Ухвала суду № 99863318, 24.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/13288/14-ц

Провадження № 6/638/659/21

24.09.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Запорожець Д. Д.

з участю судового розпорядника Календіної А. С.

з участю представника заявника ОСОБА_1

з участю первісного позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Харківської міської ради про розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року по цивільній справі №638/13288/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Харківська міська рада в особі уповноваженого представника звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року по цивільній справі №638/13288/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що бюджетом міста Харкова на 2021 рік не передбачено видатку щодо стягнення з Харківської міської ради 6616854, 72 грн. на користь ОСОБА_2 , вказане істотно обмежить фінансування програм стабілізації, соціально-економічного розвитку територіального громади та інших пріоритетних галузей, які забезпечують життєдіяльність територіальної громади міста та були передбачені бюджетом міста Харкова на 2021 рік. Харківська міська рада при прийнятті бюджету на 2022 рік врахує постанову Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року та передбачить в кошторисі видаток ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної (майнової) шкоди. Просить суд заяву задовольнити, розстрочити на один календарний рік виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року та подальшим щомісячним списанням коштів на рахунок ОСОБА_2 , починаючи з 01.01.2022 – 30.09.2022 у розмірі 735206, 08 грн.

В судовому засіданні представник заявника - Харківської міської ради Жилко С. Е. підтримав вимоги заяви у повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Первісний позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, просив суд відмовити у її задоволенні.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали заяви та подані суду докази, приходить до наступного висновку.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.06.2020 року у задоволені позову ОСОБА_2 до Харківської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (справа №638/13288/14-ц, головуючий суддя Семіряд І. В.).

Постановою Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 червня 2020 року скасовано, позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної (майнової) шкоди 6698600 (шість мільйонів шістсот дев`яносто вісім тисяч шістсот) гривень вартості земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11792 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:11:001:0451, передано із власності ОСОБА_2 до комунальної власності територіальної громади м. Харкова земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11792 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:11:001:0451, зобов`язано ОСОБА_2 звільнити зазначену земельну ділянку протягом 5 (п`яти) днів з дня повної сплати Харківською міською радою 6698600 (шість мільйонів шістсот дев`яносто вісім тисяч шістсот) гривень відшкодування матеріальної (майнової) шкоди на зазначений ним банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки, стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн., в іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 28.07.2021 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №638/13288/14-ц задоволено частково, доповнено резолютивну частину постанови Харківського апеляційного суду від 14 липня 2021 року, доповнено абзац: «Передати із власності ОСОБА_2 до комунальної власності територіальної громади м. Харкова земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11792 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:11:001:0451» - словосполученням: після повної сплати Харківською міською радою 6698600 (шість мільйонів шістсот дев`яносто вісім тисяч шістсот) гривень на користь ОСОБА_2 ; відомостями про анкетні дані учасників справи, а саме: ОСОБА_2 : ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 ; Харківська міська рада: код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження м. Харків, м-н Конституції 7, 61200, в іншій частині заяву ОСОБА_2 в залишена без задоволення.

За приписами частини 1 статті 384 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторонами не заперечується, що на виконання наведеної постанови суду апеляційної інстанції, Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи.

Відповідно до повідомлень Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області про безспірне списання коштів з рахунків боржника згідно з виконавчим листом Харківського апеляційного суду по справі №638/13288/14-ц від 09.08.2021 року, проведено безспірне списання коштів (часткове виконання виконавчого листа) 01.09.2021 року з рахунка: № НОМЕР_2 за КЕКВ в сумі 81745, 28 грн. - матеріальної (майнової) шкоди, та за рахунка: №UA518201720344240012000032986 за КЕКВ 2800 в сумі 100000,00 грн. - моральної шкоди.

Згідно листа Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради від 06.09.2021 року за вих. №04-15/2-241 вбачається, що бюджетом Харківської міської територіальної громади на 2021 року не передбачені видатки на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19 липня 2021 року у справі № 638/13288/14-ц, що унеможливлює негайне її виконання. Виконання вищезазначеної постанови наприкінці 2021 року можливе при внесенні змін до рішення Харківської міської ради «Про бюджет Харківської міської територіальної громади на 2021 рік» від 02.12.2020 року № 2293/20 за умови перевищення доходів загального фонду бюджету Харківської міської територіальної громади на відповідний період, не менш ніж на 5 відсотків. У випадку, коли перевищення доходів загального фонду бюджету Харківської міської територіальної громади на відповідний період буде складати менше 5 відсотків, видатки на виконання вищезазначеної постанови будуть враховані при формуванні проекту бюджету Харківської міської територіальної громади на 2022 рік (при наявності їх у бюджетному запиті головного розпорядника коштів – Харківської міської ради).

Відповідно до листа служби бухгалтерського обліку та звітності Харківської міської ради від 06.09.2021 року за вих. №395/11, залишок асигнувань Харківської міської ради до кінця 2021 року за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» станом на 06.09.2021 року на оплату судового збору, відшкодування моральних збитків та майнової шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду складає 2588053, 35 грн. Негайне виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19 липня 2021 року у справі №638/13288/14-ц в частині стягнення з Харківської міської ради на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 6616854,72 грн., без збільшення асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та внесення відповідних змін до кошторису Харківської міської ради на 2021 рік не є можливим.

Первісним позивачем подано до суду листа Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківській області від 09.09.2021 року, з якого вбачається, що Харківською міською радою подано до органу казначейства ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.09.2021 року про прийняття до провадження та призначення до розгляду заяви Харківської міської ради про розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року, у зв`язку з чим безспірне списання коштів за виконавчим листом Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/13288/14-ц, виданими 09.08.2021 року про стягнення з Харківської міської ради на користь ОСОБА_2 залишкової суми матеріальної (майнової) шкоди в сумі 6616854, 72 грн. відкладено до усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів (до винесення судом відповідної ухвали за результатами розгляду вищевказаної заяви).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконання судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

У рішеннях по справах «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia) від 07 травня 2002 р., заява № 59498/00, п.40; «Ясіуньєне проти Литви» (Jasiыnienл v. Lithuania) від 06 березня 2003 р., заява № 41510/98, п. 45. Суд звертає увагу на свою практику, де неможливість для заявника домогтися виконання рішення на його чи її користь становить втручання у право на мирне володінням майном, як вказано у першому реченні пункту першого статті 1 Першого протоколу.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 17.05.2005р. «Чижов проти України» вказано, що на державі лежить зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У відповідності до частин 1, 3 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. При цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено аналогічне право на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення.

Системний аналіз зазначених норм як процесуального закону, так і спеціального закону, що регулює завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, свідчить про те, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочки або розстрочки виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статті 435 ЦПК України та статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять таке виконання неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленум Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно частини 4 статті 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як на підставу для розстрочки виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року по цивільній справі №638/13288/14-ц, заявник посилається на важкий матеріальний стан боржника, що унеможливлює фактичне виконання судового рішення, однак вказане не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення на один календарний рік, адже матеріальний стан боржника має значення лише тоді, коли стосується боржника фізичної особи.

Крім того, суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, та звертає увагу заявнику, що незаконними діями Харківської міської ради - відібранням земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11792 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:11:001:0451, позивачу ОСОБА_2 спричинено значну як матеріальну (майнову) шкоду у розмірі 6698600 (шість мільйонів шістсот дев`яносто вісім тисяч шістсот) гривень, так і моральну (немайнову) шкоду розмірі 100000 грн., при цьому справа у провадженні суду знаходилася з 2014 року.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що боржником вчинялися будь-які дії, спрямовані на реальне виконання рішення суду апеляційної інстанції, зокрема вчинялись ті дії, про які йде мова у листах Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради від 06.09.2021 року за вих. №04-15/2-241 та служби бухгалтерського обліку та звітності Харківської міської ради від 06.09.2021 року за вих. №395/11, а саме дії щодо збільшення асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та внесення відповідних змін до кошторису Харківської міської ради на 2021 рік.

Отже, наведені у заяві про розстрочення виконання рішення суду підстави не є тими обставинами, що об`єктивно унеможливлюють, ускладнюють або виключають можливість своєчасного виконання рішення суду; вказані заявником підстави не мають ознак винятковості та особливого характеру, що давало б змогу суду розстрочити виконання судового рішення терміном на один рік, що безумовно є надмірним затримуванням виконання рішення та порушить гарантовані Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності «потерпілої сторони», у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Харківської міської ради про розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року по цивільній справі №638/13288/14-ц.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Харківської міської ради про розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 року по цивільній справі №638/13288/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

На підставі частини 1 статті 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2021 року.

Головуючий: