Ухвала суду № 99857612, 24.09.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

279/5183/21

2/279/1955/21

У Х В А Л А

24 вересня 2021 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульга О.М., по позовній заяві ОСОБА_1 до Коростенської міської державної нотаріальної контори про зняття заборони з майна та припинення обтяження, -

В С Т А Н О В И В :

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 зняття заборони з майна та припинення обтяження.

Позивачем в статусі відповідача зазначено Коростенську міську державну нотаріальну контору.

Відповідач — це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється саме до нього.

Статтею 175 ЦПК України встановлені вимоги до змісту позовної заяви.

Згідно наведеної норми Закону визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.

У нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача, тому він не може бути відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб — учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Як роз`яснив в пунктах 2, 4 своєї постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" № 5 від 03 червня 2016 року відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI). У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державноїфіскальної служби України. У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який непогашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор. У разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна пов`язаний з їх підприємницькою діяльністю.

Отже, зазначений позивачем склад учасників справи не відповідає вищенаведеному, тому позивачу необхідно визначитись з належним відповідачем у даній справі, оскільки це є прерогативою саме позивача , а не суду.

З урахуванням наведеного, відповідно до ст.185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенської міської державної нотаріальної контори про зняття заборони з майна та припинення обтяження - залишити без руху.

Надати позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Шульга