Рішення № 99863410, 15.09.2021, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/377/21 р.

2/622/226/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2021 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участі секретаря Дмитренко А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Клімова М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:

- встановити факт спільного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Перше Травня" розміром 8,53 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка належить члену КСП ОСОБА_3 , спадщину після якої прийняла ОСОБА_2 , проте не оформила своїх спадкових прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна сестра ОСОБА_3 . Після смерті сестри відкрилася спадщина на належне останній майно, а саме право на земельну частку (пай) в КСП «Перше Травня», яке ОСОБА_3 отримала, так як була членом підприємства та включена до списку громадян, що мають право на пай. Сертифікату на ім`я ОСОБА_3 не було виготовлено з невідомих причин. Після сестри спадщину прийняла їх мати ОСОБА_2 , яка вступила у фактичне володіння та управління майном померлої, а також фактично весь час проживала та доглядала за сестрою, яка хворіла. Від спадщини ОСОБА_2 не відмовлялася. Після смерті сестри мати залишилася сама. Через наявність важкої психологічної травми у матері, усвідомлення нею необхідності оформлення майнових прав було ускладнено психологічним станом, який передбачав її ставлення до майнових питань як до другорядних. За станом здоров`я мати не могла жодного дня залишатися без сторонньої допомоги. Тому з дня смерті сестри мати постійно проживала з родиною позивачки, яка здійснювала догляд за матір`ю. Так і не встигнувши оформити свої спадкові права після смерті доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 померла у 2013 році. Таким чином після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входить і право на земельну часку (пай), яке належало сестрі ОСОБА_3 , спадщину після якої прийняла мати ОСОБА_2 , однак не оформила прав на неї. Звернувшись до нотаріуса з приводу оформлення спадщини, ОСОБА_1 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій через недоведеність факту прийняття спадщини після матері та у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують наявність спадкового майна.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Пояснила, що у 2001 році померла сестра ОСОБА_4 , якій належало право на земельну частку (пай). ОСОБА_5 і мати проживали разом до смерті сестри. Потім позивачка забрала матір до себе і мати стала проживати за адресою позивачки до своєї смерті. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Сестра була включена до списку громадян-членів КСП «Перше Травня», які мали право на земельну частку (пай), однак сертифікату за життя нею отримано не було, оскільки не знала про наявність цього права. Іншого спадкового майна немає.

Представник позивача адвокат Клімов М.П. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача Золочівської селищної ради Харківської області в судове засідання не з`явився, справу просив розглядати за його відсутності, про що зазначив окремим пунктом у відзиві на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем на підтвердження існування трудових відносин між ОСОБА_3 та КСП «Перше Травня», їх характеру та тривалості існування, не надано належних доказів. Позивач не надала копії статуту підприємства, яким встановлено порядок набуття членства в КСП, випробувальні (інші) строки, порядок, необхідність затвердження наданого протоколу уповноваженими органами, строки затвердження. В матеріалах справи відсутня копія або посилання на трудову книжку колгоспника, що є основним документом про трудову діяльність. Внесення ОСОБА_3 у список за таких обставин могло бути помилковим, у зв`язку з чим сертифікат на право на земельну частку (пай) і не було виготовлено, бо вона не перебувала у трудових відносинах з КСП на момент розпаювання. Крім цього, наявність сертифікату є обов`язковою умовою для набуття особою права на земельну частку (пай), але в даному випадку сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я спадкодавця не виготовлявся. Серед іншого позивачем не зазначено з яких саме земель необхідно виділити земельну ділянку, тобто спосіб виконання рішення. Крім цього, позовні вимоги у даній справі не можуть бути задоволені через сплив строку позовної давності, адже з моменту паювання земель КСП «Перше Травня» минуло 25 років, спадщина відкрилася 20 та 8 років тому. Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку заявлено не було.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Частиною 2 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно вимог ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в родині ОСОБА_6 та ОСОБА_2 народилася ОСОБА_3 , що вбачається із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 23.06.1973 року Дергачівським районним бюро РАЦС Харківської області (а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_4 в родині ОСОБА_6 та ОСОБА_2 народилася ОСОБА_7 , що вбачається із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 10.05.1974 року Мощенською сільською радою Городнянського району (а.с.24).

16.11.1991 ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу подружжя обрало спільне прізвище « ОСОБА_9 », що вбачається із копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , виданого 16.11.1991 Козачо-Лопанською селищною радою Дергачівського району (а.с.22).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с Турове Золочівського району Харківської області померла ОСОБА_3 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Світличненської сільської ради Золочівського району Харківської області повторно 09.09.2020 (а.с.20).

Згідно інформації виконавчого комітету Золочівської селищної ради №158 від 24.09.2020 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день смерті мешкала та була зареєстрована в селі Турове Золочівського району Харківської області. Разом з нею на день смерті за вказаною адресою мешкала та постійно була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.17).

Відповідно до інформації виконавчого комітету Золочівської селищної ради №32 від 16.02.2021 ОСОБА_6 по записам погосподарської книги №7 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 , в домогосподарстві з ОСОБА_2 ніхто не зареєстрований (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 , виданого Світличненською сільською радою Золочівського району Харківської області 29.01.2013 (а.с.25).

09.09.2020 приватним нотаріусом Золочівського РНОХО Єрмаковою Л.С. на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа №18/2020 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно відомостей зі Спадкового реєстру інформація щодо наявності заповітів, посвідчених від імені померлої, відсутня. Заяви про прийняття, відмову від спадщини або видачі свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися. При подачі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, документів про підтвердження прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не надано (а.с.52-75, 76, 77).

17.02.2021 приватним нотаріусом Золочівського РНОХО Єрмаковою Л.С. на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа №3/2021 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно відомостей зі Спадкового реєстру інформація щодо наявності заповітів, посвідчених від імені померлої, відсутня. Заяви про прийняття, відмову від спадщини або видачі свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися. При подачі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, документів про підтвердження прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не надано (а.с.78-93, 94, 95-96).

12.03.2021 постановою приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмаковою Л.С. за №51/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки документів про підтвердження прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а також документів, які підтверджують наявність спадкового майна, належного померлій, або майна, на яке б спадкодавець за законом мала б право, не надано (а.с.21).

Згідно акту депутата Дергачівської міської ради Дигало О.В. в присутності сусідів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 12.02.2021 обстежено домоволодіння АДРЕСА_1 . При обстеженні виявлено, що в даному домоволодінні дійсно проживала з 2002 по 2013 рік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та здійснювала догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджують поряд мешкаючі сусіди (а.с.15).

Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дергачівської міської ради Харківської області №15 від 16.02.2021 вбачається, що вона видана ОСОБА_1 , 1974 р.н., яка проживає в АДРЕСА_1 в тому, що за даною адресою з 2002 по 2013 проживала ОСОБА_2 , 1951 р.н., яка тяжко хворіла, неодноразово викликалася бригада невідкладної допомоги (а.с.18).

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 . Він є другом чоловіка позивачки. ОСОБА_2 була матір`ю позивачки. З 2002 року по день своєї смерті вона проживала в АДРЕСА_1 разом з позивачкою та її сім`єю. Позивачка здійснювала догляд за матір`ю до самої її смерті та поховала її також вона.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 . З позивачкою вони є друзями. ОСОБА_2 - мати позивачки, яка у 2002 році переїхала на постійне місце проживання до дочки ОСОБА_13 в с. Козача Лопань та проживала там до самої своєї смерті. Похованням займалася дочка ОСОБА_13 .

Згідно довідки СТОВ «Перше Травня» від 20.11.2020 за вих. №530 ОСОБА_3 перебувала членом колгоспу на посаді доярки з 12.06.1993 (протокол №18 від 02.10.1993) по 10.07.1995 (протокол від 10.07.1995). Довідка видана на підставі особової справи, книг обліку, відомостей про нарахування заробітної плати за 1993-1995 роки (а.с.9).

15.02.1996 Державний акт на право колективної власності на землю серія ХР-13-00-000493 видано колективному сільськогосподарському підприємству «Перше Травня» Золочівського району у тому, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 4035,8 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення виконавчого комітету Світличненської сільської ради народних депутатів від 10.10.1995 року №28. Цей Державний акт складено в двох примірниках, перший з яких видано колективному власнику землі, другий зберігається у Золочівській районній Раді народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №3 (а.с.13).

Згідно Додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-13-00-000493 списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства ОСОБА_3 внесена до списку під №330 (а.с.112).

Відповідно до листа Відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області №798/142-20 від 18.08.2020 Державний акт на право колективної власності на землю серія ХР №13-00-000493, КСП «Перше Травня» отримало 15.02.1996 року, ОСОБА_3 була включена до списку громадян, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю за №330. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_3 не виготовлявся, та не видавався, в книзі реєстрації сертифікатів реєстрація відсутня. У зв`язку з тим, що на теперішній час сертифікат на право на земельну частку (пай) не друкується, а ОСОБА_3 включена до списку громадян - членів КСП «Перше Травня», вона не втратила права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності реформованого КСП «Перше Травня», розташованих за межами населених пунктів на території Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області. На території Золочівської селищної ради наявні невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї), за рахунок яких можливе виділення ОСОБА_3 земельної частки (паю) по колишньому КСП «Перше Травня» (а.с.113).

Згідно ст.1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 7 цього закону, об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.

У ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну часту (пай) у встановленому законодавством порядку. Частиною 3 ст.1 цього Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Пунктом 1 Указу Президента від 08.08.95 року, № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами ЗК України та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах Колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; 3) одержання Колективним сільськогосподарським підприємством цього акту.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Пунктом 24 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року, №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Тобто, для набуття права на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства особа повинна бути членом такого підприємства та мати необхідний обсяг правоздатності на день видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акту на право колективної власності на землю.

Питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства.

Таким чином, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акту на право колективної власності на землю, а з моменту передачі державного акту про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.

Частиною 2 ст.89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, як передбачено ч. 1 ст. 76 ЦПК України.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, що визначено ч.1 ст.77 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Умовою отримання права на земельну частку (пай) із земель колективної власності є членство особи у відповідному сільськогосподарському підприємстві на момент передачі землі в колективну власність, яке є підставою для включення особи до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Список громадян, які мають право на земельну частку (пай), як додаток до державного акту формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.

У спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних права, пов`язаних з членством у колективному підприємстві, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства та його трудова участь у діяльності цієї організації.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 12 грудня 2018 року, справа № 611/912/17 (провадження 61-41827св18).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Як доказ на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 була членом КСП "Перше Травня" позивачем надано довідку СТОВ «Перше Травня» №530 від 20.11.2020 згідно якої по наявним документам ОСОБА_3 з 12.06.1993 по 10.07.1995 працювала в КСП та отримувала заробітну плату, яку суд не приймає до уваги в якості доказу наявності права останньої на земельну частку (пай), оскільки така довідка не підтверджує членства ОСОБА_3 в колективному сільськогосподарському підприємстві саме станом на момент передачі землі у колективну власність (15 лютого 1996 року).

Крім цього, 15 лютого 1996 року КСП «Перше Травня» виданий державний акт на право колективної власності на землю серії ХР №13-00-000493, а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ОСОБА_3 за життя не порушувала питання про виділення їй земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у неї права на земельну частку (пай), доказів зворотного позивачем та її представником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів, відповідно до ст.81 ЦПК України, на підтвердження позовних вимог щодо перебування ОСОБА_3 в членах КСП "Перше Травня" станом на 15.02.1996 року, суд погоджується з запереченнями представника відповідача Золочівської селищної ради Харківської області, викладеними у наданому до суду відзиві на позов.

Посилання позивача на те, що спадкодавець ОСОБА_3 , будучи включеною до списку громадян-членів КСП мала беззаперечне право на земельну частку (пай), не ґрунтуються на вимогах законодавства. Саме по собі включення особи до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком державний акт на право колективної власності на землю, не є підставою для визнання права на земельну частку (пай) за особою.

Таким чином, доказів належності ОСОБА_3 на час смерті права на земельну частку пай у колективній власності на землю КСП «Перше Травня» не надано, тому позивач безпідставно вважає, що її мати успадкувала таке право, а після смерті матері - позивачка, оскільки воно не належало померлій ОСОБА_3 , а згодом і ОСОБА_2 , і не може входити до складу спадщини.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи той факт, що матеріалами справи не доведено наявність членства ОСОБА_3 в КСП "Перше Травня" на час отримання державного акту на право колективної власності на землю та права на земельну частку (пай), наявність іншого спадкового майна, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, оскільки встановлення такого факту не потягне за собою ніяких юридичних наслідків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Як передбачено ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 209, 211, 247, 258, 264, 265, 268, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, відмовити.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Золочівська селищна рада Харківської області, код ЄДРПОУ 25175462, Харківська область, смт. Золочів, вул. Центральна, 13-А.

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2021.

Суддя О. В.Чернова