Ухвала суду № 99862362 від 21.09.2021 , Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/4762/2021

Справа № 428/8838/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: слідчого судді Комплєктової Т.О., за участю секретаря Казюк Л.Г., слідчого Костюкова О.А., захисника підозрюваної Жердєва С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Державного бюро розслідувань Костюкова О.А., погоджене начальником відділу Луганської обласної прокуратури Саєнком Є.Г. про здійснення спеціального досудового розслідування та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 01.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020050000001354 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 20.03.1996 № 202/96 призначено на посаду судді апеляційного суду Луганської області.

Відповідно до постанови Верховної Ради України ОСОБА_1 обрано на посаду судді апеляційного суду Луганської області безстроково.

Будучи обраною на посаду судді апеляційного суду Луганської області, ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) склала присягу судді, згідно з якою урочисто присягнула Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, які здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

У ст. 1 Закону встановлено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Статтею 2 Закону передбачено, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ст.ст. 48, 56 Закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, повинен додержуватися присяги, зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суддею апеляційного суду Луганської області, на момент вчинення кримінального правопорушення постійно виконувала функції представника влади.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23 березня 2017 року суддю апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 було звільнено з посади судді апеляційного суду Луганської області у зв`язку з вчиненням істотного дисциплінарного проступку на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Відповідно до статті 6 Конституції України: "Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України". Відповідно до статті 8 Конституції України: "В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй". Відповідно до ст. 124 Конституції України "Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються". Відповідно до статті 124 Конституції України: "Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами". Відповідно до ст. 125 Конституції України "Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя". Відповідно до статті 68 Конституції України: "Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях": "Тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль". Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях": "Діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків".

В кінці 2013 на початку 2014 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема шляхом створення на території Луганської області України псевдодержавного утворення - так званої «Луганської народної республіки» (далі - «ЛНР»).

У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на порушення територіальної цілісності України.

Так, в квітні 2014 року за підтримки керівництва Російської Федерації групою проросійсько налаштованих мешканців Луганської області, так званих представників територіальних громад Луганської області, ініційовано проведення так званого референдуму з питанням: «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність ЛНР ?», яким публічно закликано місцеве населення Луганської області до проведення 11.05.2014, на порушення порядку встановленого Конституцією України та Законом України «Про всеукраїнський референдум», так званого «загального обласного референдуму» на території Луганської області, з питання визнання державної самостійності «Луганської народної республіки», та вчинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

11 травня 2014 року в окремих містах та районах Луганської області, всупереч законодавству України, за ініціативи проросійськи налаштованих мешканців Луганської області (стосовно яких розслідуються окремі кримінальні провадження та стосовно яких судами винесено обвинувальні вироки) організовано та проведено вказаний так званий «референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «ЛНР».

18 травня 2014 року, на підтримку результатів проведеного так званого референдуму представниками самопроголошеної «ЛНР», проголошений юридично нікчемний нормативно-правовий акт - так званий «Тимчасовий основний закон (Конституція) Луганської народної республіки», яким передбачено, що так звана «Луганська народна республіка» є демократичною, правовою та соціальною державою, її територія визначається кордонами, які існували на день її утворення (тобто територія Луганської області України), а влада здійснюється шляхом поділення на законодавчу, виконавчу та судову.

На підставі зазначеного юридично нікчемного нормативно-правового акта представниками самопроголошеної «ЛНР», представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані політично-управлінські (т.зв. «органи державної влади ЛНР») та силові органи, які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні зв`язки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників зазначених органів лідерам окупаційної адміністрації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

При цьому, кожний учасник органів політичного та силового блоків «ЛНР» (у тому числі які долучалися в подальшому до їх складу) усвідомлювали, що головним їх завданням є підтримка збройної агресії Російської Федерації та зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом незаконного створення на території Луганської області нового псевдодержавного утворення.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційної адміністрації Російської Федерації на частині території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

Таким чином, впродовж березня-травня 2014 року на території Луганської області створено незаконну окупаційну адміністрацію Російської Федерації з ознаками державного утворення так звану «Луганську народну республіку», яка допомагає Російській Федерації чинити злочин агресії проти України та допомагає здійснювати тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Основною метою діяльності вказаної окупаційної адміністрації Російської Федерації з ознаками державного утворення так званої «ЛНР» є дії направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Приведені факти свідчать про активну підривну діяльність Російської Федерації, її федеральних органів та самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, яка виражається в окупації території України, що триває до теперішнього часу.

Продовжуючи підривну діяльність проти України, військовослужбовці, співробітники спецслужб, правоохоронних органів та інших органів державної влади Російської Федерації утворили на тимчасово окупованій території України "фіктивні" органи державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронні органи та судову систему з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення відновлення контролю української влади на тимчасово окупованій території Луганської області.

Так, 13.11.2014 ОСОБА_1 звернулась до Голови апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 з заявою про те, що вона погоджується працювати в апеляційному суді Луганської області розташованому у м. Сєвєродонецьку Луганської області відповідно до Указу Президента України від 12.11.2014 рок № 867/2014 "Про внесення змін до мережі апеляційних судів", проте до нового місця розташування суду не прибула, свої обов`язки щодо безстороннього, неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України самостійно припинила виконувати, а вчинила особливо тяжкі умисні злочини проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

У лютому-квітні 2014 року (більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося за можливе) у громадянки України ОСОБА_1 , якій було достовірно відомо з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про проведення на території Луганської області Антитерористичної операції (далі - АТО), а в подальшому операції Об`єднаних сил (далі - ООС), яка, будучи суддею Апеляційного суду Луганської області та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності РФ проти України шляхом вчинення злочину збройної агресії та тимчасової окупації території України в Луганській області, виник умисел на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.

З вказаною метою діючий суддя судової влади України ОСОБА_1 , бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в захопленні державної влади України, особисто взяла участь в утворенні та функціонуванні на території Луганської області системи незаконних органів окупаційної влади у тому числі судових з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на території Луганської області та створенні "псевдозаконодавчих" актів від імені окупаційної адміністрації так званої "Луганської народної республіки" для створення "власного законодавства" даного "псевдодержавного утворення".

Так, перебуваючи на посаді судді апеляційного суду Луганської області, приблизно в 2014 року більш точну дату та час встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим, ОСОБА_1 увійшла до складу та стала членом так званої «робочої групи по законотворчій діяльності» так званої "Народної ради Луганської народної республіки" - органу псевдодержавного утворення створеного для підтримки збройної агресії Російської Федерації, захоплення державної влади в Україні, зміни її меж території та державного кордону.

Діючи у складі робочої групи по законотворчій діяльності так званої "Народної ради Луганської народної республіки", за попередньою змовою з головою зазначеної робочої групи ОСОБА_3 та з іншим членом вказаної групи ОСОБА_4 , в період з кінця 2014 по липень 2015 року, ОСОБА_1 розробила та передала для внесення на розгляд депутату так званої "Народної ради Луганської народної республіки" ОСОБА_3 так званий законопроект "Сімейного кодексу Луганської Народної Республіки" від 23 липня 2015 року № 72-ПЗ/15, який останній вніс на розгляд до так званої "Народної ради Луганської народної республіки". Даний законопроект направлений на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та на захоплення державної влади в Україні шляхом надання повноважень у сфері сімейного права не передбаченим на це законодавством України суб`єктам окупаційної адміністрації Російської Федерації, імплементації норм законодавства Російської Федерації в так зване "законодавство ЛНР" та припинення дії діючого "Сімейного кодексу України" на території тимчасово окупованої частини Луганської області. Зокрема, вказаним законопроектом регулюються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, які виникають на території так званої "Луганської народної республіки", права органів окупаційної влади Російської Федерації так званої "Луганської народної республіки".

У подальшому, з метою легалізації цього "псевдозаконопроекту" на тимчасово окупованій території Луганської області та створення у населення хибного уявлення про законність окупаційної адміністрації РФ, його було опубліковано на веб-сайті "Народної ради Луганської народної республіки".

Діючи далі, у складі так званої «робочої групи по законотворчій діяльності» "Народної ради Луганської народної республіки" за попередньою змовою з членом вказаної групи ОСОБА_4 , в період з кінця 2014 по липень 2015 року, ОСОБА_1 розробила та передала для внесення на розгляд депутату так званої "Народної ради Луганської народної республіки" ОСОБА_5 законопроект "Цивільного кодексу Луганської Народної Республіки" від 22 липня 2015 року № 73-ПЗ/15, який останній вніс на розгляд до так званої "Народної ради Луганської народної республіки". Даний законопроект направлений на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та на захоплення державної влади в Україні шляхом надання повноважень у сфері цивільного права не передбаченим на це законодавством України суб`єктам окупаційної адміністрації Російської Федерації, імплементації норм законодавства Російської Федерації в так зване "законодавство ЛНР" та припинення дії діючого "Цивільного кодексу України" на території окупованої частини Луганської області. Зокрема, вказаним законопроектом регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), які виникають на території так званої "Луганської народної республіки" права та обов`язки громадян та юридичних осіб, нотаріусів та органів окупаційної влади Російської Федерації так званої "Луганської народної республіки".

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у складі так званої «робочої групи по законотворчій діяльності» "Народної ради Луганської народної республіки" за попередньою змовою з членами зазначеної робочої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 розробила та передала для внесення на розгляд депутату так званої "Народної ради Луганської народної республіки" ОСОБА_8 законопроект "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15, який останній вніс на розгляд до так званої "Народної ради Луганської народної республіки". Даний законопроект направлений на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та на захоплення державної влади в Україні шляхом надання повноважень у сфері земельного права не передбаченим на це законодавством України суб`єктам окупаційної адміністрації Російської Федерації, імплементації норм законодавства Російської Федерації в так зване "законодавство ЛНР" та припинення дії діючого "Земельного кодексу України" на території тимчасово окупованої частини Луганської області. Так, відповідно до ст. 3 законопроекту "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15: "Земельне законодавство регулює відносини по використанню і охороні земель в Луганській народній республіці, як основи життя і діяльності народу, який проживає на території Луганської народної республіки." Статтею 9 вказаного законопроекту визначені повноваження Луганської народної республіки в області земельних відносин до яких зокрема відноситься: державне управління в сфері здійснення моніторингу земель, державного земельного нагляду, землеустрою. Статтею 11 вказаного законопроекту визначені повноваження органів місцевого самоврядування на території так званої "Луганської Народної Республіки" щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться в муніципальній власності. Враховуючи, вищевказані норми та загальний зміст законопроекту "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15 вбачається, що він направлений на передачу окупованих земель України, окупаційній адміністрації Російської Федерації тобто на захоплення державної влади шляхом надання повноважень з управління та нагляду за окупованими землями органам виконавчої влади та місцевого самоврядування окупаційного органу Російської Федерації так званої "Луганської Народної Республіки".

У подальшому, з метою легалізації цього "псевдозаконопроекту" на тимчасово окупованій території Луганської області та створення у населення хибного уявлення про законність окупаційної адміністрації РФ, його було опубліковано на вебсайті "Народної ради Луганської народної республіки".

