Ухвала суду № 99862159, 24.09.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021 Справа № 428/9526/13-к

Провадження № 1-кп/425/478/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого – судді Коваленка Дениса Сергійовича, секретар судового засідання: Брудницька О.В., здійснюючи судове провадження по кримінальному провадженню №12013030370001828 за яким, з урахуванням частини вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року, яка набрала законної сили:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; місце народження: с.Вовча Гора Хмельницького району, Хмельницької області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 187 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянин України; місце народження: м.Сєвєродонецьк, Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце народження: м.Сєвєродонецьк Луганської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянин України; місце народження: с.Арапівка Троїцького району Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 187 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; громадянин України; місце народження: м.Сєвєродонецьк Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,

сторонами та іншими учасниками даного кримінального (судового) провадження є: з боку обвинувачення – прокурор: Рибалкін В.О., Бардаков О.В.; з боку захисту – обвинувачені: ОСОБА_1 та його захисник: Шурхно К.А., Оверченко О.А.; Циганков В.В. та його захисник: Юрченко В.Г.; Польщіков О.В. та його захисниця: Макаренко Г.С.; Масліченко Ю.О. та його захисник: Горбатенко Я.О.; Маджар О.А. та його захисник: Воронко В.В.; потерпілі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , представники потерпілого ТОВ «Кустос Інвест» Маслова Н.М. та Свистун Г.В., представник потерпілого ТОВ ТД «Об`єднання Склопластик» Петрів В.Я..; представник цивільного позивача ПрАТ «Страхова компанія Саламандра – Україна»: Юр`єва М.В., цивільні відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання прокурора Рибалкіна В.О. про продовження строків тримання під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 липня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_1 суд застосував домашній арешт та поклав на нього певні обов`язки по 24 вересня 2021 року (а.с.101-106 тому 35).

Прокурор: Рибалкін В.О. 20 вересня 2021 року подав клопотання про продовження строків тримання вказаного обвинуваченого під домашнім арештом.

Аргументи учасників.

Позиція прокурора. Обвинувальний акт та зібрані у кримінальному провадженні докази підтверджують наявність обґрунтованої підозри; наявними залишаються ризики того, що: обвинувачений може переховуватись від суду (оскільки, він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна, а його зареєстроване місце проживання знаходиться біля тимчасово окупованої території України, на яку він може потрапити); обвинувачений може впливати на потерпілих та свідків (оскільки суд апеляційної інстанції скасувавши попередній вирок вказав на необхідність їх повторного допиту, а розгляд обвинувального акту по суті ще не починався). Тому, на думку прокурора, тільки продовження обвинуваченому строків тримання під домашнім арештом зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання завдань кримінального провадження, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не є можливим.

Позиція обвинуваченого та його захисниці. Проти задоволення клопотання не заперечували.

Оцінка суду.

Положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 13 травня 2021 року вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано із призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції (а.с.156-167 тому 33).

А ухвалами судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленка Д.С. від 28 липня та 02 серпня 2021 року, кримінальне провадження №12013030370001828 було прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання (а.с.53-56,115-118 тому 35).

Отже, з метою досягнення дієвості цього провадження заходи його забезпечення можуть бути застосованими. Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. І ці ризики, в силу положень частини 2 статті 183 КПК України повинен довести саме прокурор.

З огляду на зміст обвинувального акту (а.с.3-37 тому 20), поданий цивільний позов особою, яка вважає себе потерпілою від кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а також мотиви і висновки, вказані у Постанові Верховного суду від 07 грудня 2020 року, яким вирок Луганського апеляційного суду щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції (а.с.97-113 тому 32), а також зміст ухвали Луганського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, якою вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано із призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції (а.с.156-167 тому 33), суд вважає, що у своїй сукупності, за своїм змістом вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

А з огляду на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується та передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, яке є тяжким, суд також згоден із тим, що прокурор довів наявність ризику впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих, яких треба буде допитувати повторно, з огляду на висновки з яких був скасований попередній вирок щодо вказаних обвинувачених.

Однак суд не погоджується із тим, що прокурор довів наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки у період більше року, в час коли кримінальне провадження розглядалось у Луганському апеляційному суді, і вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області ще не набрав законної сили, обвинувачений знаходився на свободі без застосування до нього жодних запобіжних заходів. А отже, мав час більше 1 року і можливості сховатись від суду, проте цього не зробив. Також, прокурор не надав суду будь-яких доказів того, що у вказаний період часу, обвинувачений не виконував які-небудь процесуальні обов`язки або вчиняв дії, які роблять неможливим досягнення завдань кримінального провадження.

Отже суд погоджується із тим, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються та наявність одного із двох вказаних ним ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема ризик того, що обвинувачені можуть впливати на свідків та потерпілих.

І домашній арешт, на думку суду, є достатнім для запобігання ризику впливу обвинуваченим на свідків чи потерпілих у зв`язку із наступним.

За положеннями частини 1 та частини 2 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Разом з цим суд враховує, що в силу положень частини 5 статті 194 КПК України в будь-якому випадку, якщо суд застосовує до обвинуваченого запобіжний захід, він зобов`язує обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Серед яких, прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста проживання без дозволу суду; утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом; не відвідувати місця визначені судом.

Таким чином, зважаючи на доведений прокурором ризик впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих, суд вважає за можливе запобігти настанню цього ризику продовженням строків дії ще на 60 днів раніше застосованого до обвинуваченого домашнього арешту (за тією ж адресою і з тим же часом) та процесуальних обов`язків, що викладені вище (оскільки за час перебування на волі без будь-яких обмежень, обвинувачений сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки, що вказує на те, що він буде дотримуватись і додатково покладених на нього обов`язків).

Щодо арешту з 22 години до 06 години ранку наступного дня. У цьому досі існує потреба для того аби додатково, у нічний час доби, не дати можливості обвинуваченому вчинити відповідний вплив. В інший час доби, суд не бачить необхідності застосовувати домашній арешт, оскільки для застосування домашнього арешту у світлий час доби, необхідним є обґрунтоване припущення про те, що у такий час обвинувачений не побоюючись бути викритим в день, спробує вплинути на свідків чи потерпілих.

Таким чином, на підставі частини 6 статті 181 та частини 5 статті 194 КПК України та з мотивів, що викладені судом вище, які суд у їх сукупності враховує і як обставини, що враховуються як при обранні та при продовженні строку дії запобіжного заходу та передбачені частиною 1 статті 178 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Отже, керуючись статтями 2,7-29,30-33,36,37,42,45-47,55-57,73,75-83,84-117,131-132,133-146,176-206,276-279,291-293,314-372,376,392-395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Рибалкіна В.О. про продовження строків тримання під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_8 , який полягає у забороні залишати це житло із 22 години одного дня по 06 годину наступного дня, протягом всіх днів строку дії цієї ухвали, а саме: з 24 вересня 2021 року по 22 листопада 2021 року.

Продовжити, на період з 24 вересня 2021 року по 22 листопада 2021 року, строк дії покладених на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), таких обов`язків: прибувати за кожною вимогою до Рубіжанського міського суду Луганської області у всі судові засідання по даному судовому провадженню; не відлучатися з села Михайлівка Сєвєродонецького району Луганської області без дозволу Рубіжанського міського суду Луганської області, окрім випадків прибуття за вимогою до Рубіжанського міського суду Луганської області; утримуватись від спілкування з учасниками даного судового провадження поза межами зали судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, окрім захисника Шурхна К.А., прокурора Рибалкіна В.О. та секретаря судового засідання Брудницької О.В.; не відвідувати місця проживання учасників даного судового провадження; не відвідувати місця роботи учасників даного судового провадження, окрім захисника Шурхна К.А., прокурора Рибалкіна В.О. та секретаря судового засідання Брудницької О.В.; здати на зберігання до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Луганській області свій паспорт (чи паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає негайному виконанню.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Копію цієї ухвали невідкладно вручити обвинуваченим та прокурору.

Копію цієї ухвали направити до Сєвєродонецького районного управління Головного управління Національної поліції в Луганській області для контролю за поведінкою обвинувачених, а також для оформлення і звернення із дорученням до Державної прикордонної служби України для використання нею цієї ухвали в роботі під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України та контролю у контрольних пунктах в`їзду та виїзду громадян на тимчасово окуповані території України.

Суддя - Д.С. Коваленко