Рішення № 99856808, 21.09.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2665/21

Провадження № 2/206/1004/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретареві Мороз В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради, про виселення ,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про виселення, посилаючись на те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки від 31.08.2007 року. Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало реєстрація та проживання у ньому відповідача по справі. На підставі викладеного просить суд виселити ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстрації місця проживання у відповідному органі реєстрації – виконавчому органу сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Зобов`язати Дніпровську міську раду надати у користування інше житлове приміщення.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання на неодноразові виклики не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином за єдиним відомим місцем проживання, суд про причини неявки не повідомили. В наслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу в їх відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін. Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність домоволодіння, загальною площею 79,10 кв.м., житловою площею 25,40 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , па підставі договору іпотеки від 31.08.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіною Н.М. та зареєстрований у державному реєстрі під номером 1651 (а.с. 9,10).

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало реєстрація та проживання у ньому наступної особи – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , На виконання положення ч. 1 ст. 109 Житлового кодексу УРСР Позивачем було направлено Відповідачу письмову претензію про добровільне звільнення приміщення та зняття з реєстраційного обліку, однак останніми законні вимоги Позивача були проігноровані та нерухомість не була передана Позивачу у вільне користування (а.с.6).

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

На підставі ст.ст. 319, 321 Цивільного кодексу України Власник володіє, користується, розпоряджаються своїм майном на власний розсуд та право власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

При цьому, при виселенні в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла, особі має бути надане одночасно з виселенням, у користування інше житлове приміщення.

Однак, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Дніпровської міської ради надати у користування інше жиле приміщення необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженням слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.

Питання щодо можливості надання чи відмови у наданні особі, які підлягає виселенню у користування інше жиле приміщення має вирішуватися органом місцевого самоврядування – Дніпровською міською радою, а тому вимога позивача – зобов`язати надати особам, які підлягають виселенню з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у користування інше жиле приміщення - задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи в судовому засіданні суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку не звільняє домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та перешкоджають користуванню позивачу власним майном, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача, так як позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати, тому підлягають стягненню з відповідача, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.00коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,33,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, ст. 109 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ – 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РКОНПП – НОМЕР_1 ), Дніпровської міської ради (м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75), про виселення – задовольнити частково.

Виселити, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та/або проживає у житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстрації місця проживання у відповідному органі реєстрації – виконавчому органі сільської, селищної або міської ради, сільський голова, що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на які поширюється повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РКОНПП – НОМЕР_1 ) витрати пов`язанні із сплатою судового збору в розмірі 2270 грн. 00коп. на користь АТ КБ «Приват Банк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ – 14360570).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Малихіна