Рішення № 99852375, 22.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 вересня 2021 року Справа №520/9796/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Військової частини 3017

до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків)

про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Військова частина 3017 (далі по тексту – позивач) 04.06.2021 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) (далі по тексту – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Каспійцева А.Д. від 02.02.2021 у виконавчому провадженню №64325837 про стягнення з військової частини 3017 виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Каспійцева А.Д. від 19.04.2021 у виконавчому провадженню №64325837 про стягнення з військової частини 3017 штрафу у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки рішення суду було виконано відповідачем до відкриття виконавчого провадження 64325837.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 позовну заяву у справі №520/9796/21 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом сторін в адміністративній справі №520/9796/21, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - до 05.02.2021. Водночас, витребувано у відповідача засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №64325832.

Відповідачем через канцелярію суду 02.09.2021 надано відзив на позовну заяву, до якого додано належним чином засвідчені копії виконавчого провадження №64325832.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що державний виконавець при прийнятті оскаржуваних постанов діяв у межах та у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства. За наведених обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач просив розглядати справу без участі представника військової частини.

Суд протокольною ухвалою від 06.09.2021 постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши документи надані сторонами, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З програми «Спеціалізоване діловодство суду» встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі 3520/12728/2020 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини 3017 (вулиця Академіка Проскури, будинок 1, місто Харків, 61070) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини 3017 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2017-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 12.04.2019.

Зобов`язано Військову частину 3017 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2017-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 12.04.2019.

Вказане рішення набрало законної сили – 20.11.2020.

Харківським окружним адміністративним судом 01.12.2020 видано виконавчий лист у справі №520/9796/21.

Головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) 02.02.2021 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №64325837 з примусового виконання вказаного рішення суду. При відкритті виконавчого провадження, боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Водночас, 02.02.2021 головним державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому проваджені №64325837 у сумі 24 000,00 грн.

Доказів надіслання та отримання вказаних постанов матеріали справи не містять.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що вказані постанови напрвленні на адресу боржника з посиланням на відомості з сервісу відстеження поштових відправленнь АТ «Укрпошта» №6102409058603. Проте, дані про відправлення за вказаним відповідачем номером відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Крім того, у відзиві зазначено, що станом на 19.04.2021 боржник відомості про виконання рішення чи про причини його невиконання протягом встановленого строку не надані.

У зв`язку з чим державним виконавцем 19.04.2021 прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадження №64325837 у розмірі 5100,00 грн. Крім того у даній постанові встановлено новий строк виконання рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погоджуючись з постановами державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про стягнення штрафу у виконавчому провадженні №64325837, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі по тексту - Закон України №1404-VІІІ).

Приписами частини першої статті 5 Закону України №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України №1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частині першій та пятій статті 26 Закону України №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З системного аналізу викладеного вбачається, що примусове виконання рішення розпочинається з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому вже під час відкриття виконавчого провадження визначається виконавчий збір. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Положеннями вказаної статті (частина 5) визначено виключний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини четвертої статті 27 Закону України №1404-VIII встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Проаналізувавши положення статей 26,27 Закону України №1404-VIII в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, разом з якою, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний прийняти постанову про стягнення виконавчого збору.

У Законі України №1404-VIII передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується (частина 5 статті 27), а також умову, за якої виконавчий збір не підлягає стягненню (якщо відсутні визначені законом підстави для звільнення від його сплати).

В останньому випадку йдеться про частину дев`яту статті 27 Закону України №1404-VIII за якою виконавчий збір не стягується, якщо рішення виконано до того, як відкрито виконавче провадження (відповідно розпочато примусове виконання рішення).

Питання про закінчення виконавчого провадження, та, відповідно, про стягнення виконавчого збору (постанова про стягнення якого є окремим виконавчим документом), державний виконавець вирішує під час виконавчого провадження, якщо з`ясує, що для цього є відповідні підстави.

З огляду на правове регулювання спірних відносин, з яких виник цей спір, на дату відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за вказаним виконавчим документом.

Таким чином, стягнення з боржника виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 23.01.2019 (справа №703/1086/17) та від 132.02.2019 (справа №295/13991/16-а), висновки якого, у силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України,суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як вже зазначалось судом, відповідно до пункту 9 статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону України №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі №520/12728/2020 добровільно виконано Військовою частиною 3017, проте після відкриття виконавчого провадження.

Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі №520/12728/2020 виконано відповідачем 11.02.2021, виконавче провадження відкрито державним виконавцем 02.02.2021, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2021 у межах виконавчого провадження №64325837, яка згідно відомостей з сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» отримана Військовою частиною 3017 – 10.02.2021.

З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 02.02.2021 за виконавчим провадженням №64325837, оскільки рішення суду виконано добровільно позивачем після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Щодо позовних вимог про скасування постанови про стягнення штрафу від 19.04.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У матеріалах справи відсутні докази, що державний виконавець відповідно до статті 63 Закону України №1404-VIII перевірив виконання рішення позивачем під час винесення постанови про накладення штрафу.

Відповідачем також не надано таких доказів до справи.

Водночас, суд зазначає, що державним виконавцем суду не надано докази направлення оскаржуваних постанов, натомість позивачем надано запити, з яких встановлено, що позивач дізнався про оскаржувані постанови01.06.2021, відтак, на думку суду, позивачем не пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.

На підставі викладеного та враховуючи добровільне виконання позивачем рішення суду після відкриття виконавчого провадження та відсутності доказів перевірки виконання рішення при прийняті постанови про накладення штрафу, суд приходить до висновку про протиправність постанови про накладення штрафу та її скасування.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 90, 139, 242 246, 250, 251, 255, 260-263, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини 3017 (вулиця Академіка Проскури, будинок 1, місто Харків, 61070, код ЄДРПОУ: 39309315) до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) (вулиця Студентська, 5/6, місто Харків, код ЄДРПОУ: 34952440) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Каспійцева А.Д. від 19.04.2021 у виконавчому провадженню №64325837 про стягнення з військової частини 3017 штрафу у розмірі 5100,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Ніколаєва