Ухвала суду № 99855047, 22.09.2021, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5410/20

1-кп/171/69/21

УХВАЛА

Іменем України

22 вересня 2021 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Хоруженко Н.В.,

за участю секретаря - Харченко О.М.,

прокурора – Михайленко В.О.,

захисника – Клименко О.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Апостолове кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2020 року за №12020040340000933 відносно ОСОБА_1 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.1 ст.263 КК України надійшов до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області 13.11.2020 року. На досудовому слідстві щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду 23.11.2020 року призначено судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту, строк тримання під вартою щодо обвинуваченого продовжено до 21.01.2021 року.

Під час судового розгляду строк тримання продовжувався ухвалами від 18.01.2021 року, від 10.03.2021 року, від 19.04.2021 року, від 16.06.2021 року та ухвалою від 09.08.2021 року.

Строк тримання під вартою завершується 07.10.2021 року, однак розгляд справи до цього часу завершити неможливо.

У зв`язку з зазначеним, в судовому засіданні 22.09.2021 року поставлено на вирішення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 продовжує обвинувачуватись у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що може спонукати його до ухилення від суду, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які на даний час продовжують існувати, характеризуючі дані не переважають можливих ризиків його неправомірної поведінки, а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні.

Захисник Клименко О.І. в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки всі докази в судовому засіданні дослідженні, ризики впливу на свідків та потерпілого відсутні та враховуючи дослідженні докази підозра є явно необґрунтованою.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, підтримав свого захисника.

Суд, вислухавши учасників процесу, приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, а у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ухвалою слідчого судді від 31.03.2020 року щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Таке рішення мотивоване тим, що: наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; існують ризики переховування від органів досудового розслідування, суду; ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; жодний із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим судом.

Згодом ухвалами слідчого судді від 20.05.2020 року, 13.07.2020 року, 02.09.2020 року, 30.09.2020 року, та ухвалами суду від 23.11.2020 року, 18.01.2021 року, 10.03.2021, 19.04.2021 року, 16.06.2021 року, 09.08.2021 року строк тримання під вартою обвинуваченого продовжувався. Вказані ухвали мотивовані тим, що ризики визначені ухвалою слідчого судді не відпали, продовжують існувати, жодний із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим судом.

На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 завершується 07.10.2021 року, однак судовий розгляд не завершено з об`єктивних причин.

На даний час встановлені слідчим суддею та судом ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшились, є обґрунтованими.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Зокрема, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя людини, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі до 15 років, крім того, обвинувачується в незаконному придбанні, збіганні вогнепальної зброї, суд вважає доведеним наявність ризику, передбаченогоп.1 ч.1 ст.177 КПК України - можливість переховування від суду.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили що сталися суттєві зміни у соціальних зв`язках обвинуваченого чи виникли інші обставини, які б доводили те, що заявлені раніше ризики зменшилися.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, родину, не спростовують заявлених ризиків.

При цьому, обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, на цій стадії судом не перевіряється, підозра його у вчиненні оцінювалась слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та була визнана обґрунтованою, а оцінка доказів по суті висунутого обвинувачення відбувається у визначеному КПК порядку після їх дослідження в нарадчій кімнаті при постановленні вироку.

На вказаному етапі провадження суд має оцінити наявність ризиків та доцільність застосування або продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу, тому доводи захисту про недоведеність обвинувачення належними доказами, суд до уваги не приймає.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни раніш обраного запобіжного заходу та необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 331, 350 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Оголосити по справі перерву до 15-00 години 25.10.2021 року.

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 20.11.2021 року.

Клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому для відома та направити до Криворізької УВП №3 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 діб.

Суддя: Хоруженко Н. В.