Рішення № 99850641, 24.09.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року справа № 340/794/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі – Митниця) про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до Митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01 лютого 2021 року.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав вимогу позову.

Стверджував, що відповідач не мав підстав відмовити у застосовуванні такого методу визначення митної вартості товару як за ціною договору.

Пояснив, що позивач надав Митниці документи, які встановлювали усі складові митної вартості товару.

Відповідач, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості товару, проігнорував інформацію щодо імпорту подібних (аналогічних) товарів, яка зберігається в його електронних базах.

Зазначив, що мінімальна вартість подібних (аналогічних) товарів, які імпортувались раніше, є меншою, ніж вартість, котра зазначена у договорі.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.38-41).

Митниця пояснила, що позивач не надав товарний чек або інший документ, який підтверджує сплату коштів за товар.

Митну вартість встановили за резервним методом, використовуючи раніше визнану митним органом вартість такого ж товару.

04 березня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а.с.30-31).

23 вересня 2021 року сторони до суду не з`явились, надіславши заяви про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.63, 77).

Суд, керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, зробив висновок про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.82).

Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 10 грудня 2020 року позивач у р.Польщі придбав автомобіль «Шкода Рапід» (2014 року випуску, дизель) вартістю 2850 доларів США (а.с.12).

Форма розрахунку – готівкова.

29 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до Митниці вантажно-митну декларацію про імпортування легкового автомобіля (а.с.47).

У декларації зазначено, що вартість транспортного засобу становить 2850 доларів США.

Позивач визначив митну вартість за ціною договору.

У декларації відсутні відомості про пошкодження транспортного засобу.

01 лютого 2021 року Митниця звернулась до позивача з проханням надати такі документи: товарний чек (квитанцію, інший еквівалентний за змістом документ, що підтверджує сплачену суму коштів за товар); митну декларацію країни відправлення або її копію; документи про страхову вартість автомобіля; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, що підготовлені спеціалізованими експортними організаціями; відомості про вартість автомобіля або подібних (ідентичних) транспортних засобів (а.с.45).

ОСОБА_1 повідомив, що згаданих документів не може надати у зв`язку з їх відсутністю (а.с.46).

01 лютого 2021 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів, використовуючи такий метод її визначення як резервний (а.с.42-44).

Митна вартість товару склала 4523 доларів США.

Митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом вартості такого ж товару згідно вантажно-митної декларації від 15 грудня 2020 року.

На вимогу суду Держмитслужба надала інформацію з бази даних щодо вартості подібного (аналогічного) автомобіля, який імпортувався в період з 19 жовтня 2020 року по 16 січня 2021 року (а.с.71-72, 83-85).

Так, митна вартість 19 транспортних засобів склала від 1811,04 до 5503,23 доларів США (а.с.83-85).

Стосовно 13 автомобілів митне оформлення здійснено за ціною, що менша від ціни, яку сплатив позивач.

Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, позивач обрав основний метод визначення митної вартості товару (за ціною договору).

Митна вартість складалась виключно з вартості автомобіля, яка зазначена у договорі купівлі-продажу (2850 доларів США).

Приписами частини 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які декларант зобов`язаний подати митному органу для підтвердження митної вартості товару і обраний ним метод її визначення.

Ними є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Приписами частини 1 та 2 статті 368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Сукупність норм права вказує, що у позивача виник обов`язок надати банківські платіжні документи чи інші письмові документи, які підтверджують суму коштів, котра сплачена фактично після підписання договору купівлі-продажу.

Такий обов`язок ОСОБА_1 не виконав.

За таких обставин у Митниці відповідно до приписів частини 3 статті 53 МК України виник обов`язок прийняти письмову вимогу про надання протягом 10 календарних днів вичерпного переліку документів, серед яких і ті, котрі зазначені у приписі частини 2 цієї норми права.

Відповідач вимагав надати копію митної декларації країни відправлення, письмові докази фактично сплачених коштів, документи щодо страхової вартості автомобіля, висновки про якісні і вартісні характеристики товару.

Позивач не надав жодного документа, у тому числі документу, який підтверджував сплату коштів за товар.

Приписами частини 4 статті 368 МК України, яка регулює визначення вартості товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, встановлено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Заявлену митну вартість автомобіля не можна вважати достовірною з таких підстав.

Позивач не надав обов`язкового документу, яким є документ, що підтверджує фактично сплачену суму коштів.

Тому, суд зробив висновок, що у Митниці виник обов`язок відкоригувати митну вартість товару на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог МК України.

Інший метод визначення митної вартості товару не міг бути застосований, оскільки приписами статті 368 МК України встановлено особливості під час митного оформлення товару, який імпортується громадянами.

У ПІК «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» на час розмитнення зберігалась інформація про імпортування громадянами подібного (аналогічного) товару.

Приписами частин 1 та 2 статті 60 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Отже, Митниця допустила помилку, обравши неправильний метод визначення митної вартості товару.

Приписами частини 7 статті 60 МК України визначено, що у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Задекларована митна вартість товару склала 2850 доларів США.

Така величина більша від найменшої вартості подібного (аналогічного) товару, який імпортувався у той же період (1811,04 < 2850).

За такою вартістю розмитнювався аналогічний автомобіль. Підсумовуючи, суд зробив висновок, що коригування митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів призвело би до зменшення задекларованої митної вартості товару.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товару протиправне і його належить скасувати, задовільнивши позов (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 908 грн. і витрат на правничу допомогу – 5000 грн. (а.с.9, 14-21).

Витрати на правничу допомогу сплачені за опрацювання документів, підготовку і направлення до суду позовної заяви з додатками (а.с.14).

У акті наданих послуг зазначено, що на складання позовної заяви затрачено 5 годин часу.

З урахуванням складності спірних правовідносин, що об`єктивно відображає обсяг позовної заяви (8 аркушів), суд вважає прийнятним, як час на складання, так і вартість години часу (1000 грн.).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 01 лютого 2021 року №UA110280/2021/000015/1 про коригування митної вартості товару.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей