Рішення № 99851607, 24.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 р. Справа № 480/6392/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Сумській області № 0270684-2404-1823 від 11.05.2021 року, № 0270685-2405-1823 від 11.05.2021 року, № 0564843-2404-1823 від 18.06.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.07.2021 року отримав рекомендований лист з повідомленням від ГУ ДПС в Сумській області, у якому було три податкових повідомлення-рішення: від 18.06.2021 року та два від 11.05.2021 року про сплату боргу, доданий розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік по об`єктах оподаткування, що належать позивачу на праві приватної власності.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області № 0270684-2404-1823 від 11.05.2021 року, № 0270685-2405-1823 від 11.05.2021 року, № 0564843-2404-1823 від 18.06.2021 року прийняті з порушенням норм чинного законодавства, враховуючи наступне.

Позивач є власником нежитлових приміщень у с. Чернеччина Охтирського району Сумської області. Всі куплені нежитлові будівлі відповідають класу 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000р. №507.

З огляду на наявність у позивача на праві приватної власності вказаного вище нерухомого майна відповідач, з посиланням на п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначив суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Так, відповідно до:

- податкового повідомлення-рішення № 0564843-2404-1823 від 18.06.2021 року за нежитлове приміщення площею 983,4 м2 за 2019 рік нараховано 851, 51 грн. податку на нерухомість;

- податкового повідомлення-рішення № 0270685-2404-1823 від 11.05.2021 року за нежитлове приміщення площею 1384,60 м2 за 2019 рік нараховано 11 989,02 грн. податку на нерухомість та заборгованість на суму 59 910,64 грн., а всього 71 899, 66 грн.,

- податкового повідомлення-рішення № 0270685-2405-1823 від 11.05.2021 року за нежитлове приміщення площею 92.8м2 за 2019 рік нараховано 803,54 грн. податку на нерухомість, що разом становить 73 554, 71 грн.

Таким чином, в оскаржуваних повідомленнях, крім безпідставних нарахувань податку за 2020 рік, включено заборгованість за минулі роки, а саме за 2016, 2017, 2018 роки, з приводу яких вже є судове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року по справі № 480/4641/20, що набрало законної сили, яким податкові повідомлення-рішення та податкова вимога про сплату боргу за вказані періоди визнані протиправними та скасовані.

Позивач вважає, що нарахування суми податку на нерухомість проведено з порушенням діючого законодавства і податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки при нарахуванні податку на нерухоме майно відповідачем не було прийнято до уваги ту обставину, що відповідно до п. п. "є" п.2.2 розділу 2 Об`єкт оподаткування Положення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Чернеччинської сільської ради, затвердженого рішенням 13 сесії 7 скликання Чернеччинської сільської ради від 06.04.2017 року, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності не являються об`єктами оподаткування податком на нерухомість.

Враховуючи зазначене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ГУ ДПС у Сумській області сформовано податкові повідомлення - рішення від № 0270684-2404-1823, 0270685-2405-1823, від 11.05.2021 №0564843-2404-1823 від 18.06.2020 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на об`єкти не житлової нерухомості по фізичній особі ОСОБА_1 .

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базою оподаткування, згідно пп. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Кодексу є: “...загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток”.

Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового Кодексу України визначено, що податок обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Також, органи сільських, селищних та міських рад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості, встановлюють ставки податку у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п.265.5.1 п.265.5 ст.265 ПК).

Рішенням тринадцятої сесії Чернеччинської сільської ради на 2019 рік від 27.06.2018 року встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів як житлової гак і нежитлової нерухомості згідно класифікації будівель та споруд відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, методології та сертифікації від 17.08.2000 р. №507.

Згідно зазначеного рішення по коду класифікації будівель та споруд п.п.1271.9 п 1271 на "Будівлі сільськогосподарського призначення інші“ встановлено ставку в розмірі 0,2 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року).

Керуючись вищевказаними статтями Кодексу, та визначенням типів нерухомого майна у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, як "корівник, сарай” Охтирським управлінням ГУ ДПС у Сумській області, здійснено обчислення сум податку з об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадянина ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , виходячи із загальної площі кожного об`єкта нерухомості та з урахуванням ставки податку, встановленої органом місцевого самоврядування. Загальна сума податкових зобов`язань по даних об`єктах за 2019 рік становить 73554,71 грн.

Також, платником ОСОБА_1 не було проведено звірку по об`єктах нерухомого майна як це передбачено підпунктом 266.7.3 пунктом 266.7 статті 266 Кодексу.

У своїй позовній заяві від 22.07.2020 р. громадянином ОСОБА_1 зазначено, що об`єкти нерухомості, які йому належать на праві приватної власності є будівлями/спорудами сільськогосподарських товаровиробників, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, належать відповідно до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства”, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та не являються об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно.

Відповідно до роз`яснень загальнодоступного інформаційно - довідкового ресурсу ЗІР не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. “ж” п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з п.п. “ж” п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Таким чином, до виробників сільськогосподарської продукції відносять фізичних осіб - підприємців, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, використовують зареєстровано у законодавчому порядку найману працю для обробітку земель та обслуговування техніки або тварин.

Але, громадянин ОСОБА_1 не перебуває та не перебував на обліку у 2017 - 2020 роках як фізична особа - підприємець; не має земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції (крім земельної ділянки для обслуговування індивідуального житлового будинку); відсутня сільськогосподарська техніка для обробітку земельних ділянок: відсутня наймана праця для обробітку земельних ділянок та для обслуговування тварин.

Також позивачем, в підтвердження того, що він є товаровиробником не були подано декларації за період 2017- 2019 роки від отримання доходів сільськогосподарського призначення.

Будь - яка інша інформація, щодо проведення ОСОБА_1 сільськогосподарської діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції та пов`язаної з сільськогосподарським товаровиробництвом відсутня.

Таким чином, ГУ ДПС у Сумській області вважає нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на об`єкти нежитлової нерухомості за 2019 рік здійснено згідно з вимогами Податкового Кодексу України, податкові повідомлення - рішення від № 0270684-2404-1823, 0270685-2405-1823, від 11.05.2021 №0564843-2404-1823 від 18.06.2020 сформовані правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а. с. 37-38).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкові повідомлення - рішення, а саме:

- № 0270685-2404-1823 від 11.05.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 11989,02 грн (а. с. 6);

- № 0270685-2405-1823 від 11.05.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 803,54 грн (а. с. 7);

- № 0564843-2404-1823 від 18.06.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 851,51 грн. (а. с. 8).

З зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення:

- нежитлову будівлю сільськогосподарського призначення, що розташована в АДРЕСА_2 , загальною площею 92.8 м.2. (а.с.17).

- сарай №8, що розташований в АДРЕСА_2 , загальною площею 1384.6 м.2. (а.с.15).

- корівник №2, що розташований в АДРЕСА_3 , загальною площею 983.4 м.2 (а.с. 12-13).

ГУ ДПС у Сумській області на підставі підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК та відповідно до цих відомостей визначило позивачу податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік .

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1).

Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Так, підпунктом “ж” підпункту 266.2.2 у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII, чинній станом на 2019рік, визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Об`єкти нерухомості, які належить позивачу на праві приватної власності і щодо яких контролюючим органом донараховані податкові зобов`язання, є будівлями/спорудами, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Так, відповідно до “Державного класифікатора будівель та споруд. ДК 018-2000”, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000р. №507, клас “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси.

Суд зазначає, що відповідач не оспорює призначення належних позивачці об`єктів нерухомості для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності.

Спірним між сторонами є питання щодо тлумачення норми підпункту “ж” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, а саме: чи встановлює ця норма обов`язок сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати такі будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, чи достатньо того, що вони відповідають критерію здатності такого об`єкта слугувати цілям сільськогосподарського товарного виробництва.

Звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги (підпункт “г” пункту 30.9 статті 30 ПК).

Відповідно до пункту 30.2 цієї статті 30 ПК підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пільга, встановлена підпунктом “ж” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Виходячи із буквального тлумачення цієї норми, з урахуванням значення слова “призначення” як “мета використання чого-небуть”, “відповідати меті”, можна зробити висновок, що будівлі і споруди, про які йдеться в цій нормі, повинні відповідати меті, способу та критеріям використання у сільськогосподарській діяльності. Вимоги, що будівлі і споруди повинні використовуватися (експлуатуватися) у сільськогосподарській діяльності текст цієї норми не містить.

На користь висновку, що норма підпункту “ж” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК не ставить у залежність право на податкову пільгу від фактичного використання об`єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання.

Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII, підпункт “ж” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Як і Законом України від 28.12.2014 №71-VIII, законодавець не встановив обов`язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Суд наголошує, що у справі відсутні докази, що ОСОБА_1 в 2020 році використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, помилковими є доводи відповідача, що позивач не має права на пільгу, встановлену зазначеною нормою, оскільки не використовував об`єкти нерухомості за цільовим призначенням.

Вказана позиція суду по суті узгоджується із позицією Верховного суду викладеною у постанові від 01.10.2019 року по справі № 0340/1905/18.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 908,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 15.07.2021 р. № 184610107 (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Сумській області № 0270684-2404-1823 від 11.05.2021 року, № 0270685-2405-1823 від 11.05.2021 року, № 0564843-2404-1823 від 18.06.2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук