Рішення № 99864830, 24.09.2021, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1663/21Провадження № 2-а/724/46/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

при секретарі: Татарчук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Никифорчука Анатолія Дмитровича, Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області про визнання протиправною скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 865596 від 09.08.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

18.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора СРПП відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Никифорчука Анатолія Дмитровича, Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області про визнання протиправною скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 865596 від 09.08.2021 року. В обґрунтування позову посилається на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 09.08.2021 року БАБ № 865596 що була складена інспектор СРПП відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Никифорчук Анатолій Дмитрович його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Вважає постанову БАБ № 865596 від «09» серпня 2021 року, в справі про адміністративне правопорушення від 09.08.2021 року незаконною, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що станом на 09.08.2021 року позивач рухався на автомобілі марки Мерседес Бенц номерний знак НОМЕР_1 в с. Ширівці по вул. Головній, де був безпідставно зупинений поліцейським інспектором, оскільки працівник поліції не навів жодної законної підстави для такої зупинки які передбачені ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Після тривалої суперечки інспектор виніс постанову згідно якої позивач перевозив дитину яка не досягла 12 річного віку ростом 140 см. без відповідного дитячого крісла на передньому сидінні чим порушив п.п.21.11. б ПДР. В подальшому виникла суперечка в ході якої позивач зауважив, що слід представитись та пред`явити службове посвідчення, у т. ч. - нагрудний знак; пояснити законну причину зупинення, суть звернення, законність вимог. Після спору поліцейський заявив, що винесе постанову про порушення ПДР України. На це він заперечив, зазначивши про необхідність ознайомити його з його правами. Жодних доказів порушення ним ПДР йому пред`явлено не було. Він заявив усне клопотання про надання йому доказів вчинення ним адмінправопорушення та можливості скористатись правом на захист - надати йому фахівця в галузі права; повідомив, що не порушував ПДP. На його клопотання та заяви поліцейський не відреагував, виніс оскаржувану постанову без прийняття і розгляду його клопотання. Він повідомив поліцейському, що з його суб`єктивним обвинуваченням не погоджується; що йому відмовлено у прийняття та розгляді клопотань; законних причини та доказів для винесення постанови немає; немає можливості ознайомитись з матеріалами справи та скористатись правом на захист. Тому вважає, що оскаржувана постанова винесена безпідставно і незаконно а складання постанови відбулося із грубими порушеннями, позивача не було ознайомлено із правами, не надано можливість скористатися правовою допомогою, дитину на зріст не заміряли, підстави для зупинки були відсутні.

На підставі вищевикладеного просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ № 865596 по справі про адміністративне правопорушення від 09.08.2021 року, винесену Інспектор СРПП відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Никифорчук Анатолієм Дмитровичем за ч. 10 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень; провадження по адміністративній справі - закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпAП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явився, але від його представника – адвоката Ватаманюка В.В. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – ГУНП в Чернівецькій області Баладій С. у судове засідання не з`явився, проте 26.08.2021 року надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву,в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що постанова є законною, так як, під час встановлення факту вчинення позивачем даного адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 10 ст. 121 КУпАП, йому було роз`яснено його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положення ст. 268 КУпАП, в тому числі й право на захист, вказане підтверджується власноручним підписом позивача в оскаржувальній постанові. Крім того, зазначає, що позивач не надав до суду належних і допустимих доказів, які б спростували його вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Крім того, представником відповідача ГУНП в Чернівецькій області було заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 , який являється поліцейським СРПП ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій обалсті.

Однак, враховуючи позицію Верховного суду від 29.04.2020 року у справі № 161/5372/17, про те, що пояснення свідка, який являється працівником поліції, тобто зацікавленою особою, не можуть бути допустимим доказом по справі, то в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Крім того, враховуючи особливості строків розгляду справ даної категорії, визначених ст. 286 Кодексу, а також те, що визначений в ухвалі про відкриття провадження по справі строк для подачі відзиву на позов сплинув, в задоволенні клопотання представника відповідача Бадалій С. про перенесення судового засідання з метою надання доказів по справі слід також відмовити.

Також, суд не бере до уваги відзив начальника ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Кушніра С., так як ним не було надано доказів на підтвердження повноважень, щодо представництва відповідача інспектора СРПП ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Никифорчука А.Д.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що постановою інспектора СРПП відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Никифорчука Анатолія Дмитровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 865596 від 09.08.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 10 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., де зазначено, що він 09.08.2021 року о 16:15 год. в с. Ширівці по вул. Головна, перевозив дитину, яка не досягла 12 річного віку або ростом 140 мм, без відповідного дитячого крісла на передньому сидінні, чим порушив п. 21.11.б ПДР України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В силу ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Статтею 245 КУпАП встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 10 ст. 121 КУпАП передбачено: Порушення правил перевезення дітей - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 21.11 б ПДР України, забороняється перевозити: дітей, зріст яких менше 145 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.

Згідно до п. 21.16 ПДР України, діти повинні перебувати у дитячих утримуючих системах у пристебнутому положенні.

Як встановлено судом, об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем п. 21.11б ПДР України відповідачем зібрано не було.

У даному випадку для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, фотознімки, відеозапис події, тощо, однак на підтвердження своїх посилань щодо законності винесеної постанови ним не було надано жодного доказу.

Таким чином, порушення водієм п.21.11.б ПДР України не доведено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку, що постанову серії БАБ № 865596 від 09.08.2021 року слід скасувати і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 КАС України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Згідно із ч.ч.1-4с т.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 14.08.2021 року, квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 17.08.2021 про оплату вказаних послуг в сумі 3200 грн.

Згідно з квитанцією від 17.08.2021 року, попереднім (орієнтовним) розрахунком витрат від 17.08.2021 судові витрати позивача складають:

- судовий збір в сумі 454,00 грн.;

- вартість складання позовної заяви та додаткових документів – 1200,00 грн.;

- орієнтовна кількість судових засідань вартістю 1 засідання 1000 грн. – 2 засідання вартістю 2000 грн.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що представник позивача приймав участь в одному судовому засіданні, а також позивачем відповідно до договору про надання правової допомоги отримано 3200,00 грн., суд вважає підтвердженими витрати на правову допомогу в розмірі 2200,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що позивач поніс витрати зі сплати судового збору, та витрат на правову допомогу, позовні вимоги задоволено частково, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області слід стягнути судові витрати у розмірі 1554,00 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286, п.п.10 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 865596 від 09.08.2021 року, винесену інспектором СРПП відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Никифорчуком А.Д. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 10 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40109079, Україна, 58000, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. Головна, будинок 24) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Клішківці Дністровського району Чернівецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 1554,00 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Г. Єфтеньєв