Ухвала суду № 99864770, 24.09.2021, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/5676/21

Номер провадження 2-з/725/52/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

24.09.2021 року Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Піхало Н. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: КП МТК «Калинівський ринок» про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на майно та визнання недійсними( нікчемними) правочинів,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на майно та визнання недійсними ( нікчемними) правочинів, який ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

22 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову в якій просила постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 чинити їй перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності в контейнері № НОМЕР_1 , загальною площею 42,48 кв. м., що розташований на території КП МТК «Калинівський ринок» в торговому секторі № НОМЕР_2 .

В обґрунтування поданої заяви вказувала, що між нею та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існує спір щодо поділу спільного майна подружжя, визнання права власності на майно та визнання недійсними( нікчемними) правочинів, предметом якого є, зокрема контейнер № НОМЕР_1 , загальною площею 42,48 кв. м., що розташований на території КП МТК «Калинівський ринок» в торговому секторі № НОМЕР_2 , в якому вона здійснює підприємницьку діяльність. Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 починаючи з 15 вересня 2021 року та станом на день звернення до суду із відповідною заявою перешкоджає їй займатися підприємницькою діяльністю та не надає доступу до товару, який знаходиться у контейнері, який є об`єктом поділу як спільне майно подружжя, що підтверджується відповідними фотознімками.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, частково дослідивши позовну заяву з додатками, суддя приходить до наступного.

Так, згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд приймає до уваги, те, що забезпечення позову спрямоване, насамперед, проти дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити, знецінити його тощо. Припущення позивача, викладені у заяві, про те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову повинні бути достатньо мотивованими. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, така правова позиція міститься у постанові ВС від 17 жовтня 2018 року №183/5864/17-ц (провадження №61-38692св18).

Як убачається з матеріалів заяви, 17 серпня 2021 року заявницею до подачі позову було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно (контейнер).

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 в частині накладення арешту на спірне майно було задоволено, накладено арешт на контейнер № НОМЕР_1 , загальною площею 42,48 кв. м., що розташований на території КП МТК «Калинівський ринок» в торговому секторі № НОМЕР_2 та заборонено КП МТК «Калинівський ринок» вчиняти дії щодо переоформлення права користування торгівельним місцем – контейнером № 531 С, загальною площею 42,48 кв. м., що розташований на території КП МТК «Калинівський ринок» в торговому секторі № НОМЕР_2 .

31 серпня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на майно та визнання недійсними ( нікчемними) правочинів, предметом якого є, зокремаконтейнер № НОМЕР_1 , загальною площею 42,48 кв. м., що розташований на території КП МТК «Калинівський ринок» в торговому секторі № НОМЕР_2 .

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2021 року, після усунення недоліків поданої позовної заяви, вищевказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, з призначенням підготовчого судового засідання.

Таким чином, судом встановлено, що дійсно між сторонами існує спір щодо права власності на спірний контейнер № НОМЕР_1 , загальною площею 42,48 кв. м., що розташований на території КП МТК «Калинівський ринок» в торговому секторі № НОМЕР_2 , в якому як зазначає позивачка здійснює підприємницьку діяльність.

Зокрема, звертаючись вдруге до суду із заявою про забезпечення позову, позивачка у поданій заяві про забезпечення позову просить суд заборонити ОСОБА_3 чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні підприємницької діяльності в контейнері № НОМЕР_1 , загальною площею 42,48 кв.м., що розташований на території КП МТК «Калинівський ринок» в торговому секторі № НОМЕР_2 .

Однак, позивачкою не надано суду доказів дійсного здійснення на даний час підприємницької діяльності у спірному контейнері та знаходження у ньому товару, який є її власністю тощо.

Крім того, на думку суду такий спосіб забезпечення позову про який просить позивачка до вирішення спору по суті, зважаючи на те, що метою забезпечення позову є вжиття процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимогв майбутньому, є нічим іншим як фактичним вирішенням спору по суті щодо вимог позивачки про право користування контейнером.

Враховуючи вищевказане, а також характер спірних правовідносин та наявність накладеного судом арешту на спірний контейнер, який на час розгляду справи унеможливить його відчуження, суд вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні підприємницької діяльності в контейнері № НОМЕР_1 , загальною площею 42,48 кв.м., що розташований на території КП МТК «Калинівський ринок» в торговому секторі № НОМЕР_2 , відсутні.

Керуючись ст.ст. 149,150,153, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Н. В. Піхало