Ухвала суду № 99850556, 24.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24 вересня 2021 року м. Київ № 320/11233/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, військової частини А1937 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду на оскарження бездіяльності фінансового управління Генерального штабу ЗСУ, в/ч А1937 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.07.2017, з 14.07.2017 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 18.05.2020 включно з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та грошової компенсації втрати частини доходу за невчасно виплачену компенсацію з 14.07.2017 по день фактичної виплати такої компенсації; зобов`язання відповідача виплатити індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за вказаний період.

Ухвалою суду від 21.09.2021 позовна заява була залишена без руху, з наданням заявникові десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: правильного коду ЄДРПОУ відповідачів, оскільки за кодами 22990368 та 24308636 відомості про юридичних осіб відсутні; підстави для залучення у якості відповідача структурного підрозділу Генерального штабу ЗСУ- фінансове управління, яке не має статусу юридичної особи та, у розумінні п.7 ч.1 ст. 4 КАСУ, не є суб`єктом владних повноважень; надання обґрунтованого розрахунку сум виплат, на які претендує заявник, у розрізі спірного періоду та помісячних виплат із окремим визначенням кожної складової зробленого розрахунку та наданням доказів, якими підтверджені вказані у позові обставини, зокрема, але не виключно, виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині А0135, представлення суду копії картки особистого рахунку військовослужбовця по 2015 рік включно; чіткого визначення спірного періоду невиплати індексації грошового забезпечення (п.4 позовних вимог); надання інформації про розмір посадового окладу позивача станом на 14.07.2017 за посадами, на яких він перебував у період проходження служби; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із визначенням змісту порушених прав та конкретизацією правил індексації, які повинні були бути використані відповідачем при нарахуванні та здійсненні додаткових виплат. Представлення суду копії квитанції про сплату судового збору у порядку та розмірі, встановленого Законом України «Про судовий збір».

На виконання вимог вищевказаної ухвали, 23.09.2021 за вх. №е-34441, була подана заява про усунення недоліків зі змісту якої вбачається, що позивач свідомо та умисно вимоги ухвали суду не виконав.

У зв`язку з чим, суд звертає увагу на таке: відповідно до ч.2 ст.9 КАСУ, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Види заяв по суті справи встановлені ст.159 КАСУ. Так, у ч.2 ст. 159 КАСУ передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Вимоги до щодо змісту та форми позовної заяви викладені у ст. ст.160, 167 КАСУ. Згідно із ч.2, 5 ст.160 КАСУ, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За приписами ч.8 ст.160 КАСУ, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

За правилами ч.1 ст.171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.1-4 ст.169 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАСУ, позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За даними системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення позовної заяви без руху була своєчасно внесена до ЄРСР, отже позивач мав реальну можливість використати наявний у нього час для усунення недоліків позову. Станом на 24.09.2021 р. недоліки позовної заяви, у встановлений судом строк, заявником не усунені, що згідно п.1 ч.4 ст.169 КАСУ є підставою для повернення позовної заяви.

Крім того, ОСОБА_1 судом також була надана можливість доведення права на пільгу щодо сплати судового збору, однак своїм правом він не скористався. При цьому, судом в ухвалі про залишення позову без руху були чітко викладені умови та підстави для сплати судового збору у даній справі.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Визначені Кодексом види судових витрат є вичерпними. Склад судових витрат по окремим його видам не є вичерпним. Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано нормами КАСУ. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням встановлених процесуальним законодавством умов. Зокрема, ч.3 ст. 161 КАСУ передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві п.1 ч.4 ст.169 КАСУ або залишення заяви без розгляду п.7 ч.1 ст. 240 КАСУ.

Пільги щодо сплати судового збору встановлені ст.5 Закону № 3674-VI, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Дослідженими судом документами у справі не було встановлено відношення позивача до пільгової категорії осіб, на які розповсюджується право звільнення від сплати судового збору, тому подана позовна заява була, у відповідності до положень ч.1 ст.169 КАСУ, залишена без руху.. Згідно п.4 ч.4 ст.44 КАСУ, надати витребувані судом докази у даному випадку було обов`язком, а не правом заявника, яким він знехтувала.

Право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя було поставлено в залежність від його особистого волевиявлення.

У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Закріплення на законодавчому рівні судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом («Голдер проти Сполученого Королівства» і «Z та інші проти Сполученого Королівства», рішення суду, цитовані вище, так само; та, mutatis mutandis, «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року). Законодавець у статті 8 Закону «Про судовий збір» закріпив норму відповідно до якої, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою:- відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; - зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Таким чином, держава визначилась із засобом, який може використовуватись для доступу до суду шляхом подачі позову без оплати його судовим збором.

Разом з цим, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Визначальним чинником, який дає підстави для застосування статті 8 законодавець пов`язав із поняттям «майнового стану сторони».

Верховний Суд у правових висновках щодо впливу судового збору на доступ до правосуддя надав чіткі та зрозумілі орієнтири «у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням».

Підсумовуючи все вищевикладене та, керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Фінансового управління Генерального штабу ЗСУ ( код ЄДПОУ відсутній, 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6); військової частини А1937 (код ЄДРПОУ відсутній, 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві разом з усіма доданими документами.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Брагіна О.Є.