Рішення № 99850417, 24.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року м. Київ № 320/2832/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (м. Харків, проспект Науки, 40, код ЄДРПОУ 40324829) з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), в якому просило суд стягнути з відповідача штраф в загальному розмірі 11400,00 грн.

У якості підстави позову позивач зазначив, що за відповідачем рахується штраф, передбачений ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу».

Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву та всі необхідні документи, що стосуються розгляду даної справи.

Поштове відправлення №0113300352374, яким зазначена вище ухвала була надіслана на вказану у позові адресу відповідача, було отримано відповідачем 15.06.2021, про що свідчать відомості з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта».

Однак, у встановлений судом строк та станом на час складення даного рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Згідно з рішенням Харківської міської ради від 29.01.2020 №33 про демонтаж спеціальних конструкцій, які розміщені на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу, позивачем виявлено розміщення зовнішньої реклами - щити на фасаді з інформаційними полями: «Напольные покрытия…», «Обои…», «Замки, двери…» та «Шпалери…» за адресою: АДРЕСА_2 з ознаками порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

На юридичну адресу відповідача позивачем надіслано вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23.06.2020 №5.2-057/2/7365-20, яка отримана відповідачем засобами поштового зв`язку 05.08.2020, та в якій позивач просив надати у триденний термін з дня отримання листа завірені належним чином копії: свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ; дозвіл на розміщення рекламних конструкцій; договір оренди приміщення; договір з розміщувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього; документів щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдженої реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу, акти виконаних робіт; інші документи, що мають відношення до справи та пояснення.

В порушення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» відповідачем не були надані запитувані документи та інформація щодо вартості розповсюдженої реклами, що стало підставою для складення протоколів про порушення законодавства про рекламу №160, №161, №162, №163.

19.08.2020 відповідно до рішень позивача №167, №168, №169, №170 вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Листами позивача від 19.08.2020 №5.2-057/2/10016-20, від 28.09.2020 №5.2-057/2/11958-20 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повідомлено про засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. В зв`язку з неотриманням відповідачем листів за адресою, зазначеною в ЄДР, позивач направив на електронну адресу відповідача повідомлення про розгляд справи 03.11.2020 о 10.00, об 11.00, о 12.00, о 13.00 год. (лист ГУ Держпрожспоживслужби в Харківській області від 21.10.2020 №5.2-057/2/12999-20).

03.11.2020 позивачем складено протоколи засідань стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №225, №226, №227, №228, якими встановлено, що у зв`язку з доведенням факту порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», Головне управління пропонує прийняти рішення про накладення штрафу у відповідності до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» у порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004.

До протоколів засідань №225, №226, №227, №228 від 03.11.2020 додано розрахунки штрафних санкцій, відповідно до яких штраф складає 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» позивачем прийняті рішення №220 (штраф у розмірі 1150, 00 грн), №221 (штраф у розмірі 1150,00 грн), №222 (штраф у розмірі 1150,00 грн), №223 (штраф у розмірі 1150,00 грн) від 03.11.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Всього за цими рішеннями накладено стягнення у вигляді штрафу на загальну суму 4600,00 грн.

Приписами №141, №142, №143, №144 від 03.11.2020, у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» Головне управління вимагало від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 усунути порушення щодо розповсюдженої реклами:

- розміщеної зовнішньої реклами: щит на фасаді з інформацій полем: «Напольные покрытия…» за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: привести у відповідність до вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»;

- розміщеної зовнішньої реклами: щит на фасаді з інформацій полем: «Обои…» за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: привести у відповідність до вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»;

- розміщеної зовнішньої реклами: щит на фасаді з інформацій полем: «Замки, двери…» за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: привести у відповідність до вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»;

- розміщеної зовнішньої реклами: щит на фасаді з інформацій полем: «Шпалери…» за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: привести у відповідність до вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Рішеннями від 03.11.2020 №216, №217, №218, №219 на підставі протоколів про порушення законодавства про рекламу від 03.11.2020 №221, №222, №223, №224 за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, у відповідності до ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» позивачем на відповідача накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн по кожному рішенню на загальну суму 6800,00 грн.

Вказані рішення разом надіслано відповідачеві 04.11.2020 листами з повідомленням про вручення.

Оскільки за вказаними вище рішеннями штрафні санкції відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Законом України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 (в редакції чинній на час виникнення спору, надалі - Закон № 270/96-ВР) визначено засади рекламної діяльності в Україні, врегульовано відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до статті 1 Закону № 270/96-ВР реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до частини 7 статті 27 Закону № 270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (п. 12 Порядку № 693).

Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою

Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Пунктом 20 Порядку № 693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.

Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання та підлягає сплаті до державного бюджету.

Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.

Судом встановлено, що вищенаведені рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу направлені на адресу відповідача 04.11.2020 з листом повідомленням.

Доказів оскарження рішень позивача про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 03.11.2020 №216, №217, №218, №219, №220, №221, №222, №223 учасниками справи не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що визначені у ньому штрафні санкції набули статусу узгодженого грошового зобов`язання.

Станом на момент розгляду справи докази про сплату штрафних санкцій, визначених рішеннями позивача від 03.11.2020 №216, №217, №218, №219, №220, №221, №222, №223, у матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за правопорушення законодавства про рекламу, у зв`язку з чим предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення відповідної заборгованості в судовому порядку: дотримання суб`єктом владних повноважень встановленої процедури прийняття рішення про застосування штрафних санкцій; узгодження визначеного у рішенні грошового зобов`язання; сплата узгоджених грошових зобов`язань у встановлений законом строк.

Питання правомірності визначених суб`єктом владних повноважень штрафних санкцій у відповідних рішеннях не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Оскільки рішення позивача про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 03.11.2020 №216, №217, №218, №219, №220, №221, №222, №223 відповідачем у визначені в них строки не оскаржені, штраф у добровільному порядку не сплачено, то відповідно факт вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 27 Закону України "Про рекламу", підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідач під час розгляду справи обставин наявності у нього спірної заборгованості, не сплаченої у встановлені законом строки, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, не спростував.

Як наслідок, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивач витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, під час розгляду справи не здійснював.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) штраф у загальному розмірі 11400,00 грн (одинадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок) до державного бюджету для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, в установі банку - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, одержувач ГУК Харків обл./МТГ Харків, код одержувача 37874947, номер рахунку UА558999980313030106000020649.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.09.2021.

Суддя Панченко Н.Д.