Рішення № 99867918, 17.09.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7449/21

Провадження № 2/263/1980/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю: секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 04 червня 2007 року б/н, станом на 13 травня 2021 року, у розмірі 31 551 грн. 57 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом (простроченим тілом кредиту) у розмірі 27 439 грн. 54 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом – 4 112 грн. 03 коп., а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 04 червня 2007 року. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви. Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну карту. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25 000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг банк має право змінити кредитний ліміт у будь-який момент. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України щодо приєднання позивача до запропонованого договору в цілому. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме – надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, однак відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, у неї утворилася заборгованість, яка станом на 13 травня 2021 року становить 31 551 грн. 57 коп. та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 27 439 грн. 54 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом – 4 112 грн. 03 коп. Таким чином, посилаючись на указані обставини, положення ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, керуючись приписами ст. 13 ЦПК України, банк просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 , не погоджуючись із заявленими вимогами, через свого представника – адвоката Денисова М.С., подала відзив на позов, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач просить стягнути з неї заборгованість у розмірі 31 551 грн. 57 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 27 439 грн. 54 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом – 4 112 грн. 03 коп., однак відповідно до наданої позивачем виписки по рахунку вказана сума у розмірі 27 439,54 грн. є заборгованістю за простроченим тілом кредиту, а заборгованість за поточним тілом кредиту дорівнює 0, а згідно з указаною випискою раніше банк самовільно зарахував у якості платежів позивачки з її картки 5078 грн. 19 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 7439 грн. 54 коп. погашеної заборгованості по комісії, 3614 грн. 79 коп. заборгованості за нарахованими відсотками, та 13 923 грн. 61 коп. заборгованості за простроченими відсоткам. Указана заборгованість нарахована на підставі пам`ятки від 01 червня 2007 pоку, в якій зазначений кредитний ліміт 2 500 грн. та вказана базова відсоткова ставка по кредиту – 3 % на місяць на решту заборгованості, а розмір щомісячної комісії взагалі не встановлювався. Також в анкеті-заяві не зазначено суму кредитних коштів, яку отримує відповідач, тип картки, не встановлено порядок нарахування відсотків за несвоєчасне погашення кредиту та строк повернення кредиту (користування ним). Крім пам`ятки, жодний інший документ, наданий позивачем до позовної заяви, відповідачем не підписувся та не погоджувався. Також відповідачка посилалася на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131 цс 19).

Розрахунок заборгованості сам по собі не може бути належним та допустимим доказом наявності та розміру заборгованості за простроченим тілом кредиту, оскільки банком не вказані підстави нарахування заборгованості за простроченим тілом кредиту, склад та порядок рахунку цієї частини заборгованості. Заборгованість за відсотками у розмірі 4 112 грн. 03 коп. також нараховано безпідставно через відсутність погодженого сторонами строку кредитування. Оскільки анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, правові підстави для покладення на відповідачку обов`язку щодо сплати заборгованості за відсотками відсутні, а відтак, суми надходжень, які банком розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Також відповідачка зазначила, що позивачем пропущений строк позовної давності, тому з неї не може бути стягнута заборгованість, нарахована позивачем за період до 17 травня 2018 року, тобто за 3 роки до дати подачі позову – 17 травня 2021 року.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 липня 2021 року відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено учасникам справи їх право та строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив.

Представник позивача – адвокат Кіріченко В.М. - у позові не заперечував проти розгляду справи за відсутністю представника банку та ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, у повному обсязі скористалася правом на подачу відзиву на позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Фіксування судового процесу відповідно до ст. 247 ЦПК України не здійснювалося у зв`язку з розглядом справи за відсутністю сторін.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», яку підписала ОСОБА_1 04 червня 2007 року, містить розділ про те, що особа, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанка, виявляє бажання оформити на своє ім`я послугу з нижче перелічених, а саме: «Кредитна карта «Універсальна» 30 днів пільгового періоду, та власноруч зазначила розмір бажаного кредитного ліміту: 2 500 грн.

В анкеті-заяві зазначено, що відповідачка ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також надала згоду на те, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

З паспорту споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 , вбачається тип кредиту: відновлювана кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума/ліміт кредиту: до 50 000 грн.; строк договору: 240 місяців; пільговий період: до 55 днів; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим способом (на картковий рахунок); процентна ставка у пільговий період: 0,00001 річних; процентна ставка поза межами пільгового періоду, відсотків річних: 43,20 %; тип процентної ставки: фіксована (а. п. 22-24).

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед банком за договором від 04 червня 2007 року станом на 31 грудня 2015 року становить 7 795 грн. 23 коп. та складається із: заборгованості за кредитом – 7 510 грн. 98 коп., заборгованості за відсотками – 284 грн. 25 коп.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед банком за договором від 04 червня 2007 року станом на 30 червня 2019 року становить 31 551 грн. 57 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 27 439 грн. 54 коп. (у тому числі: поточним тілом кредиту – 0 грн., простроченим тілом кредиту – 27 439 грн. 54 коп.), заборгованості за відсотками за користування кредитом – 4 112 грн. 03 коп.

Відповідно до довідки розмір кредитного ліміту за кредитною карткою, оформленою на ОСОБА_1 , змінювався: 04 червня 2007 року - кредитний ліміт встановлений у розмірі 2 500 грн., 17 квітня 2009 року – зменшення кредитного ліміту до 2 400 грн., 10 жовтня 2012 року – збільшення кредитного ліміту до 4 000 грн., 25 грудня 2012 року – збільшення кредитного ліміту до 8 000 грн.; 31 січня 2017 року - збільшення кредитного ліміту до 8 900 грн.; 31 березня 2017 року - збільшення кредитного ліміту до 9 260 грн.; 05 липня 2017 року - збільшення кредитного ліміту до 25 000 грн.; 18 березня 2020 року – 23 червня 2020 року - зменшення кредитного ліміту до 25 000 грн., 05 січня 2021 року – зменшення кредитного ліміту – 0 грн.

Також позивачем надана довідка на підтвердження видачі відповідачу кредитних карток на підставі договору № б/н, а саме: № НОМЕР_1 , дата відкриття 04 червня 2007 року, термін дії 04/15; № НОМЕР_2 , дата відкриття 19 листопада 2011 року, термін дії 08/15; № НОМЕР_3 , дата відкриття 26 жовтня 2015 року, термін дії 10/17, № НОМЕР_4 , дата відкриття 01 квітня 2017 року, термін дії 03/21, № НОМЕР_4 , дата відкриття 27 жовтня 2017 року, термін дії 03/21.

АТ КБ «ПриватБанк» надав суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається здійснення грошових переказів, оплата покупок, переказ коштів через додаток «Приват24», здійснення платежів на погашення заборгованості.

Банком до позову долучені Умови та правила надання банківських послуг, які не містять відмітки про дату їх складання та відсутні відомості про посадову особу, яка їх склала, затвердила та відповідно мала право на їх затвердження.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04 червня 2007 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.

Відповідачка у відзиві зазначила про те, що нею підписана лише анкета-заява, в якій не зазначено істотних умов договору (суму кредитних коштів, яку отримує відповідач, тип картки, не встановлено порядок нарахування відсотків за несвоєчасне погашення кредиту та строк повернення кредиту (користування ним) та ін.), а також посилалася на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладений висновок про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Тобто надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг у ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Матеріали справи дійсно не містять підтверджень, що з наданим суду витягом з Тарифів та витяг з Умов відповідачка ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.

При цьому, згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» визначено, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, колегія суддів зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Правил тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Також у матеріалах справи наявний підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому визначені, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

Разом із тим, надання позивачем такого паспорту споживчого кредиту не має правового значення для вирішення цих позовних вимог, оскільки в ньому зазначено, що інформація за цим паспортом надана позичальнику лише 24 червня 2020 року та зберігає чинність і є актуальною до 09 липня 2020 року, а сам кредитний договір укладений 04 червня 2007 року.

У цьому паспорті зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Також з указаного паспорта не вбачається додатком до якого кредитного договору він є, тому цей паспорт не можна вважати складовою кредитного договору від 04 червня 2007 року № б/н.

На підставі наведеного, відсутні підстави вважати, що розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитом погоджений з відповідачем та передбачений умовами кредитного договору, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім цього, банком заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 27 439 грн. 54 коп., у тому числі: поточним тілом кредиту – 0 грн., простроченим тілом кредиту - 27 439 грн. 54 коп.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості за простроченим тілом кредиту, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які, як вже зазначено вище, не містять підпису відповідача про її ознайомлення з ними, а також на це посилалася і сама відповідачка.

Анкетою-заявою, яка підписана відповідачкою, не визначено умови, які б регулювали порядок нарахування такого виду заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладене, оскільки заборгованість за простроченим тілом кредиту є складовою його повної вартості, однак не є сумою, яку фактично отримала у борг позичальник, суду не представлено доказів погодження сторонами умов кредитного договору в частині розміру і порядку нарахування такої, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за її складовою частиною (простроченим тілом кредиту), окрім заборгованості за тілом кредиту, яка, згідно з наданим банком розрахунком, відсутня, є безпідставними.

Такі висновки узгоджуються із висновками щодо застосування норм матеріального права, які викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 293/599/19-ц.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності та наслідків його спливу.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строк позовної давності застосовується лише до обґрунтованих позовних вимог. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З огляду на положення вищенаведених норм права, установлених судом обставин, враховуючи висновки суду про недоведеність позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови у позові, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для вирішення питання про застосування позовної давності.

Щодо судових витрат.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на позивача, у зв`язку із відсутністю підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 544, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Музика