Ухвала суду № 99862676, 23.09.2021, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1377/19

Провадження №2-др/542/7/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання –Чиж Л.О.

представника заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області – Федоренко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари заяву представника заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про встановлення факту, що має юридичне значення, –

ВСТАНОВИВ:

У справі за заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про встановлення факту, що має юридичне значення Новосанжарським районним судом Полтавської області 06 лютого 2020 року було ухвалено рішення.

27.07.2021 року представник заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області Федоренко І.А. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове рішення у справі №542/1377/19, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської області в неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року разом із законним представником – бабусею ОСОБА_3 .

В обгрунтвання вказаної заяви зазначила, що судом встановлений факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської області в неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Однак, суд розглядав, а представник заявниці доводив суду з поміж іншого той факт, що заявниця за станом на 13.11.1991 постійно проживала на території України в неповнолітньому віці разом з бабусею – ОСОБА_3 .

Докази і пояснення стосовно факту постійного проживання на території України в неповнолітньому віці разом із бабусею заявниця надавала та судом таки докази досліджувались, проте в резолютивній частині рішення не зазначено, що заявник ОСОБА_1 постійно проживала в неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року разом із законним представником – бабусею ОСОБА_3 .

При тому, що для вирішення питання встановлення належності до громадянства України та в подальшому документування паспортом громадянина України заявниці необхідно встановити факт її постійного проживання на території України в неповнолітньому віці разом із законним представником.

Ухвалою суду від 28 липня 2021 року заява представника Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області прийнята до розгляду, призначено судове засідання на 04.08.2021 року о 15 год. 00 хв. (а.с. 257).

Представник заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області Федоренко І.А. в судовому засіданні підтримувала вимоги щодо ухвалення додаткового рішення, надала пояснення аналогічні викладеним в заяві про ухвалення додаткового рішення. Просила заяву задовольнити.

Заявник ОСОБА_1 , її представник адвокат Волинська В.І. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 275), від представника заявника ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі ОСОБА_1 (а.с. 277). При прийнятті рішення за заявою про ухвалення додаткового рішення просили врахувати поданні ними 02.08.2021 заперечення.

Так, в наданих до суду запереченнях (а.с.261) представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Волинська В.І. зазначає, що суд прийняв рішення з приводу всіх заявлених ними вимог. Заявлені вимоги повністю задоволені.

Також зазначила, що в поданій заяві заявник обгрунтовує необхідність ухвалення додаткового рішення, оскільки Порядок передбачає надання документів щодо законних представників неповнолітньої особи чи опікунів. Однак дана позиція спростовується п.п. «в» п.10 Порядку, який з-поміж переліку документів, які можуть подаватись до клопотання передбачає: - судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. Таким чином, Порядок надає право особі самостійно обрати документ з вказаного переліку.

Крім того, дане питання досліджувалось Полтавським окружним судом та при перегляді апеляційним адміністративним судом та суди вказали на неправомірність відмови в розгляді клопотання позивача з підстав того, що нею не надано рішення суду з формулюванням про постійне проживання станом на 13.11.1991 року на території України разом з батьками (одним з них).

Просила відмовити в ухваленні додаткового рішення.

Представник заінтресованої особи – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 276).

Згідно з частиною 4 статті 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Даний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним. Тобто, в будь-яких інших випадках, не передбачених зазначеною нормою Закону, суд не може прийняти додаткове судове рішення.

Суд, вислухавши пояснення заінтересованої особи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив таке.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 лютого 2020 року заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.

Встановлений факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської області в неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

В заяві про ухвалення додаткового рішення представник заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області посилається на те, що суд розглядав, а представник заявниці доводив суду з поміж іншого той факт, що заявниця за станом на 13.11.1991 постійно проживала на території України в неповнолітньому віці разом з бабусею – ОСОБА_3 . Докази і пояснення стосовно факту постійного проживання на території України в неповнолітньому віці разом із бабусею надавались заявницею та досліджувались судом, проте в резолютивній частині рішення не зазначено, що заявник ОСОБА_1 постійно проживала в неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року разом із законним представником – бабусею ОСОБА_3 .

Так, суд зазначає, що звертаючись з заявою до суду представник заявника ОСОБА_2 , яка дії в інтересах ОСОБА_1 , просила встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської області в неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Ухвалюючи рішення у справі, суд вказану заяву задовольнив та встановив факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської області в неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Обставина щодо проживання ОСОБА_1 на території України з бабусею судом з’ясовувалась та встановлювалась в контексті та в межах заявленої нею вимоги.

Оскільки вимога про встановлення факту проживання заявника ОСОБА_1 на території України разом із законним представником – бабусею ОСОБА_3 , заявником не заявлялась, тому стосовно такої вимоги судом рішення не ухвалювалось.

Враховуючи наведене, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, визначені цивільним процесуальним кодексом України підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні та заява представника заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в ухваленні додаткового рішення за заявою представника заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Повний текст ухвали складений 23 вересня 2021 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва