Рішення № 99867454, 23.09.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4581/21

Провадження № 2/219/2071/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубаніної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, згідно якого просить стягнути з відповідача на його користь в порядку спадкування нараховану, але не виплачену пенсію його бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 22 537 гр. 97 коп.

В обґрунтування позову вказує, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті його бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач повинен був видати позивачу недоотриману пенсію спадкодавця, яка належала їй за життя увійшла до складу спадщини після її смерті на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2020 року у повному обсязі, а саме у розмірі 154248 грн. 54 коп., але позивач отримав лише спадщину у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 131710 грн. 57 коп., а решту спадщини у розмірі 22537 грн. 97 коп. відповідач не виплатив позивачу, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від позивача до суду надійшла заява, згідно якої він просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Не погоджуючись із заявленими вимогами 14 вересня 2021 року до суду надійшов відзив, який мотивований тим, що статтею 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Зазначає також, що відповідно до статті 52 Закону України № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, які повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми у вищевказаний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Водночас, реалізація права, зокрема, на пенсійне забезпечення, осіб, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду України на тимчасово неконтрольованій території Донецької і Луганської областей, здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Зазначеними нормативно - правовими актами передбачено, що отримати пенсію на контрольованій українською владою території зазначені особи можуть за умови реєстрації їх як внутрішньо переміщених осіб. Переведення пенсійних виплат здійснюється у спрощеному порядку за матеріалами електронних пенсійних справ. Вищезазначеними актами законодавства не визначено строки виплати пенсій внутрішньо переміщених осіб за минулий час. Такий порядок передбачений лише статтею 46 Закону № 1058, відповідно до якої за минулий час без обмеження будь - яким строком виплачуються нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. В інших випадках нараховані суми виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Вказує, що при нарахуванні недоотриманої пенсії за минулий час померлого пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб органи Пенсійного фонду України застосовують норми пункту 1 статті 46 Закону України № 1058. ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернувся до Управління із заявою про виплату недотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 22 537, 97 грн. (154248,54 грн. (борг) – 131710, 57 грн. (сплачено)) за період з 01.05.2017 року по 16.12.2017 року не може бути виплачена позивачеві у зв`язку з пропущенням строків встановлених статтею 46 Закону України № 1058. Пенсія за період з 01.05.2017 року по 16.12.2016 року у сумі 22 537, 97 грн. не була сплачена у зв`язку з відсутністю вини Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області в неотриманні пенсійних виплат у даному періоді, у зв`язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи чинних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , виданого 28.01.2020 року Жданівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції м. Харків, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 16 (а.с.10).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 891, посвідченого приватним нотаріусом Лиманського міського нотаріального округу Трубніковим А.О., є спадкоємцем майна бабусі ОСОБА_2 , 1937 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, за період з 28.05.2017 року по 30.11.2019 року в сумі 154 248,54 грн., що належить спадкодавцю на підставі довідки № 0574-07-8/18150 від 02.12.2020 року, виданої Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області (а.с.11).

На виконання запиту суду приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Трубніковим А. направлена копія спадкової справи за № 22/2020 на майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в матеріалах якої міститься заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (номер витягу 00026229673 від 28.04.2020 року ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 28 січня 2020 року було проведено реєстрацію актового запису про смерть реєстратором Жданівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № довідки 60069455 від 28.04.2020 року, з якої вбачається, що приватним нотаріусом Трубніковим А.О. відкрита спадкова справа, але свідоцтва про право на спадщину не видавалися, у спадковому реєстрі інформація відсутня; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) номер довідки 60069486 від 28.04.2020 року, згідно якої ОСОБА_2 , склала заповіт, який посвідчений 16.05.2008 року Жданівською державною нотаріальною конторою, номер заповіту 44681954; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи № 65782522, спадкодавець ОСОБА_2 , номер витягу 60070139 від 28.04.2020; відповідь Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0574-05-8/18150, яка надана нотаріусу, та згідно якої відповідачем повідомлено, що у пенсіонерки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилась недоодержана пенсія за період з 28.05.2017 рік по 30.11.2019 рік в сумі 154 248,54 грн. Сума боргу може бути зменшена з урахуванням ст.46 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.8).

У відзиві на позовну заяву, який наданий до суду начальником Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначено, що позивач у грудні 2020 року звернувся до Управління із заявою про виплату недотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 22537,97 грн. (154248,54 грн. (борг) – 131710.57 грн. (сплачено)) за період з 01.05.2017 року по 16.12.2017 року не може бути виплачена позивачеві у зв`язку з пропущенням строків встановлених статтею 46 Закону України № 1058. Пенсія за період з 01.05.2017 року по 16.12.2016 року у сумі 22 537, 97 грн. не була сплачена у зв`язку з відсутністю вини Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області в неотриманні пенсійних виплат у даному періоді.

Згідно відповіді Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 517-517/Л-03/8-0574/21 від 31.03.2021 року ОСОБА_1 разовим дорученням була виплачена недоотримана пенсія згідно частини 1 статті 46 Закону України № 1058 за три роки до дня звернення за період з 17.12.2017 року по 30.11.2019 року в сумі 131710,57 грн. (а.с.16-17).

Отже, борг відповідача перед позивачем за свідоцтвом про право на спадщину за законом складає 22 537 гр. 97 коп. (154 248 гр. 54 коп. – 131 710 гр. 57 коп.).

Виплатити в добровільному порядку зазначену заборгованість відповідач відмовляється, оскільки вважає, що його вина в неотриманні пенсійних виплат у даному періоді відсутня, що підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на його користь неодержану ОСОБА_2 за життя пенсію, яка після її смерті увійшла до спадкового майна, про що приватним нотаріусом Лиманського міського нотаріального округу Трубніковим А.О. 17.12.2020 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Тобто правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного Кодексу України про спадкування.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень статей 1216, 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату відповідної суми.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач отримав частину недоотриманої пенсії після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 в сумі 131 710 гр. 57 коп., що не заперечувалось жодною із сторін у справі, але загальна сума недоотриманої пенсії відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом складає 154 248 гр. 54 коп., тобто недоотримана частина пенсії складає 22 537 гр. 97 коп. Разом з тим, Управління відмовляє позивачеві у виплаті цих коштів як спадкоємцю, що також зазначено у поданому ними відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 46 Закону № України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Отже, норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини, що регулюються нормами ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наведених норм матеріального права, правові підстави для обмеження виплати недоотриманої спадкодавцем пенсії за період три роки до дня звернення спадкоємця за отриманням пенсії відповідно до ст.46 наведеного Закону у відповідача були відсутні.

Сума недоотриманих коштів у розмірі 22 537 гр. 97 коп. встановлена свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17.12.2020 року, зареєстрованим в реєстрі за № 891, яке є правовстановлюючим документом, що офіційно і безперечно підтверджує наявність права власності на майно, що переходить у спадок. Зазначене свідоцтво є чинним та недійсним не визнано. Діючим законодавством України не передбачено права пенсійних органів на перегляд свідоцтв про право на спадщину, в тому числі і щодо застосування до таких свідоцтв положень ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача частково обґрунтовано та доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави вимог позивача, про стягнення з відповідача недоотриманої пенсії в порядку спадкування в розмірі 22 537 гр. 97 коп.

З огляду на викладене, суд вважає обмеження виплати недоотриманої пенсії строком три роки необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім`ї у повному обсязі, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, та підлягає стягненню сума в розмірі 22 537 гр. 97 коп., яка ґрунтується на нормах ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати пропорційно розміру задоволенню позовних вимог зі сплати судового збору в сумі 908 гр. 00 коп. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 76, 81, 89,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1227 ЦК України, ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була нею отримана за життя, в сумі 22 537 (двадцять дві тисячі п`ятсот тридцять сім)грн. 97 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Лапченко

23.09.2021