Діючи далі, у складі так званої «робочої групи по законотворчій діяльності» "Народної ради Луганської народної республіки" за попередньою змовою з головою зазначеної робочої групи ОСОБА_3 та з іншими членами вказаної групи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в період з кінця 2014 по вересень 2015 року, ОСОБА_1 розробила та передала для внесення на розгляд депутату так званої "Народної ради Луганської народної республіки" ОСОБА_5 законопроект "Цивільного процесуального кодексу Луганської Народної Республіки" від 17 вересня 2015 року № 116-ПЗ/15, який останній вніс на розгляд до так званої "Народної ради Луганської народної республіки". Даний законопроект направлений на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та на захоплення державної влади в Україні шляхом надання повноважень у сфері цивільно-процесуального права не передбаченим на це законодавством України суб`єктам окупаційної адміністрації Російської Федерації, імплементації норм законодавства Російської Федерації в так зване "законодавство ЛНР" та припинення дії діючого "Цивільного процесуального кодексу України" на території тимчасово окупованої частини Луганської області. У вказаному законопроекті зокрема визначені права та повноваження так званих "суддів ЛНР" та інших учасників судового засідання при розгляді цивільних справ в так званих "судах ЛНР" на території «Луганської народної республіки».

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді апеляційного суду Луганської області діючи з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, за попередньою змовою групою осіб, сприяла органу окупаційної адміністрації РФ у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом підготовки законопроектів, які містять імплементовані норми російського законодавства та надають повноваження у відповідних сферах права органам окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території Луганської області.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на захоплення державної влади в Україні, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, порушуючи присягу судді, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з метою мати можливість продовжувати надавати допомогу іноземній державі, а саме Російській Федерації, у проведенні підривної діяльності проти України та забезпеченні подальшої окупації території Луганської області, самостійно в період з 16.08.2018 по 20.08.2018 підготувала та подала документи для участі в конкурсі, оголошеному так званою "кваліфікаційною колегією суддів ЛНР" на зайняття посади судді "Верховного суду ЛНР" та в подальшому взяла участь у зазначеному конкурсі, чим підтвердила особисту згоду сприяти виконанню функцій представника "судової влади" - тобто приймати особисту участь у діяльності органу окупаційної адміністрації РФ.

Внаслідок зазначених свідомих та умисних дій ОСОБА_1 , спрямованих на захоплення державної влади в Україні, порушуючи присягу судді, за результатами конкурсу ОСОБА_1 здобула перемогу у вказаному конкурсі, прийняла присягу так званого "судді ЛНР" та в подальшому 28.08.2018 постановою так званої "Народної ради Луганської народної республіки" була призначена на посаду "судді" так званого "Верховного суду Луганської Народної Республіки" та 29.08.2018 указом виконуючого обов`язки голови так званої «Народної Ради Луганської Народної Республіки» призначена на посаду так званого "заступника голови Верховного суду ЛНР - голови Судової колегії з цивільних справ", отримавши повноваження заступника голови "Верховного суду ЛНР".

Перебуваючи фактично у складі окупаційної адміністрації РФ, поряд із здійсненням повноважень судді та інших процесуальних повноважень, починаючи з 29.08.2018 по теперішній час ОСОБА_1 здійснює функції визначені ст. ст. 11, 12 так званого закону "Про Верховний суд Луганської народної республіки" зокрема функції щодо організації роботи так званого "Верховного суду Луганської народної республіки", здійснює безпосередній розгляд цивільних справ підсудних так званому "Верховному суду Луганської народної республіки" та є головою екзаменаційної комісії по прийому кваліфікаційного екзамену на посаду судді так званої "Луганської народної республіки" забезпечуючи становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області. Перебуваючи на посаді голови екзаменаційної комісії по прийому кваліфікаційного екзамену на посаду судді так званої "Луганської народної республіки", ОСОБА_1 проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді вперше, у тому числі організовує проведення та приймає кваліфікаційний іспит у вказаних осіб, затверджує порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів чим присвоює собі функції формування "суддівського корпусу" окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області, сприяючи органу окупаційної адміністрації РФ у проведенні підривної діяльності проти України. Поруч з цим дії ОСОБА_1 з становлення, функціонування судової гілки влади окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області спрямовані на передачу частини території України шляхом уявного утворення на її території іншої "суверенної держави" та захоплення судової гілки державної влади України через присвоєння виключних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України .

Зазначеними діями ОСОБА_1 сприяла представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності на території України, що полягало у створенні умов для функціонування на території України судового органу окупаційної адміністрації РФ, що в свою чергу призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущенню контролю української влади на території частини Луганської області, завдяки чому окупація триває.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється в діях, які вчинені з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, вчинених особою, яка є представником влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України;

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 20.03.1996 № 202/96 призначено на посаду судді апеляційного суду Луганської області.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

У лютому-квітні 2014 року (більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося за можливе) у громадянки України ОСОБА_1 , якій було достовірно відомо з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про проведення на території Луганської області Антитерористичної операції (далі - АТО), а в подальшому операції Об`єднаних сил (далі - ООС), яка, будучи суддею Апеляційного суду Луганської області та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності РФ проти України шляхом вчинення злочину збройної агресії та тимчасової окупації території України в Луганській області, виник умисел на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

З вказаною метою діючий суддя судової влади України ОСОБА_1 , бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в захопленні державної влади України, зміни меж території та державного кордону України, особисто взяла участь в утворенні та функціонуванні на території Луганської області системи незаконних органів окупаційної влади у тому числі судових з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на території Луганської області та створенні "псевдозаконодавчих" актів від імені окупаційної адміністрації так званої "Луганської народної республіки" для створення "власного законодавства" даного "псевдодержавного утворення".

У подальшому, з метою легалізації цього «псевдо законопроекту» на тимчасово окупованій території Луганської області та створення у населення хибного уявлення про законність окупаційної адміністрації РФ, його було опубліковано на веб-сайті "Народної ради Луганської народної республіки".

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у складі так званої «робочої групи по законотворчій діяльності» "Народної ради Луганської народної республіки" за попередньою змовою з членами зазначеної робочої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 розробила та передала для внесення на розгляд депутату так званої "Народної ради Луганської народної республіки" ОСОБА_8 законопроект "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15, який останній вніс на розгляд до так званої "Народної ради Луганської народної республіки". Даний законопроект направлений на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та на захоплення державної влади в Україні шляхом надання повноважень у сфері земельного права не передбаченим на це законодавством України суб`єктам окупаційної адміністрації Російської Федерації, імплементації норм законодавства Російської Федерації в так зване "законодавство ЛНР" та припинення дії діючого "Земельного кодексу України" на території тимчасово окупованої частини Луганської області. Так, відповідно до ст. 3 законопроекту "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15: "Земельне законодавство регулює відносини по використанню і охороні земель в Луганській народній республіці, як основи життя і діяльності народу, який проживає на території Луганської народної республіки." Статтею 9 вказаного законопроекту визначені повноваження Луганської народної республіки в області земельних відносин до яких зокрема відноситься: державне управління в сфері здійснення моніторингу земель, державного земельного нагляду, землеустрою. Статтею 11 вказаного законопроекту визначені повноваження органів місцевого самоврядування на території так званої "Луганської Народної Республіки" щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться в муніципальній власності. Враховуючи, вищевказані норми та загальний зміст законопроекту "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15 вбачається, що він направлений на передачу окупованих земель України, окупаційній адміністрації Російської Федерації тобто на зміну меж території та державного кордону України та захоплення державної влади шляхом надання повноважень з управління та нагляду за окупованими землями органам виконавчої влади та місцевого самоврядування окупаційного органу Російської Федерації так званої "Луганської Народної Республіки".

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді апеляційного суду Луганської області діючи з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, а також з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, сприяла органу окупаційної адміністрації РФ у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом підготовки законопроектів, які містять імплементовані норми російського законодавства та надають повноваження у відповідних сферах права органам окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території Луганської області.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, порушуючи присягу судді, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з метою мати можливість продовжувати надавати допомогу іноземній державі, а саме Російській Федерації, у проведенні підривної діяльності проти України та забезпеченні подальшої окупації території Луганської області, самостійно в період з 16.08.2018 по 20.08.2018 підготувала та подала документи для участі в конкурсі, оголошеному так званою "кваліфікаційною колегією суддів ЛНР" на зайняття посади судді "Верховного суду ЛНР" та в подальшому взяла участь у зазначеному конкурсі, чим підтвердила особисту згоду сприяти виконанню функцій представника "судової влади" - тобто приймати особисту участь у діяльності органу окупаційної адміністрації РФ.

Внаслідок зазначених свідомих та умисних дій ОСОБА_1 , спрямованих на спричинення шкоди суверенітетові та територіальній цілісності України, які виразились у наданні допомоги окупаційній адміністрації РФ у проведенні підривної діяльності проти України та продовженні окупації частини її території, маючи умисел, направлений на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, порушуючи присягу судді, за результатами конкурсу ОСОБА_1 здобула перемогу у вказаному конкурсі, прийняла присягу так званого "судді ЛНР" та в подальшому 28.08.2018 постановою так званої "Народної ради Луганської народної республіки" була призначена на посаду "судді" так званого "Верховного суду Луганської Народної Республіки" та 29.08.2018 указом виконуючого обов`язки голови так званої «Народної Ради Луганської Народної Республіки» призначена на посаду так званого "заступника голови Верховного суду ЛНР - голови Судової колегії з цивільних справ", отримавши повноваження заступника голови "Верховного суду ЛНР".

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України;

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 20.03.1996 № 202/96 призначено на посаду судді апеляційного суду Луганської області.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Так, 13.11.2014 ОСОБА_1 звернулась до Голови апеляційного суду Луганської області ОСОБА_2 з заявою про те, що вона погоджується працювати в апеляційному суді Луганської області розташованому у м. Сєвєродонецьку Луганської області відповідно до Указу Президента України від 12.11.2014 № 867/2014 «Про внесення змін до мережі апеляційних судів», проте до нового місця розташування суду не прибула, свої обов`язки щодо безстороннього, неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України самостійно припинила виконувати, а вчинила особливо тяжкі умисні злочини проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

З вказаною метою діючий суддя судової влади України ОСОБА_1 , бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в захопленні державної влади України, зміни меж території та державного кордону України, особисто взяла участь в утворенні та функціонуванні на території Луганської області системи незаконних органів окупаційної влади у тому числі судових з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на території Луганської області та створенні «псевдо законодавчих» актів від імені окупаційної адміністрації так званої "Луганської народної республіки" для створення "власного законодавства" даного "псевдодержавного утворення".

