Ухвала суду № 99868099, 24.09.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3320/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мартишева Т. О. ,

за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» про забезпечення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про визнання права оренди земельної ділянки, –

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2021 року ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» подано заяву про забезпечення виконання судового рішення, в якій заявник просить забезпечити виконання судового рішення по справі №233/3320/20 за позовом ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 21 серпня 2012 року, укладеного між та Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 , зареєстрованого 21 серпня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1104 шляхом накладання обтяження – заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га до виконання рішення суду.

Заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2020 року у справі № 233/3320/20 задоволено позовні вимоги ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 . Визнано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 21 серпня 2012 року, укладеного між та Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 , зареєстрованого 21 серпня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1104. Проте, незважаючи на ухвалене рішення суду, ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» наразі не має змоги його виконати та внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,оскільки заявнику стало відомо про наявність договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , речове право за яким зареєстроване 02 червня 2021 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради всупереч того, що на дату реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спір по справі № 233/3320/20 був вирішений та заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області набрало законної сили і є обов`язковим для виконання відповідачем.

При цьому, 08 липня 2021 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було проголошено заочне рішення у справі № 233/581/21, яким позов ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору емфітевзису та припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) задоволено. Визнано недійсним договір емфітевзису земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 жовтня 2020 року, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за яким зареєстровано Виконавчим комітетом Дружківської міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 грудня 2020 року за № 39637437. Припинено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 39637437 на підставі договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 жовтня 2020 року.

Зазначене на думку заявника свідчить про свідоме порушення прав та інтересів заявника та про свідоме вчинення щодо нього протиправних дій, спрямованих на рейдерське захоплення земельної ділянки, що знаходиться в оренді ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», а також позбавляє заявника можливості реалізувати (виконати) судове рішення у справі № 233/3320/20. Заявник вважає, що належним видом забезпечення виконання рішення суду по справі № 233/3320/20, засад співмірності заявленим вимогам та вищенаведеним обставин є накладення обтяження шляхом заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га до виконання рішення суду.

Згідно ч.2 ст.267 ЦПК України забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.6 ст.431 ЦПК України, в порядку звернення судового рішення до виконання за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150 цього Кодексу.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення цього питання суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову не повинні перевищувати обсягу пред`явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У заяві про забезпечення виконання судового рішення позивач просить забезпечити його шляхом накладання обтяження – заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га до виконання рішення суду.

Проте заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії також обмежує відповідача, як власника земельної ділянки, у праві розпоряджатись належною йому земельною ділянкою на свій розсуд (наприклад відчужити її), оскільки спір між сторонами у справі № 233/3320/20 розглядався лише щодо права оренди земельної ділянки. Тому такі заходи забезпечення позову не відповідають принципу співмірності.

Недотримання справедливого балансу (співмірності) при втручанні в право власності є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах закону порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.

Приймаючи до уваги викладене, суд не погоджується із доводами заявника про те, що належним видом забезпечення виконання рішення суду у даному випадку може бути накладення обтяження шляхом заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га до виконання рішення суду.

У зв`язку із вищезазначеним у задоволенні заяви ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» про забезпечення виконання судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 267, 431 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» про забезпечення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про визнання права оренди земельної ділянки – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя :