тимчасово вилученого майна, а саме: у спосіб заборонити користуватися та розпоряджатися автомобілем марки «RANGE ROVER SPORT, н.з. НОМЕР_2 » НОМЕР_3 , реєстрації Словакія, власником якого є ОСОБА_4 , слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Гомечко П.В. звернувся до суду з клопотанням про арешт цього тимчасово вилученого майна.

В судове засідання слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Гомечко П.В. не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

В судове засідання користувач вилученого майна ОСОБА_4 та його представник Казанцева Р.Р. не з`явилися. Представник ОСОБА_4 – Казанцева Р.Р. подала до суду заяву, згідно якої просила розглянути клопотання в її відсутність та у відсутність ОСОБА_4 , у задоволенні клопотання просила відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України: відсутність слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Гомечка П.В., користувача майна ОСОБА_4 та його представника не є перешкодою для розгляду клопотання.

Відповідно до п.4 ст.107 КПК України: фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих /розшукових/ дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши матеріали, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,2,11 ст.170 КПК України: арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст.170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч.2 цієї статті Кодексу.

При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст.94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст.98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Саме клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів, передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Враховуючи, що на автомобілі «RANGE ROVER SPORT», н.з. Словацької республіки « НОМЕР_4 », який використовує ОСОБА_4 , збережені сліди вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне передати його користувачу ОСОБА_4 на відповідальне зберігання з забороною відчуження, пошкодження, та втрату цього майна до його скасування у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.388 КК України: розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт караються штрафом від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

У зв`язку з цим, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність попередження ОСОБА_4 про таку відповідальність

На підставі наведеного та керуючись ст.170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Гомечка П.В., за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури Рака В.С., у кримінальному провадженні №12021071050000221 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, - задовільнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки «RANGE ROVER SPORT», н.з. Словацької республіки « НОМЕР_4 », передавши його на відповідальне зберігання користувачу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому вчиняти будь-які дії, які спрямовані на відчуження, пошкодження та втрату цього майна, до його скасування у встановленому законом порядку.

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність, яка передбачена ст.388 КК України.

В силу ст.175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Гомечка П.В. та прокурора Хустської окружної прокуратури Рака В.С..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: Лук`янова О.В.