Рішення № 99851840, 24.09.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2021 р. справа № 300/4192/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, скасування рішення та зобов`язання здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з підвищенням заробітної плати, виходячи з розрахунку 90% від суми усіх складових місячної заробітної плати, згідно з довідкою прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-151 вих-со без обмеження її максимальним розміром та з виплатою пенсії у перерахованому розмірі до виникнення обставин, з якими закон пов`язує зміну чи припинення спірних правовідносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 12.08.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), у якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 в первинній редакції із заробітку, визначеного у довідці прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-151 вих-со, у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії;

- скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, оформлене листами від 04.06.2021 та 19.07.2021 б/н про відмову у здійсненні перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, з підвищенням заробітної плати, виходячи з розрахунку 90% від суми усіх складових місячної заробітної плати, згідно з довідкою прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-151 вих-со без обмеження її максимальним розміром, та здійснювати виплату пенсії у перерахованому розмірі до виникнення обставин, з якими закон пов`язує зміну чи припинення спірних правовідносин.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому у 2010 році призначено пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 05.11.1991 за №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. Позивач вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №7-р (ІІ) 2019 відновлено порядок перерахунку пенсій призначених працівникам прокуратури відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" у первинній редакції. Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 за №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 по справі №300/2417/20, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зобов`язано здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області за №18-151 вих-со від 02.03.2020 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, відповідачем надіслано листи від 04.06.2021 та від 19.07.2021, яким повідомлено, що його пенсія підлягає перерахунку на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII в редакції 14.10.2014 в розмірі 60% від суми заробітної плати, а виплата пенсії обмежується десятьма прожитковими мінімумами. Позивач вважає відмову відповідача протиправною, оскільки право на перерахунок пенсії в розмірі 90% від заробітної плати виникло у нього на момент призначення пенсії за вислугу років, а тому стверджує, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на час призначення йому такої пенсії, тобто 90% від місячної заробітної плати, без обмеження граничного розміру такої пенсії. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.32-33).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який отримано судом 10.09.2021. У відзиві за №0900-0802-7/32431 від 08.09.2021 представниця відповідача проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечила та вказала на те, що пенсія позивача призначена за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991. З 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014, згідно з яким, втратили чинність норми статті 50-1 Закону №1789, крім частин 3, 4, 6 та 11. Так, частиною 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 встановлено, що пенсія прокурорам призначається у розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, а частиною 15 цієї ж статті 86 Закону встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Окрім цього, Конституційний Суд України зазначив, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 по справі №300/2417/20 проведено перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 13.12.2019 відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-151 вих-со, про що свідчить рішення про перерахунок пенсії №926020113345. Після проведеного перерахунку розмір пенсії становить: з 13.12.2019 – 16380,00 грн, з 01.07.2020 – 17120 грн, з 01.12.2020 – 17690,00 грн, з 01.07.2021 – 18540,00 грн. Разом з цим, обґрунтовуючи правомірність застосованого обмеження максимальним розміром пенсії, представниця звернула увагу на положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI та виснувала, що з часу набрання чинності цим Законом, він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України, а тому на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Враховуючи наведені обставини, представниця Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. У 2010 році позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 по справі №300/2417/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково та, серед іншого, зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області за №18-151 вих-со від 02.03.2020 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії (а.с. 22-26).

Листами від 04.06.2021 (а.с.15) та від 19.07.2021 (а.с.16-17) ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача про недоцільність проведення перерахунку його пенсії на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 по справі №300/2417/20, оскільки розмір отримуваної ОСОБА_1 пенсії в сумі 17952,72 буде зменшено до суми 16380 грн та запропоновано звернутися до відділу обслуговування громадян для узгодження виконання судового рішення.

У подальшому, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 по справі №300/2417/20 проведено перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-151 вих-со, про що свідчить рішення про перерахунок пенсії №926020113345 від 04.06.2021 (а.с. 59-60).

При цьому, після такого перерахунку пенсію ОСОБА_1 обчислено у розмірі 60% місячної заробітної плати прокурора та обмежено максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись із таким діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

На час призначення ОСОБА_1 у 2010 році пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (надалі, також – Закон №1789-ХІІ).

Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно із частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі, також – Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою.

Надалі, 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (надалі, також – Закон №1697-VІІ).

Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, у первинній редакції, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Таким чином, первинна редакція частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (а з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.

Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

Починаючи з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (надалі, також – Закон №76-VIII), яким, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, яка діяла до 15 липня 2015 року та частину 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, що набрала чинності 15 липня 2015 року, викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття зазначеного Закону, як вбачається із пояснювальної записки до його законопроекту, обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Отож, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначено умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Конституційним Судом України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 20 статті 86 Закону №1697-VII ухвалено Рішення №7-р(II)/2019, яким:

- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Разом з цим, Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання цього Рішення:

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, частина 20 статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Таким чином, реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, чинній з 13 грудня 2019 року), здійснюється, зокрема, й у зв`язку з підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020 визначено, що положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (у частині правового регулювання норм статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами) втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 26.03.2020.

Прокуратурою Івано-Франківської області 02.03.2020 видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за №18-151 вих-со, згідно з якою, розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначений відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ) 2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» становить 39 513,60 гривень (а.с.18).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 по справі №300/2417/20 проведено позивачу перерахунок пенсії за вислугу років з 13.12.2019 відповідно до частини 29 статті 86 Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-151 вих-со, про що свідчить рішення про перерахунок пенсії №926020113345 від 04.06.2021 (а.с. 59-60).

Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача становить: з 13.12.2019 – 16380,00 грн, з 01.07.2020 – 17120 грн, з 01.12.2020 – 17690,00 грн, з 01.07.2021 – 18540,00 грн

Згідно з частиною 2 статті 86 Закону №1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення права на перерахунок пенсії ОСОБА_1 ) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, максимальний розмір пенсії визначений в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 відновлено право колишніх прокурорських працівників на перерахунок уже призначених пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Разом з тим, розмір відсотку від суми місячної заробітної плати, із якого обчислюється призначення пенсії колишніх прокурорських працівників, з дня призначення ОСОБА_1 пенсії (у 2010 році) до дня звернення до суду (у 2021 році), неодноразово змінювався.

Так, в редакції спеціалізованого закону, чинного на час призначення позивачу пенсії, пенсія призначалася в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати та не могла перевищувати 90 відсотків такого заробітку (частина 3 статті 50-1 Закон №1789-ХІІ). Надалі, новим Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VІІ відповідний відсоток визначено в значенні 70% (частина 2 статті 86), а в редакції Закону №76-VІІІ від 28.12.2014 таке значення зменшено до 60%.

Тобто, потрібно зважати на те, що прокурори, яким призначається пенсія з 26.10.2014 (дата набрання чинності Закону №1697-VІІ від 14.10.2014) і з 01.01.2015 (дата набрання чинності Закону №76-VІІІ від 28.12.2014) мають право на розрахунок її розміру, виходячи із значення 70% і 60% заробітної плати за посадою діючого прокурорського працівника.

На переконання суду, зменшення відсоткового значення зумовлено значним збільшенням Урядом України грошового забезпечення прокурорсько-слідчих працівників системи органів прокуратури. Збільшення розміру заробітної плати стало достатньо пропорційним до зменшення відсотка від суми місячної (чинної) заробітної плати для обчислення (призначення/перерахунку) пенсії.

Разом з тим, в окремих випадках виникають обставини, за яких колишні прокурорські працівники, які вийшли на пенсію до 26.10.2014 (до дня набрання чинності нового спеціалізованого закону в редакції Закон №1697-VІІ від 14.10.2014), покликаючись на висновки, сформовані у інших судових справах (в період з 2018 по 2019 років та раніше, за існуванням іншого правого регулювання спеціалізованого закону), отримуючи на законних підставах нову довідку про розмір заробітної плати за діючою посадою працівника органів прокуратури, розраховують на обчислення такої пенсії у зв`язку із її перерахунком із урахуванням такої довідки в значенні 90% сум грошового забезпечення.

Відтак, може скластися ситуація, за якої працівники прокуратури, які до звільнення займали одну і ту ж посаду, мають одне і те ж спеціальне звання (за умови їх наявності на час їх присвоєння і звільнення), одну і ту ж вислугу років, одинакові доплати, надбавки та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті прокурори, які вийшли на пенсію до 26.10.2014 претендуватимуть на 90% (хоча їх зарплата, на час звільнення, не обчислювалася за правилами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №657, від 11.12.2019 за №1155 і статті 85 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 19.09.2019 за №113-ІХ), а ті, що отримали право на пенсію після 26.10.2014 – 70%, а з 01.01.2015 – 60%.

Суд переконаний, що таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенні до прокурорських працівників, що отримують право на пенсію після 26.10.2014 і 01.01.2015 відповідно, та створює дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян.

Визначення різних підходів до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян порушує основоположний принцип судочинства рівність усіх громадян у своїх права перед законом, в тому числі у праві на справедливе встановлення пенсії, що закріплено в статтях 21, 24 Конституції України.

Отож, у випадку перерахунку призначеної пенсії прокурорського працівника на підставі оновленої довідки, виданої станом після 13.12.2019 (дня постановлення рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №7-р (ІІ) 2019) за приписами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №657, від 11.12.2019 за №1155 і статті 85 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 19.09.2019 за №113-ІХ), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.

Положення Закону №76-VIII, якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII викладено у новій редакції, на момент виникнення спірних правовідносин не були визнані неконституційними Конституційним Судом України.

У зв`язку з набранням у подальшому чинності Законами №1697-VІІ і №76-VІІІ, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури (частина 3 статті 86 спеціалізованого закону), пенсії, призначені за статтею 50-1Закону №1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин, на переконання суду у даній справі, є достатньо справедливим та відповідає правовим висновкам, сформованих у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №640/1744/20.

Верховний Суд в останніх актуальних постановах від 08.09.2021 у справі №340/3185/19 та від 20.01.2021 у справі №640/1744/20, переглядаючи спори про не врахування органами пенсійного фонду при перерахунку пенсії колишніх прокурорських працівників з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, сформував правовий висновок, за змістом якого право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб`єкта владних повноважень). При цьому не має значення з настанням якої обставини позивач пов`язує право на перерахунок пенсії, Постанови Уряду України №657 чи №1013, оскільки перерахунок призначеної пенсії працівникам органів прокуратури може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.

За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно та обґрунтовано стверджує, що під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 підлягає застосуванню максимальний розмір пенсії, визначений в розмірі 60% від заробітної плати за прирівняною посадою діючого прокурорського працівника, що відповідає приписам статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VII.

Щодо вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Так, на момент проведення відповідачем у 2021 році перерахунку пенсії позивача, чинними були та залишаються положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI, згідно із якими, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI встановлено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Суд звертає увагу на правову позицію Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 24.06.2020, ухваленій по справі №580/234/19 (провадження №К/9901/16845/19), де касаційний суд зазначив, що наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо.

Верховний Суд зауважив, що з часу набрання чинності Законом №3668-VI він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України.

Відтак, на осіб, яким пенсія призначена (перерахована) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, в тому числі на підставі Закону України "Про прокуратуру", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

При цьому, Суд звернув увагу на те, що окрім пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження максимального розміру пенсії колишніх працівників прокуратури встановлені також і Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII.

При цьому, норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII

Відповідно до першого речення абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи, що таке перевищення виникне в результаті проведення перерахунку, в період дії загальної норми частини 1 статті 2 Закону №3668-VI та спеціальної норми абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаних статей, які визначають обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, зазначені положення Закону №3668-VI та абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Аналогічні правові висновки щодо обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, призначеної прокурорським працівникам до 01.10.2011, застосовані Верховним Судом у постанові від 10.09.2021 (адміністративне провадження № К/9901/17612/21) у справі №580/5238/20 (http://reestr.court.gov.ua/Review/99521692).

Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI (у відношенні прокурорських працівників), як зазначив у коментованій справі Верховний Суд, узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 08.07.2020 у справі №607/7115/17, від 10.09.2020 у справі №280/5154/19 та від 24.09.2020 у справі №640/5854/19.

Як свідчить рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 04.06.2021 №926020113345 після проведеного з 13.12.2019 перерахунку на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 02.03.2020 №18-151 вих-со розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками становив 28449,79 гривень, тобто значно перевищував розмір десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність (з 01.12.2019 - 16 380,00 гривень).

Таким чином, на переконання суду ГУ ПФУ в Івано-Франківській області правомірно застосувало при розрахунку з 13.12.2019 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 по справі №300/2417/20 пенсії ОСОБА_1 обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

У постанові від 24.06.2020 по справі №580/234/19 Верховний Суд також звернув увагу на положення Європейської соціальної хартії 1996 року, яка ратифікована Україною згідно із Законом України №137-V від 14 вересня 2006 року. Вказаним міжнародно-правовим актом передбачено, що держави-сторони зобов`язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12).

Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.

Суд зважає також і на позицію Верховного Суду стосовно того, чи мало місце втручання у право позивача мирно володіти своїм майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Так, Верховний Суд у постанові від 02.03.2021 за результатом розгляду справи №537/48/17 зазначив, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, пункт 35, заяви №68385/10 та №71378/10) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже скасовано норми законодавства щодо перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію статті 1 Першого протоколу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) Суд розглянув скаргу за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту втручання держави у право позивача на мирне володіння майном.

Отже, зважаючи на висновок суду про правомірність та обґрунтованість дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області в частині проведення перерахунку пенсії та призначення її у розмірі 60% сум місячного заробітку та з обмеженням максимального її розміру десятьма прожитковими мінімумами, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , відтак у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на рішення суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати, понесені сторонами у з`язку із розглядом справи, розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 139, 241-246, 255, 263, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ;

відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.