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у складі так званої «робочої групи по законотворчій діяльності» "Народної ради Луганської народної республіки" за попередньою змовою з членами зазначеної робочої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 розробила та передала для внесення на розгляд депутату так званої "Народної ради Луганської народної республіки" ОСОБА_8 законопроект "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15, який останній вніс на розгляд до так званої "Народної ради Луганської народної республіки". Даний законопроект направлений на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та на захоплення державної влади в Україні шляхом надання повноважень у сфері земельного права не передбаченим на це законодавством України суб`єктам окупаційної адміністрації Російської Федерації, імплементації норм законодавства Російської Федерації в так зване "законодавство ЛНР" та припинення дії діючого "Земельного кодексу України" на території тимчасово окупованої частини Луганської області. Так, відповідно до ст. 3 законопроекту "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15: "Земельне законодавство регулює відносини по використанню і охороні земель в Луганській народній республіці, як основи життя і діяльності народу, який проживає на території Луганської народної республіки." Статтею 9 вказаного законопроекту визначені повноваження Луганської народної республіки в області земельних відносин до яких зокрема відноситься: державне управління в сфері здійснення моніторингу земель, державного земельного нагляду, землеустрою. Статтею 11 вказаного законопроекту визначені повноваження органів місцевого самоврядування на території так званої "Луганської Народної Республіки" щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться в муніципальній власності. Враховуючи, вищевказані норми та загальний зміст законопроекту "Земельного кодексу Луганської Народної Республіки" від 7 жовтня 2015 року № 124-ПЗ/15 вбачається, що він направлений на передачу окупованих земель України, окупаційній адміністрації Російської Федерації тобто на зміну меж території та державного кордону України та захоплення державної влади шляхом надання повноважень з управління та нагляду за окупованими землями органам виконавчої влади та місцевого самоврядування окупаційного органу Російської Федерації так званої "Луганської Народної Республіки".

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді апеляційного суду Луганської області діючи з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, а також з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, сприяла органу окупаційної адміністрації РФ у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом підготовки законопроектів, які містять імплементовані норми російського законодавства та надають повноваження у відповідних сферах права органам окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території Луганської області.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється- у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці: надання іноземній державі, та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

У вчиненні вказаних злочинів підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, уродженку м. Луганськ, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , якій 10.08.2021 в рамках кримінального провадження № 62020050000001354 від 01.07.2020 в порядку ст. 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 111 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами.

ОСОБА_1 викликалась слідчими ТУ ДБР розташованого у м.Краматорську на 10.08.2021 року для вручення повідомлення про підозру та проведення слідчих дій, шляхом надсилання їй повістки, проте на вказану дату на допит не з`явилась.

25.08.2021 повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_1 - на 01.09.2021, 02.09.2021 та на 03.09.2021 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме на офіційному сайті Газети Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр". Крім цього, повістка про виклик підозрюваної ОСОБА_1 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У зазначені дати ОСОБА_1 на проведення слідчих дій не з`являлась.

Згідно відповіді на доручення від 18.08.2021 (13-02/13-02-42/686) підозрювана ОСОБА_1 в грудні 2014 року виїхала на тимчасово окуповану територію Луганської області, де на даний момент переховується від органу досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, а саме у м. Луганську, та продовжує виконувати обов`язки так званого "заступника голови Верховного суду ЛНР - голови Судової колегії з цивільних справ".

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлені фактичні дані, що підозрювана ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області.

Згідно із ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII передбачено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених частинами другої та третьої статті 146, статтями 255, 438 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи, що підозрювана ОСОБА_1 на теперішній переховується від органі досудового розслідування, перебуває на тимчасово окупованій території України, тому, відповідно діючого законодавства зазначена особа належним чином повідомлена про виклик на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, у зв`язку з неявкою за викликом слідчого та ухилянням від слідства, підозрювану ОСОБА_1 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено ГУ СБУ в Луганській та Донецькій областях.

Крім того, п. 2 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII встановлено, що вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

Досудовим розслідуванням достовірно встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибула на виклик без поважної причини більше як три рази), перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, а також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 111 КК України.

Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 62020050000001354 від 01.07.2020 - стосовно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 111 КК України.

В судовому засіданні слідчий зазначив, що в під час подання клопотання ними дотримано вимоги ст.ст. 135, 297-1, 297-2, КПК України в повному обсязі, клопотання підтримав, просив його задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні. Зазначив, що факт перебування ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території підтверджується наданими суду протоколами оглядів Інтернет - ресурсів, відповідно до яких вона приймає участь у розробці законопроектів так званої «ЛНР», відповідно до відомостей, наданих з інформаційної системи «Гарт» державний кордон не перетинала. Зазначив, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення співробітників СБУ про виявлення ознак кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру, що воно вручено в порядку ст.135 КПК України на електронну адресу ОСОБА_1 , якою вона користувалась під час виконання своїх повноважень судді та на мобільний телефон ОСОБА_1 , яким вона користується НОМЕР_1 . Встановлено, що ОСОБА_1 дійсно подавала позови до Луганського окружного адміністративного суду, однак перевірка за даним фактом органом досудового розслідування не здійснювалась. Адреса, яка зазначена у позовних заявах ОСОБА_1 фактично не перевірялась, однак оперативним шляхом встановлено, що за вказаною адресою мешкає її донька.

Захисник в судовому повідомив, що на теперішній час недостатньо підстав вважати, що підозрювана причетна до будь-якої протиправної діяльності, конфіденційна бесіда із підозрюваною не проводилась, де на теперішній час перебуває підозрювана не відомо, тому неможливо встановити чи не загрожує підозрюваній небезпека, враховуючи викладене просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого та захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини(ст.2 КПК України).

Згідно положень ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 1 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Частиною 2 ст. 297-4 КПК України встановлено, що під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

28.03.2017 рішенням Вищої ради правосуддя №596/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Луганської області на підставі п. 3 частини 6 статті 126 Конституції України.

10.08.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 КК України.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри суду на дослідження надані наступні матеріали досудового розслідування, а саме:

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_11 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_12 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_13 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_14 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_15 , який надав показання про участь у робочій групі по законотворчій діяльності так званої «Народної ради Луганської народної республіки» ОСОБА_1 та в процесі допиту надав друкований законопроект «Цивільного кодексу Луганської Народної Республіки», який був розроблений ОСОБА_1 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_16 , який надав показання про участь у робочій групі по законотворчій діяльності так званої «Народної ради Луганської народної республіки» ОСОБА_1 ;

-протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_17 ;

-протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 ;

-акт проведення огляду Інтернет - ресурсу від 22 червня 2020 року, в результаті якого отримано інформацію про призначення на посаду голови так званого "заступника голови Верховного суду "ЛНР" ОСОБА_1 ;

-акт проведення огляду Інтернет - ресурсу від 23 червня 2020 року, в результаті якого отримано інформацію про участь ОСОБА_1 у створенні так званого законодавства ЛНР та призначення її на посаду голови так званого "заступника голови Верховного суду "ЛНР".

-акт проведення огляду Інтернет - ресурсу від 23 червня 2020 року, в результаті якого отримано інформацію про участь ОСОБА_1 у створенні так званого законодавства ЛНР;

-акт проведення огляду Інтернет - ресурсу - веб-сайту "Верховного суду ЛНР" від 26 червня 2020 року, в результаті якого отримано інформацію про діяльність ОСОБА_1 на посаді голови так званого «заступника голови Верховного суду «ЛНР»»;

-заява голови Луганського апеляційного суду ОСОБА_18 , про перебування ОСОБА_1 на посаді «заступника голови Верховного суду «ЛНР»» ;

-рішення Вищої ради правосуддя від 23 березня 2017 року у якому зазначено про участь ОСОБА_1 у створенні так званого законодавства ЛНР;

-акт проведення огляду Інтернет - ресурсу від 19 липня 2020 року, в результаті якого отримано інформацію про діяльність ОСОБА_1 на посаді голови так званого «заступника голови Верховного суду "ЛНР» та її участь у проведенні екзамену на посаду так званого «судді ЛНР» у якості голови комісії з відбору на вказану посаду;

-протоколи оглядів Інтернет - ресурсу від 14 квітня 2021 року, в результаті якого отримано інформацію про перебування ОСОБА_1 на посаді голови екзаменаційної комісії ЛНР ;

-протокол огляду Інтернет - ресурсу від 13 липня 2021 року, в результаті якого отримано інформацію про участь ОСОБА_1 в створенні так званого законопроекту «Земельного кодексу ЛНР», яку зафіксовано за допомогою фотознімків та на СD диску;

-протокол огляду Інтернет - ресурсу від 13 липня 2021 року, в результаті якого отримано інформацію про участь ОСОБА_1 в створенні так званого законопроекту «Сімейного кодексу ЛНР», яку зафіксовано за допомогою фотознімків та на СD диску;

-протокол огляду Інтернет - ресурсу від 13 липня 2021 року, в результаті якого отримано інформацію про участь ОСОБА_1 в створенні так званого законопроекту «Цивільного кодексу ЛНР», яку зафіксовано за допомогою фотознімків та на СD диску;

-протокол огляду Інтернет - ресурсу від 14 липня 2021 року, в результаті якого отримано інформацію про участь ОСОБА_1 в створенні так званого законопроекту «Цивільно процесуального кодексу ЛНР», яку зафіксовано за допомогою фотознімків та на СD диску;

-протоколом огляду Інтернет - ресурсу 14 липня 2021 року, в результаті якого отримано інформацію про діяльність ОСОБА_1 на посаді голови так званого «заступника голови Верховного суду «ЛНР»», яку зафіксовано за допомогою фотознімків та на СD диску;

-інші протоколи оглядів Інтернет - ресурсів у яких зафіксовані дані про діяльність ОСОБА_1 на посаді голови так званого «заступника голови Верховного суду «ЛНР»» та у створенні так званого законодавства ЛНР;

-матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Інакше кажучи слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.

Так, за результатами оцінки сукупності наданих суду доказів слідчий суддя зазначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчим не доведено факт причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень з огляду на таке.

Надані суду акти огляду Інтернет - ресурсів № 2/2702 від 22.06.2020, № 2/2703 від 22.06.2020, №2/2708.2020 від 26.08.2020, акт огляду Інтернет - ресурсу без номеру від 23.06.2020, акти оглядів Інтернет - ресурсів № 2/3501, №2/3500/№ 2/3499, №2/3498 від 18.07.2020, протоколи огляду Інтернет - ресурсів № 2/1858 від 14.04.2021, № 2/1859 від 14.04.2021, три протоколи огляду Інтернет - ресурсу без номерів від 13.07.2021, два протоколи огляду Інтернет - ресурсів від 14.07.2021 виконані оперуповноваженими 1 відділу ГВ КР 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ГУ СБ України у Донецькій та Луганській областях.

Статтею 103 КПК України передбачено виключно три форми фіксування процесуальних дії під час кримінального провадження , такі як протокол, носій інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії та журнал судового засідання.

Чинний кримінально-процесуальний закон не передбачає складання такого процесуального документу за результатами проведення процесуальних дій, як «акт».

Главою 20 КПК України встановлено вичерпний перелік слідчих (розшукових) дій, які проводяться слідчим, прокурором у кримінальному провадженні.

Більш того, слідчий суддя зазначає, що складені за результатами оглядів Інтернет - ресурсів акти № 2/2702 від 22.06.2020, № 2/2703 від 22.06.2020, №2/2708.2020 від 26.08.2020, акт без номеру від 23.06.2020 датуються раніше, ніж до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 КК України за №62020050000001354 від 01.07.2020.

Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною (огляд місця події) до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На момент розгляду клопотання слідчому судді не надано підтвердження, що слідчим чи прокурором, що здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, надано доручення в порядку вимог ст.40, 41 КПК України про проведення оперуповноваженими 1 відділу ГВ КР 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ГУ СБ України у Донецькій та Луганській областях слідчих (розшукових) дій, таких як: допити свідків ОСОБА_16 від 15.07.2021, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 15.07.2020, ОСОБА_11 від 16.07.2020, ОСОБА_12 від 18.07.2020; проведення та складання протоколів оглядів інтернет - ресурсів № 2/1858 від 14.04.2021, № 2/1859 від 14.04.2021, протоколів огляду Інтернет - ресурсів № 2/1858 від 14.04.2021, № 2/1859 від 14.04.2021, трьох протоколів огляду Інтернет - ресурсів без номерів від 13.07.2021, двох протоколі огляду Інтернет - ресурсів від 14.07.2021; проведення та складання протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_17 від 24.12.2020.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.41 КПК України оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що у наданих на дослідження протоколах та актах оглядів Інтернет - ресурсів містяться фотозображення особи жіночої статі, ідентифікованої безпосередньо слідчим як ОСОБА_1 ..

Аналогічні фотозображення жінки, ідентифікованої безпосередньо слідчим як ОСОБА_1 , використовуються ним та оперуповноваженими 1 відділу ГВ КР 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ГУ СБ України у Донецькій та Луганській областях під час проведення пред`явлень для впізнання за фотознімками від 24.12.2020. за участю свідка ОСОБА_17 та від 27.05.2021 за участю свідка ОСОБА_15 ..

Проте, у наданих суду матеріалах відсутні відомості, що жінка, фотозображення якої містяться у протоколах та актах оглядів Інтернет - ресурсів та використовуються під час проведення пред`явлень для впізнання за фотознімками від 24.12.2020. за участю свідка ОСОБА_17 , від 27.05.2021 за участю свідка ОСОБА_15 , є саме ОСОБА_1 .

Відповідно до вимого ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Так, особу ОСОБА_1 , за наданими слідчому судді матеріалами кримінального провадження, не ідентифіковано у встановлений кримінально-процесуальним законодавством спосіб, зокрема, шляхом проведення судової портретної експертизи.

Щодо дотримання слідчим та прокурором порядку вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру, передбаченого ст. 278, 135 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Статтею 135 КПК Глави 11 Розділу ІІ КПК України передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (ч.8 ст.135 КПК України).

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 9 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.

Однак, такий спосіб вручення повідомлення про підозру - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні відповідно до ст. 135 КПК України, має відповідати положенням статті 278 КПК України стосовно часу вручення слідчим/прокурором письмового повідомлення про підозру - в день складання.

Повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формується та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. У підозрюваного з`являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник одержують можливість більш цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 536/2475/14-к від 11 грудня 2019 року).

Тому, зважаючи на важливість юридичного значення повідомлення про підозру, вимога про вручення особі письмового повідомлення про підозру в день її складання обґрунтована можливістю вжиття такою особою передбачених законом дій, які дозволяють особі бути обізнаній про висунуту їй підозру та можливість захищатися від неї.

Відповідно до наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення, при врученні ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру в порядку ч.1, 8 ст.135, 278 КПК України, вважала, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Так, 10.08.2021, слідчим слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Державного бюро розслідувань Костюковим О.А., складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 КК України, яке 10.08.2021 вручено захиснику Жердєву С.М., спрямовано засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_2 та на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 із відправленням відповідних відомостей на номер телефону ОСОБА_1 .

Підтвердження того, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, слідчому судді не надано.

Даний факт позбавляє слідчого суддю можливості впевнитись в тому, що слідчим дотримано вимоги ч.8 ст.135 та ст.278 КПК України.

Щодо вручення письмового повідомлення шляхом відправлення на поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_4 із зазначенням відповідних відомостей на номер телефону ОСОБА_1 слідчий суддя зазначає, що слідчому судді не надано жодних об`єктивних та належних доказів того, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває у користуванні ОСОБА_1 .. Більш того, зазначена адреса має домен «mail.gov.ua», що свідчить про те, що вказана поштова скринька є сервісом електронних послуг. При цьому достеменно не відомо, чи обмежено доступ до вказаної адреси, оскільки слідчим у судовому засіданні зазначено, що цією адресою ОСОБА_1 користувалась, коли перебувала на посаді судді.

Скрін-шот із смс - відправленням, долучений до клопотання, про повідомлення про підозру ОСОБА_1 не містить відомостей про номер телефону, на який посилався слідчий у судовому засіданні, та дату відправки.

В судовому засіданні слідчим зазначено, що за оперативною інформацією, за вказаною адресою: АДРЕСА_2 , на яку 10.08.2021 слідчим відправлено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , нібито, мешкає донька ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до долучених до клопотання матеріалів встановлено, що у заявах до Луганського окружного адміністративного суду, поданих від імені ОСОБА_1 , постанові про повернення виконавчого провадження, вказана адреса зазначена, як місце фактичного мешкання ОСОБА_1 .

Проте зазначена інформації, за наданими слідчому судді матеріалами кримінального провадження, у встановленому КПК України порядку (шляхом проведення слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій), чи в інший спосіб, передбачений ст.93 КПК України, жодним чином не підтверджена чи спростована.

Дані факти позбавляють слідчого суддю можливості впевнитись в тому, що слідчим дотримано вимоги ч.1,2 ст.135 та ст.278 КПК України.

Враховуючи викладене, за результатами розгляду клопотання та у судовому засіданні не підтверджено, що ОСОБА_1 отримала письмове повідомлення про підозру у день його складання та, відповідно, внаслідок цих обставин не було досягнуто і головної мети, визначеної законодавцем, спрямованої на реалізацію права на захист ОСОБА_1 чи впливати на зміст підозри тощо, без жодних необґрунтованих затримок.

Щодо переховування ОСОБА_1 від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження встановлено, що за результатами допитів свідків ОСОБА_15 від 21.05.2021, ОСОБА_16 від 15.07.2021, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 15.07.2020, ОСОБА_11 від 16.07.2020, ОСОБА_12 від 18.07.2020, ОСОБА_14 та ОСОБА_17 від 21.07.2020 та ОСОБА_14 від 23.07.2020 встановлено, що їм відома ОСОБА_19 та останній раз вони її бачили у 2014-2015 роках, зв`язків із нею не підтримують, проте їм відомо, що остання перебуває у м. Луганськ.

Відповідно до актів оглядів інтернет-ресурсів № 2/3501, №2/3500/№ 2/3499, №2/3498 від 18.07.2020, трьох протоколів огляду Інтернет - ресурсу без номерів від 13.07.2021, двох протоколів огляду інтернет -ресурсів від 14.07.2021 встановлено, що останні дати публікації, які містять відомості про ОСОБА_1 датовані 2015 роком. Відповідно до акту огляду інтернет-ресурсу № 2/2703 від 22.06.2020 остання дата публікації, яка містить відомості про ОСОБА_1 датована 28.08.2018.

Разом із цим, як вже зазначалось, відповідно до долучених матеріалів, а саме: заяв до Луганського окружного адміністративного суду, поданих від імені ОСОБА_1 та за її підписом від травня 2020; постанови про повернення виконавчого провадження від 30.04.2020, адресою, зазначеною як місце фактичного мешкання є: АДРЕСА_2 . Не підтверджено, також, чи дійсно підписи у заявах та позовах здійснені безпосередньо ОСОБА_1 , а відомості, зазначені у повідомленні Голови Луганського апеляційного суду ОСОБА_20 не перевірені.

При цьому, як вже зазначалось, зазначена інформація, за наданими слідчому судді матеріалами кримінального провадження, у встановленому КПК України порядку (шляхом проведення слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій), чи в інший спосіб, передбачений ст.93 КПК України, жодним чином не підтверджена чи спростована, хоча процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні - ОСОБА_21 ще 26.10.2020 надано письмові вказівки в порядку ст.36 КПК України про перевірку зазначеної інформації із встановленим строком виконання до 15.12.2020.

Більш того, відповідно до відомостей, встановлених з листа начальника 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) ГУ СБ України у Донецькій та Луганській областях Олексія Загайнова від 06.09.2021, вбачається, що ОСОБА_1 у грудні 2014 року виїхала до тимчасово окупованої території та на теперішній час перебуває у м. Луганськ. Зазначену інформацію отримано з інформаційно-телекомунікаційної системи Державної прикордонної служби України «Гарт-1».

Крім того, у матеріалах кримінального провадження міститься ще один лист заступника начальника 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) ГУ СБ України у Донецькій та Луганській областях Дмитра Туревича від 19.08.2021 із додатком ( протоколом огляду Інтернет - ресурсу від 10.08.2021) за змістом якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на тимчасово окупованій території у м. Луганськ та здійснює особистий прийом громадян у Верховному суді ЛНР.

Посилання слідчого у клопотанні про те, що вказана інформація отримана за результатами виконання доручення від 18.08.2021 (13-02/13-02-42/686), слідчий суддя не може прийняти до уваги, оскільки до матеріалів клопотання не долучено процесуального документу, що підтверджує факт надання слідчим письмового доручення від 18.08.2021 (13-02/13-02-42/686) на здійснення оперативними підрозділами 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) ГУ СБ України у Донецькій та Луганській слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні.

Більш того, зазначені відомості повністю суперечать відповідям на запити з Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України від 16.12.2020 та від 02.09.2021, відповідно до яких відомостей про перетин у період з 2015 року по теперішній час ОСОБА_1 державного кордону України, кордону із АР Крим, лінії розмежування у Луганській та Донецькій областях не встановлено, оскільки інформація у базі даних осіб щодо відомостей про громадян, іноземців та осіб без громадянства зберігається протягом п`яти років.

У зв`язку із встановленими в ході розгляду клопотання суперечностями щодо місця перебування ОСОБА_1 , відомості про можливе місце перебування ОСОБА_1 у м. Києві в ході досудового розслідування не підтвердженні та не спростовані, слідчий суддя вважає, що, на теперішній час, відсутні об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 109, 110, 111 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Отже, враховуючи, що клопотання слідчого не відповідає ч. 2 ст. 297-2 КПК України, слідчим не доведено що ОСОБА_1 має статус підозрюваної у вказаному кримінальному провадженні та переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, тому клопотання слідчого не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 110, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова

Часті запитання

Який тип судового документу № 99862362 ?

Документ № 99862362 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 99862362 ?

Дата ухвалення - 21.09.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 99862362 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 99862362 ?

В Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 99862362, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Судове рішення № 99862362, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 21.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 99862362 відноситься до справи № 428/8838/21

Це рішення відноситься до справи № 428/8838/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА

Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 99862360

Наступний документ : 99862363

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Ухвала суду № 99862362, 21.09.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Який тип судового документу № 99862362 ?

Яка дата ухвалення судового документу № 99862362 ?

Яка форма судочинства по судовому документу № 99862362 ?

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

В якому cуді було засідання по документу № 99862362 ?

У чому перевага платних тарифів?

Дані про судове рішення № 99862362, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Судове рішення № 99862362 відноситься до справи № 428/8838/21