Ухвала суду № 99869495, 23.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12688/21

1-кс/308/4090/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й., з участю секретаря Павлюх Л.М., з участю прокурора – Купар І.І., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисників – Радь І.І., Сотник В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові старший лейтенант Державного бюро розслідувань Канюка Н.В., погоджене прокурором Купар І.І. про обрання відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, директора ДП «Міжгірське ЛГ», мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові старший лейтенант Державного бюро розслідувань Канюк Н.В., за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140050000040 від 21.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу голови Державного агентства лісових ресурсів України № 433-к від 08.09.2021, призначено на посаду директора ДП «Міжгірське ЛГ», як такого, що успішно пройшов спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком.

Таким чином, ОСОБА_1 є службовою особою - директором ДП «Міжгірське ЛГ», на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , з метою протиправного особистого збагачення, використовуючи свої службові повноваження директора підприємства, організував злочинну схему одержання неправомірної вигоди від суб`єкта підприємницької діяльності за не створення штучних перешкод у договірних відносинах.

Так, між ДП «Міжгірське ЛГ» та ФОП ОСОБА_2 , укладено договір №28/05/2021/79 від 28.05.2021, на поставку нафтопродуктів, бензину та дизельного палива. Строк договору - до 31.12.2021, з подальшою пролонгацією.

В подальшому, 27.08.2021 між директором ДП «Міжгірське ЛГ» ОСОБА_1 та представником ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відбулась зустріч, під час якої, керівник ДП «Міжгірське ЛГ» ОСОБА_1 висловив представнику ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_3 вимогу надавати неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод для унеможливлення поставки палива та розірвання договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021, а саме передавати грошові кошти за кожну поставлену літру палива, з розрахунком 1,50 гривень із літри дизельного палива та 2,00 гривні із літри бензину, після поставки.

В подальшому ОСОБА_3 , вислухавши дану протиправну вимогу ОСОБА_1 , будучи поставленим в умисно створені умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду, з метою запобігання шкідливим наслідкам, не створення штучних перешкод для унеможливлення поставки палива та розірвання договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021, діючи на умовах конфіденційного співробітництва, погодився на вищевказану протиправну вимогу.

Діючи у відповідності до умов договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021, представником ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_3 здійснено поставку палива на ДП «Міжгірське ЛГ».

В подальшому 13.09.2021, близько 17:25 год., перебуваючи в автомобілі марки «БМВ» 5 серії, чорного кольору, поблизу центральної площі у смт. Міжгір`я, Хустського району, Закарпатської області ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду, грошові кошти в сумі 15500 гривень, з розрахунку: 1,50 гривень із літри поставленого дизельного палива та 2,00 гривні із літри поставленого бензину, за не створення перешкод для унеможливлення поставки палива та розірвання договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021.

Окрім цього, діючи у відповідності до умов договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021, представником ФОП ОСОБА_2 – Газою О.В. здійснено поставку палива на ДП «Міжгірське ЛГ».

В подальшому 22.09.2021, близько 13:25 години, перебуваючи за адресою: Закарпатська область м. Мукачево, вул. Лавківська 1-Ж, на території АЗС «UPG», ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 7615 гривень, з розрахунку 1,50 гривень із літри поставленого дизельного палива та 2,00 гривні із літри поставленого бензину, за не створення штучних перешкод для унеможливлення поставки палива та розірвання договору № 28/05/2021/79 від 28.05.2021.

22.09.2021, об 13.28 годині, одразу після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

У подальшому, 23.09.2021 прокурором у кримінальному провадженні, за дорученням керівника Закарпатської обласної прокуратури, ОСОБА_1 , вручено письмове повідомлення про підозру у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: заявою ОСОБА_3 , показами свідка ОСОБА_3 , протоколом ідентифікації та вручення грошових коштів, протоколом затримання ОСОБА_1 , протоколом його освідування та протоколом огляду місця події від 22.09.2021, а також іншими матеріалами даного кримінального провадження.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 як підозрюваного у кримінальному провадженні, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На даний час ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років з конфіскацією майна.

Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КК України, то, на думку сторони обвинувачення, в ході досудового розслідування встановлено їх наявність, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначає, що вивчаючи особу підозрюваного, на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до нього слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисники підозрюваного у судовому засіданні просили застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Вказали, що всі ризики, на які посилається прокурор, у повній мірі не доведені, просили врахувати, що підозрюваний є молодою за віком особою, має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину. Також вказали на те, що він порушень процесуальної поведінки не допускав, має постійне місце проживання та має позитивні характеристики.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання та підтримав доводи захисників.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного та його захисників, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З досліджених матеріалів слідує, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою молодою за віком, має постійне місце проживання, не веде аморальний спосіб життя, має сім`ю та у нього на утриманні перебуває вагітна дружина та малолітня дитина.

Також слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що з моменту внесення вказаних відомостей до ЄРДР до моменту звернення з даним клопотанням підозрюваний ОСОБА_1 не ухилявся від органу досудового розслідування, доказів зворотного надано не було, вину не визнає.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт у нічний період доби в період з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який у повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя.

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;

2)не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні сторони обвинувачення, в тому числі свідком ОСОБА_3 ;

5)здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Встановити строк дії ухвали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом до 21 листопада 2021 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного – Відділення поліції №2 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: Данко В.Й.