Рішення № 99865955, 26.08.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17277/20

Провадження № 2/761/2253/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2020 р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КМР про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги, згідно з якою, просить суд: встановити факт спільного проживання однією сім`ю - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15.11.1986 р. по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 15.11.1986 р. по 04.09.2012 р. вона з ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. При цьому, і після розірвання шлюбу, вони продовжували проживати однією сім`ю до смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки, як у подружжя. 29.05.2000 р. позивачка, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , спільно приватизували 47/100 часток комунальної квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син ОСОБА_3 позивачки та ОСОБА_2 , після чого останній на підставі ст. 1261 ЦК України прийняв спадщину, а саме 47/600 часток квартири АДРЕСА_1 .

21.01.2019 р. позивачка подала заяву до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_2 , на зазначене вище майно, але постановою нотаріуса позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з відсутністю родинних зв`язків.

Так, в позасудовому порядку підтвердити факт родинних стосунків з померлим неможливо, і для визнання позивачки спадкоємицею четвертої черги після померлого ОСОБА_2 необхідним є встановлення судом факту проживання позивачки та ОСОБА_2 однією сім`єю протягом п`яти років до часу відкриття спадщини. За вказаних обставин, позивачка звернулась до суду з цим позовом, який просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 05.08.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 09.11.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.12.2020 р. на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому останній просить суд прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів та чинного законодавства, та слухати справу за відсутності представника відповідача.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі. При цьому позивачка була допитана в судовому засіданні в якості свідка та своїми показами підтвердила, що з 1986 р. проживала з ОСОБА_2 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просив справи розглядати за відсутності представника.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував стосовно позовних вимог.

Вислухавши пояснення позивачки та представника третьої особи, дослідивши письмові докази зібрані в справі та врахувавши покази свідків, суд прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що з 15.11.1986 р. по 04.09.2012 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00021904726 від 18.01.2019 р.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду з позовом, позивачка, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що, незважаючи на розірвання шлюбу, з моменту укладення шлюбу, тобто з 15.11.1986 р. і до моменту смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка та померлий проживали спільно у квартирі АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет тощо, тобто фактично проживали однією сім`єю, як подружжя без реєстрації шлюбу.

В ході перевірки тверджень щодо проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю, в судовому засіданні була допитана позивачка, в якості свідка та свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які, зокрема, підтвердили, що позивачка та ОСОБА_2 з 1986 року та до моменту смерті останнього проживали однією сім`єю, вели спільне господарство в квартирі АДРЕСА_1 .

Частиною 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 1264 ЦК України у четвергу чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як встановлено пунктом 6 рішення Конституційного суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99, до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі-майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.д.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що 47/100 частин квартири АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних долях, на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Віддлом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації 29.05.2000 р.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 .

За заявою позивачки 12.12.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. була заведена спадкова справа № 41/2018 щодо майна померлого ОСОБА_3

21.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцями майна ОСОБА_6 є його мати - ОСОБА_1 на Ѕ частку та його батько ОСОБА_2 на Ѕ частку у спадщині, яка складається з 47/300 часток квартири АДРЕСА_1 , які належали померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.05.2000 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_4 від 16.07.2018 р.

За заявою позивачки 25.09.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. була заведена спадкова справа № 31/2018 щодо майна померлого ОСОБА_2 .

Згідно з постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петренко О.В. від 21.01.2019 р. позивачці через відсутність родинних зв`язків спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 .

При цьому, з копії спадкової справи № 31/2018 вбачається, що лише позивачка звернулась зі заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , тобто будь-яких інших спадкоємців під час розгляду справи судом встановлено не було.

Крім того, суд враховує той факт, що у відповідності ч.3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_2 фактично прийняв Ѕ частку у спадщині сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з 47/300 часток квартири АДРЕСА_1 .

Положеннями частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно положень ч.1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат», на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.3.21. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. за № 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем (п.3.22. Порядку).

В судовому засіданні та з витягу з реєстру територіальної громади м.Києва встановлено, що у житловому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований померлий ОСОБА_2 з 30.04.1981 р. та з 23.01.1987 р. по теперішній день зареєстрована ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні достеменно встановлено, що на момент смерті ОСОБА_2 , позивачка проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство, як подружжя.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що досліджені докази та покази свідків підтверджують факт проживання позивачки та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тавраховуючи, що Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України набрали законної сили з 01.01.2004 року, а Кодексом про шлюб та сім`ю України не передбачалося права встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд, керуючись ч.1 ст. 58 Конституції України, вважає за можливе встановити факт проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_2 однією сім`єю станом на день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 (час відкриття спадщини) та понад п`ять років до цієї дати, у зв`язку з чим визнає позивачку спадкоємцем четвертої черги у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Олена Василівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги - задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю станом на день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (час відкриття спадщини) та понад п`ять років до цієї дати, у зв`язку з чим визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: