Вирок № 9985779, 07.05.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи 1-35

Категорія 5

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю прокурора Лікунова Ю.О.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Набруска, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, у нетверезому стані, 11 лютого 2010 року, приблизно о 16 годині, перебуваючи в приміщенні житлового будинку свого швагра ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних відносин до нього, які виникли через те, що останній зловживає спиртними напоями і неправильно поводить себе в побуті, з метою умисного заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, умисно наніс два удари рукою в область обличчя ОСОБА_3, від чого той двічі ударився задньою частиною голови в грубку і з носа в нього пішла кров. Продовжуючи свої злочинні дії на умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, у відповідь, на продовжуванні словесної образи, підсудний ОСОБА_2 умисно дерев”яним держаком рогачів почав наносити і наніс йому вісім ударів в область обличчя та голови, три удари в область правого плеча, чотири удари в область лівого плеча, передпліччя та кисті лівої руки, п'ять ударів в область правої ключиці, передпліччя, ліктя руки та кисті, двадцять ударів в область лівої та правої ноги, шість ударів в область грудної клітки з лівого та правого боку, які частково при їх завданні приходились по спині. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_2, взявши ОСОБА_3 за верхній одяг, перемістив його до кімнати залу, наніс ще декілька ударів вістрям дерев'яного держака в область шиї, заподіявши ОСОБА_3 злами правої ключиці, плечової і ліктьової кістки, 11 і 1V пясних кісток правої кисті, обширного підшкірного крововиливу правої верхньої кінцівки, закритих зламів 11 111 і V111 1Х ребер зліва, множинних забійних і забійно рваних ран волосистої частини голови і обличчя, забійно рваної рани лівої передньо бокової поверхні шиї, забійних ран лівого плеча і гомілки, поверхневої забійної рани правого плеча, множинних саден обличчя і обох гомілок, садна правого передпліччя і кисті, синця правої параорбітальної ділянки обличчя, обширного синця лівого плеча, множинних синців обох нижніх кінцівок і спини, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 12 від 5 березня 2010 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі що призвели до розвитку травматично-геморагічного шоку важкого ступеня. 12 лютого 2010 року внаслідок ускладнення поєднаної з тупою травмою тіла отриманої 11 лютого 2010 року, що призвело до розвитку травматично-геморагічного шоку важкого ступеня, ОСОБА_3 помер.

Підсудний ОСОБА_2 винуватість свою в пред”явленому обвинуваченні визнав повністю, показав, що 11 лютого 2010 року, приблизно о 16 годині, він перебував у житловому будинку ОСОБА_3, який являється рідним братом його дружини. Там в них виникла сварка на побутовому грунті, яка перейшла у бійку. У звязку з тим, що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного спяніння та виражався нецензурними словами в його сторону, він розізлився і наніс йому два удари кулаком в область обличчя, від яких він вдарився задньою частиною голови в грубку і з носа в нього пішла кров. ОСОБА_3 продовжував його ображати і він дерев”яним держаком рогачів став наносити йому багаточисленні удари в різні частини тіла. Визнає, що він умисно наніс потерпілому стільки ударів і такої кількості та в ті частини тіла, яка вмінена йому органами досудового слідства. Конкретизує, що частина, наявних у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, могла виникнути при падінні на підлогу під час бійки. Не заперечує, що під час бійки взяв ОСОБА_3 за верхній одяг і перемістив його до кімнати залу, де наніс ще декілька ударів вістрям дерев'яного держака в область шиї. Будучи злим на нього продовжував бити ОСОБА_3, а потім положив його на ліжко і пішов у свій будинок спати. Щиро кається у вчиненому і просить суворо не карати.

Покази підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Відповідно вимог ст. 299 КПК України судом із згоди учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження наявних у справі доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї винуватості в інкримінованому злочині, його винуватість в пред”явленому обвинуваченні підтверджується іншими доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, показами потерпілої ОСОБА_1, яка показала, що 11 лютого 2010 року вона поверталась з роботи і вирішила зайти до свого брата ОСОБА_3, який проживав в будинку їхніх батьків і побачила його дуже побитим. Коли вона запитала, що з ним сталось, то брат сказав, що його побив її чоловік ОСОБА_2 Після цього вона викликала фельдшера ОСОБА_4 і разом відправили брата в лікарню. В наступний день брат в лікарні помер. Підсудний їй пізніше розповідав, що він побив потерпілого і було все так, як записано в обвинувальному висновку.

Висновком судово-медичної експертизи № 12 від 5 березня 2010 року ( а. с. 121-125), який досліджено судом, доведено, що смерть ОСОБА_3 наступила внаслідок травматично-геморагічного шоку важкого ступеня, що розвинувся як ускладнення поєднаної з травмою тіла, про що свідчать злами правої ключиці, плечової і ліктьової кістки, 11 і 1V пясних кісток правої кисті, обширного підшкірного крововиливу правої верхньої кінцівки, закритих зламів 11 111 і V111 1Х ребер зліва, множинних забійних і забійно рваних ран волосистої частини голови і обличчя, забійно рваної рани лівої передньо бокової поверхні шиї, забійних ран лівого плеча і гомілки, поверхневої забійної рани правого плеча, множинних саден обличчя і обох гомілок, садна правого передпліччя і кисті, синця правої параорбітальної ділянки обличчя, обширного синця лівого плеча, множинних синців обох нижніх кінцівок і спини.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 винуватість свою в інкримінованому йому злочині визнав повністю, аналізуючи докази зібрані та досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, суд вважає, що він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки спричинив потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_2 по ступені тяжкості вчинив тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: його негативну характеристику з місця проживання, що він, будучи працездатним, не займається суспільно корисною працею, раніше притягався до кримінальної відповідальності, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

До обставин, які пом”якшують покарання підсудного, суд відносить його щире каяття і сприяння розкриттю злочину.

До обставин, які обтяжують його покарання, суд відносить вчинення ним злочину у стані алкогольного спяніння.

Суд також враховує думку потерпілої, яка претензій до підсудного не має і не наполягає на суворій мірі покарання.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів як самим підсудним так і іншими особами можливе лише при ізоляції його від суспільства шляхом обрання покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті, по якій він притягуються до кримінальної відповідальності.

Оскільки підсудному призначається покарання у виді реального позбавлення волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому належить залишити попередню тримання під вартою.

З підсудного підлягає стягненню на користь експертної установи 1265 гривень 61 копійка судових витрат за проведення експертиз.

Речові докази: пакет з металевими рогачами, уламок від дерев'яного держака, дерев'яний держак, пакет з джинсовими брюками, светром гольфом, курткою зеленого кольору, пакет з парою гумових чобіт, пакет з темно сірими брюками та сорочкою, пакет з светром чорного кольору, пакет з марлевим тампоном з змивом крові, як такі що не представляють цінності підлягають знищенню.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши покарання 8 (вісім) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання, тобто з 17 березня 2010 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час затримання з 12 по 15 лютого 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області р/р 35228002000932 в УДК у Волинській області, ідентифікаційний код 25574908, МФО 803014 за проведення експертиз 1265 (одна тисяча двісті шістдесят п'ять) гривень 61 копійок судових витрат за проведення експертиз.

Речові докази: пакет з металевими рогачами, уламок від дерев'яного держака, дерев'яний держак, пакет з джинсовими брюками, светром гольфом, курткою зеленого кольору, пакет з парою гумових чобіт, пакет з темно сірими брюками та сорочкою, пакет з светром чорного кольору, пакет з марлевим тампоном з змивом крові, як такі що не представляють цінності - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, засудженим протягом такого ж строку з моменту отримання його копії.

Суддя: