Ухвала суду № 99864352, 24.09.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/543/21

Номер провадження № 2/699/360/21

УХВАЛА

щодо самовідводу судді

24.09.2021 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: виконавчого комітету Селищенської сільської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з позовною заявою у якій просив визнати відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду відкрите провадження у справі, вирішено питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 24.09.2021 року.

При підготовці справи до розгляду з`ясувалося, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , яким раніше до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України подавалася скарга на дії судді Свитки С.Л. у іншій судовій справі за його участю.

Разом з тим, рішенням Вищої кваліфікаційною комісії судді України від 29.03.2021 року скарга ОСОБА_1 на дії судді Свитки С.Л. визнана безпідставною та відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо судді.

У зв`язку з вказаною обставиною головуючим у справі заявлено про самовідвід з метою уникнення сумнівів у його неупередженості та будь яких скарг позивача на його дії.

В судове засідання позивач не з`явився, направивши заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.30).

Повідомити відповідача про час і місце судового розгляду не представилося можливим через неможливість вручення їй Укрпоштою судової повістки, але неявка останньої у суд в даному випадку не є перешкодою для розгляду питання самовідводу судді.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч.9 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Отже, з`ясувавши обставини участі судді Свитки С.Л. у попередніх розглядах судових справ за участю ОСОБА_1 та можливість його участі у розгляді даної справи суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, у рішенні від 15.10.2009 у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15.07.2005 у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Відповідно до висновку покладеного в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 09.01.2013 р. у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, п. 104) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

У вказаному пункті рішення суд зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

З вказаних підстав, приймаючи до уваги те, що у попередній судовій справі скарга на дії судді була подана ОСОБА_1 без достатніх підстав, що не виключає наявність сумніву у останнього у безсторонності судді і на даний час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення самовідводу судді з метою уникнення сумніву в упередженості та необ`єктивності головуючого у справі та подання безпідставних скарг на дії судді.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 41, 261 ЦПК України,

суд

УХВАЛИВ:

Самовідвід головуючого у справі судді Свитки С.Л. задовольнити.

Цивільну справу №699/543/21 передати до канцелярії Корсунь-Шевченківського районного суду для повторного розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Свитка С.Л.