Рішення № 99852238, 24.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 р. № 520/14571/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Мироносицька, буд. 99-А3, м. Харків, 61023) про визнання дій протиправними та скасування постанови ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гука С.В. від 19.07.2021 року ВП № 65132729 про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова, якою на позивача накладено штраф, є протиправною та прийнята без врахування усіх фактичних обставин. Також вказано, що Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, а отже здійснює всі нарахування і виплату лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 року відкрито провадження по справі.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судове засідання призначене на 24.09.2021 року о 10:30 представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі №520/7109/2020, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 року зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 недоотриману ним суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року, з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року, з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року та з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року та з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року в сумі 173 775 (сто сімдесят три тисячі сімсот сімдесят п"ять) грн. 62 грн. з утриманням всіх передбачених чинним законодавством України податків та обов`язкових платежів в день виплати.

Звернуто до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Рішення набрало законної сили 15.02.2021 року та Харківським окружним адміністративним судом 31.03.2021 року було видано виконавчий лист.

28.07.2021 ОСОБА_1 заернувся до суду з заявою в якій просив вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 по справі № 520/7109/2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 заяву позивача по справі № 520/7109/2020 задоволено, змінено спосіб виконання рішення у справі 520/7109/2020 та встановлено спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 28.08.2020 року, у загальній сумі 152 514, 15 грн.

З матеріалів справи судом також встановлено, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження ВП № 65132729 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 520/7109/20, виданого Харківським окружним адміністративної судом 31.03.2021 року.

13.04.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65983221.

Судом встановлено, що позивачем у зв`язку з надходженням постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2021 року ВП №65132729, листом №06-15/1443/2021 від 16.04.2021 року повідомило відділ примусового виконання рішення, що ТУ ДСА у Харківській області добровільно виконало рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі №520/7109/2020 в частині, яка підлягає негайному виконанню та здійснило нарахування та виплату недоотриманої суддівської винагороди за квітень 2020 року у розмірі 16840,77 грн.

За період з травня 2020 року по 28 серпня 2020 року здійснило розрахунок недоотриманої суддівської винагороди, загальна сума якої становить 152 514,15 грн. Зазначило про те, Державна судова адміністрація України здійснює функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення судів. Головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних нижчого рівня. Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Таким чином, ТУ ДСА у Харківській області здійснює всі нарахування і виплата лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація. На рівні головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України відкрито бюджетну програму 0501120 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" за рахунок якої здійснюється виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів.

19.07.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гуком С.В. винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Державної судової адміністрації у Харківській області у розмірі 5100, 00 грн. за невиконання в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі №520/7109/2020.

Представник позивача вважає, що невиконання ТУ ДСА у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду 21.10.2020 року по справі №520/7109/2020 допущено виключно з об`єктивних причин, а тому оскаржувана постанова є протиправною у зв`язку з чим звернувся до суду.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Як визначено п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

На підставі ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404 визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно ч.1 ст.63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону №1404у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

На підставі ч.1 ст.75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, накладення штрафу на боржника державним виконавцем можливо тільки за відсутності поважних причин невиконання рішення. Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, якщо рішення не виконується, державний виконавець в разі зазначення причин невиконання боржником зобов`язаний проаналізувати вказані причини на предмет їх поважності. Лише після аналізу вказаних боржником причин та встановлення відсутності їх поважності у державного виконавця виникають підстави для накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником рішення.

ТУ ДСА України в Харківській області обґрунтовує поважність причин неможливістю виконання судового рішення з огляду на відсутність відповідних бюджетних асигнувань з боку розпорядника коштів.

Щодо зазначених доводів позивача, суд зазначає наступне.

Повноваження ТУ ДСА України у Харківській області визначаються положеннями статей 154 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положенням про Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, затвердженого Головою Державної судової адміністрації України 25.09.2015.

Частиною третьою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення судів, крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.

Пунктом четвертим частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством. Відповідно до положень ст. ст. З, 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення виключно в рамках бюджетного періоду, який становить один календарний рік який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно з частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань.

Таким чином, ТУ ДСА України у Харківській області здійснює всі нарахування і виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація України.

Судом встановлено , що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області в межах своєї компетенції проведено розрахунок суми, яка підлягає виплаті стягувачу, що підтверджується відповідним розрахунком від 27.08.2021 року №04-49/449.

Таким чином, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року позивачем було здійснено всі залежні від нього дії для виконання судового рішення.

Суд вважає також обґрунтованими доводи позивача щодо неможливості виконання рішення про що свідчить звернення стягувача - ОСОБА_1 до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Так, Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі Порядок).

Пункт 25 Порядку передбачає, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень на судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначена бюджетна програма 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація.

Однак до ТУ ДСА України в Харківській області дана програма та відповідний кошторис не доведені і не можуть бути використані. Розпорядником коштів, передбачених зазначеною бюджетною програмою, відповідно до закону є Державна судова адміністрація України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів.

Так, задовольняючи заяву стягувача по справі №520/7109/2020 суд дійшов до висновку, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 в повному обсязі можливе лише після зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів”.

В подальшому, у зв`язку із зміною способу та порядку виконання судового рішення, шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди, рішення суду позивачем виконано в повному обсязі шляхом безспірного стягнення недотриманої суддівської винагороди ОСОБА_1 , що підтверджується наданим позивачем меморіальним ордером №110 від 25.08.2021 року.

Також судом встановлено, що позивач повідомляв відповідача, що виконання судового рішення здійснюється виключно в порядку передбаченому чинним законодавством України, інших наявних способів, які б могли бути спрямовані ДСА України на виконання рішення суду, у боржника відсутні. Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відповідач відповідно до статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» та фактичних обставин, а саме: зазначення боржником на його думку поважних причин невиконання судового рішення, повинен був проаналізувати вказані боржником причини, і лише після встановлення неповажності вказаних причин мав право накладати штраф.

Суд зазначає, що в оскаржуваній постанові не міститься аналіз вказаних боржником причин невиконання рішення суду.

Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 18 червня 2019 року у справі №826/721/16 (адміністративне провадження №К/9901/12499/18).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу ВП №65132729 від 19.07.2021 року винесена без урахуванням усіх обставин, а також враховуючи те, що ухвалою суду змінено спосіб і порядок виконання судового рішення, позовні вимоги ТУ ДСА України в Харківській області підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Мироносицька, буд. 99-А3, м. Харків, 61023) про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення штрафу ВП №57317049 від 19.07.2021 року старшого держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 вересня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В.