Рішення № 99852246, 24.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 р. № 520/14936/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку позивачу пенсії за вислугою років щодо її розміру - 60% місячної заробітної плати з обмеженням максимального розміру на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 20.11.2020 №21-184 та скасувати рішення №3 від 18.12.2020 відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з цього питання; зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії позивача за вислугою років у розмірі 90% місячної заробітної плати без обмежень її максимального розміру на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 20.11.2020 №21-184 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, а саме з 1 жовтня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 11.08.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 09.09.2021 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Харківській області та отримувала пенсію за вислугою років згідно із Законом «Про прокуратуру» з вересня 2004 року у розмірі 90% заробітної плати без обмежень максимального розміру.

У зв`язку із підвищенням посадових окладів працівників органів прокуратури згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 Дзержинський районний суд міста Харкова постановою від 25 липня 2016 року у справі №638/8891/16-а визначив право позивача на перерахування пенсії в розмірі 90% місячної заробітної плати без обмежень максимального розміру.

З аналогічних підстав, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 30 березня 2021 у справі №520/16340/2020 визнав протиправним та скасував рішення відділу перерахунку пенсій №19 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №10 від 05.06.2020. Зобов`язав Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача за вислугу років відповідно до 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, на підставі довідки прокуратури Харківської області від 06.03.2020 №18-132 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. З виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Рішення набрало законної сили 09 червня 2021 року.

Перерахунок пенсії позивача здійснено на підставі рішень суду.

Так, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ з 11.09.2020 почала функціонувати реформована Харківська обласна прокуратура, у зв`язку із чим оплата праці працівників обласних прокуратур здійснюється відповідно до вимог ст. 81 Закону №1697-VІІ.

Таким чином, з 11.09.2020 відбулося підвищення складових заробітної плати працівників обласних прокуратур, що, як зазначає позивач, надає право, згідно чинної ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ, на перерахунок раніше призначених пенсій.

15 грудня 2020 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області через Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90% заробітної плати без обмежень її максимального розміру відповідно до довідки Харківської обласної прокуратури №21-184 від 20.11.2020.

12 лютого 2021 року позивач отримав рішення №3 від 18.12.2020 відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким у здійсненні перерахунку у зазначеному розмірі було відмовлено. В обґрунтування відмови зазначено, що оскільки на час звернення пенсія, яку отримував позивач, що була перерахована за постановою Дзержинського районного суду міста Харкова є більшою (17699,16) ніж при перерахунку пенсії виходячи із розрахунку 60% з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії з 01.10.2020 (17120,00). При цьому позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у розмірі у розмірі 90% заробітної плати без обмежень її максимального розміру.

У липні 2021 року у зв`язку із підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, Пенсійним фондом пенсію позивачу було перераховано виходячи з розрахунку 60% з обмеженням максимального розміру, що на даний час складає 18540,00 грн.

Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що вимогу призначити пенсію згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції Закону від 12.07.2001 №92663-ІІІ позивач обґрунтовує тим, що саме на час коли діяла вказана норма він закінчив навчання та обирав місце майбутнього працевлаштування з урахуванням всіх гарантій, які надаються державою працівникам (в тому числі гарантій щодо пенсійного забезпечення). Зазначена норма Закону України "Про прокуратуру" передбачала, що відпрацювавши в органах прокуратури понад 20 років на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, позивач матиме право на призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати. Гарантія реалізації зазначеного механізму права на пенсійне забезпечення додатково була закріплена ст. 22 Конституції України, яка передбачала, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо ( рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З рішення Головного управління Пенсійного фонду України №3 від 18.12.2020 вбачається, що відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії не обґрунтував неможливість застосування положення ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції до внесення змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011, з урахуванням того, що внесеними вказаним Законом, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 змінами, на які посилається відповідач, було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Аналогічні висновки містяться в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у п. 23 рішення «Кічко проти України» від 08.11.2005, а саме якщо правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України №3 від 18.12.2020 як такого, що прийнято без урахування вищезазначеної правової позиції щодо необхідності додаткових гарантій соціальної захищеності працівників прокуратури.

Отже, для захисту прав позивача в межах правовідносин у сфері соціальної захищеності суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2020 про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років щодо її розміру - 60% місячної заробітної плати з обмеженням максимального розміру на підставі довідки Харківської обласної прокуратури від 20.11.2020 №21-184.

Скасувати рішення №3 від 18.12.2020 відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області (ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.12.2021 про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 454 (чотириста пятдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов