
Справа № 560/8654/21
РІШЕННЯ
іменем України
23 вересня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника №402 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 2004;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу періоду роботи згідно трудової книжки колгоспника №402 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 2004 з дати призначення пенсії 17.05.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому неправомірно відмовлено у врахуванні до страхового стажу періоди роботи в колгоспі ім. Леніна з 1976 по 2004 рік, оскільки наявний страховий стаж підтверджений трудовою книжною колгоспника.
Позивач вважає відмову протиправною та просить суд позов задовольнити.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача вказав, що згідно наявних документів страховий стаж роботи позивача становить 34 років 05 місяці 24 дні. Підстави щодо врахування періоду роботи в колгоспі ім. Леніна с.Вишнівчик за 1987, 1990, 1992-1994 відсутні, оскільки в трудовій книжці колгоспника №402 від 23.05.1977 відсутній рік народження позивача, рік вступу в члени колгоспу та підпис власника трудової книжки. Крім того, в розділі "відомості про роботу" за кожний рік роботи відсутній підпис голови або спеціально уповноваженої ним особи, а періоди роботи завірені печаткою ТОВ "Вишнівчицьке", створене в лютому 2000. Разом з тим, згідно Архівної довідки від 26.04.2019 №366 в якій зазначено, що в Книгах обліку трудового стажу та заробітної плати колгоспника за 1986-2006, 1991-2003 колгоспу ім. Леніна с. Вишнівчик ОСОБА_1 не значиться.
У зв`язку з відсутністю у позивача підтверджуючих документів, відповідач вважає, що правомірно відмовив позивачу врахувати при призначенні пенсії періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника №402 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 2004.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.
Разом з тим, відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, в якому зазначив, що позивач знав про порушення його прав з 17.05.2019, проте, до суду звернувся лише 06.07.2021, тобто, з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Як встановив суд, про обмеження пенсійних прав позивач дізнався 24.06.2021 з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Враховуючи викладене, позивачем не пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд відмовляє.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 19.07.2021 суд відкрив провадження в даній справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 17.05.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як одержувач пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Пенсію позивачу обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 5 місяці 24 днів, в тому числі до страхового стажу враховано періоди роботи в колгоспі ім. Леніна с.Вишнівчик, КГЗ ім. Леніна, ТОВ "Вишнівчицьке" відповідно до відпрацьованих вихододнів з 1976 по 1986, з 1988 по 1989, за 1991, з 1995 по 2003. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,34417.
Заробітну плату враховано за період роботи з 01.07.2000 по 30.04.2019 (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку), індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,97487.
09.06.2021 ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок пенсії та надав копію трудової книжки колгоспника № 402 від 23.05.1977 для зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 11.02.2004.
Листом головного управління від 24.06.2020 № 5324-4669/Р-03/8-2200/21 позивача повідомлено про відсутність підстав щодо врахування періоду роботи в колгоспі ім. Леніна с.Вишнівчик з 1976 по 11.02.2004, оскільки в трудовій книжці колгоспника №402 від 23.05.1977 відсутній рік народження позивача, рік вступу в члени колгоспу та підпис власника трудової книжки. Крім того, в розділі "відомості про роботу" за кожний рік роботи відсутній підпис голови або спеціально уповноваженої ним особи, а періоди роботи завірені печаткою ТОВ "Вишнівчицьке", створене в лютому 2000.
Вважаючи, що йому протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу період роботи в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 11.02.2004, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 4 Закону №1058 визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі - Закону № 1788-XII).
Обчислення трудового стажу проводиться відповідно до норм Закону України від 05.11.1991 №1788 "Про пенсійне забезпечення" та постанови КМУ від 12.08.1993 №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок № 637).
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 даного Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку).
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.
Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи.
Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд приходить до висновку, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону №1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).
Суд встановив, що згідно записів у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 , позивач працював в колгоспі ім. Леніна, с. Вишнівчик:
- у 1976 - 13 людиноднів із 270 встановлених;
- у 1977 - 156 людиноднів із 280 встановлених;
- у 1978 - 70 людиноднів із 280 встановлених;
- у 1979 - 192 людинодні із 280 встановлених;
- у 1980 - 207 людиноднів із 280 встановлених;
- у 1981 - 256 людиноднів із 280 встановлених;
- у 1982 - 274 людинодні із 250 встановлених
- у 1983 - 208 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1984 - 31+285 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1985 - 321 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1986 - 301 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1987 - 303 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1988 - 290 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1989 - 288 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1990 - 319 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1991 - 320 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1992 - 299 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1993 - 237 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1994 - 234 людиноднів із 250 встановлених;
- у 1995 - 295 людиноднів із 280 встановлених;
- у 1996 - 297 людиноднів із 280 встановлених;
- у 1997 - 280 людиноднів із 280 встановлених;
- у 1998 - 284 людиноднів із 280 встановлених;
- у 1999 - 280 людиноднів із 280 встановлених;
- у 2000 - 291 людиноднів із 280 встановлених;
- у 2001 - 330 людиноднів із 280 встановлених;
- у 2002 - 385 людиноднів із 280 встановлених;
- у 2003 - 358 людиноднів із 280 встановлених;
- у 2004 - 31 людиноднів із 280 встановлених.
В матеріалах справи міститься архівна довідка від 26.04.2019 №366, видана Чемеровецьким районним трудовим архівом, в якій міститься інформація про відпрацьовані позивачем вихододні за 1976-1986, 1988-1989, 1991, 1995-2003 роки. Довідка видана на підставі Книги обліку розрахунків по оплаті праці. Крім того, в довідці зазначено, що в Книгах обліку трудового стажу та заробітної плати колгоспника за 1986-2003, 1991-2003 роки колгоспу ім. Леніна с. Вишнівчик ОСОБА_1 не значиться.
Як встановив суд, позивачу відмовлено у зарахуванні трудового стажу з тих підстав, що в трудовій книжці колгоспника № 402 від 23.05.1977 відсутній рік народження позивача, рік вступу в члени колгоспу та підпис власника трудової книжки. Крім того, в розділі "відомості про роботу" за кожний рік роботи відсутній підпис голови або спеціально уповноваженої ним особи, а періоди роботи завірені печаткою ТОВ "Вишнівчицьке", створене в лютому 2000.
Дослідивши вказану копію трудової книжки колгоспника, суд відмічає, що з неї чітко вбачаються періоди роботи в 1987, 1990, 1992-1994 роках в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик і ці дані є беззаперечними та достовірними.
Тому суд дійшов висновку, що позивач в 1987, 1990, 1992-1994 роках працював в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик, що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника №402 від 23.05.1977.
Отже, трудова книжка, а також архівні довідки містять відомості про трудову участь позивача за спірний період, а саме встановлений мінімум людиноднів, кількість відпрацьованих людиноднів.
Суд вважає твердження відповідача безпідставними, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд вважає, що позивач як працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності трудової книжки колгоспника не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17, у постановах від 12.12.2019 у справі №674/1579/16-а, 20.02.2020 у справі № 607/14316/16-а, №171/1900/16-а, від 27.04.2020 у справі №648/1613/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на підставі вищевказаних документів, трудовий стаж роботи позивача в 1987, 1990, 1992-1994 роках в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи та підлягає зарахуванню позивачу до страхового стажу.
З огляду на зазначене, відповідач безпідставно не взяв до уваги зазначені документи позивача та жодним чином не довів правомірність своїх дій щодо неврахування спірних періодів роботи позивача при розгляді його заяви про призначення пенсії.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне періоди роботи позивача в 1987, 1990, 1992-1994 роках в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик зарахувати до пільгового стажу для обчислення пенсії.
Відповідно до статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсійного віку ОСОБА_1 досяг ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з заявою про призначення пенсії звернувся 22.05.2019, в зв`язку з чим у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія має бути призначена йому, починаючи з 17.05.2019.
Разом з тим, суд зазначає, що право позивача на отримання належних особі пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, а тому таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.04.2019 у справі №172/730/17.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, у відповідності до частини 2 статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу весь період роботи з 1976 по 2004 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу періоду роботи згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 2004 з дати призначення пенсії 17.05.2019, відтак вважає такі дії протиправними.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд вважає за необхідне для повного забезпечення захисту прав позивача зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу весь період роботи з 1976 по 2004 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 2004 та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу періоду роботи згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 2004 з дати призначення пенсії 17.05.2019.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 908,00 грн., понесені позивачем витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 весь період роботи згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 2004 рік.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу весь період роботи з 1976 по 2004 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з дорахуванням стажу роботи згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 в колгоспі ім. Леніна с. Вишнівчик з 1976 по 2004, з дати призначення пенсії - 17.05.2016, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 вересня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя В.В. Матущак
Судове рішення № 99852707, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/8654/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: