Ухвала суду № 99850398, 09.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2021 року Київ № 320/10816/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А4465 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

06.09.2021, до суду звернувся ОСОБА_1 в порядку оскарження бездіяльності в/ч А4465 щодо невиплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.12.2015 по 05.04.2016 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та зобов`язання відповідача виплатити індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за вказаний період з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд приходить до висновку про її невідповідність, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви у новій редакції, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням у ній: обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують ці обставини, а саме, що відповідач є розпорядником грошових коштів для здійснення виплат індексації грошового забезпечення; зазначення загального розміру виплат, які були одержані позивачем за спірний період, тобто з 01.12.2015 по 05.04.2016 у розрізі помісячних виплат із окремим визначенням кожної суми та представленням суду відповідних доказів, якими підтверджено факт одержання виплат (довідки з в/ч; копії відомості; копії витягу про рух коштів банківської картки тощо); надання копії рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 по справі №320/3567/20, завіреного належним чином, на підставі якого відповідачем було здійснено нарахування індексації з урахуванням невірного, як на думку позивача, базового місяця; інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.01.2008 за посадами, на яких перебував позивач у період з 01.12.2015 по 05.04.2016; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із визначенням змісту порушених прав.

Одночасно, суд наголошує, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.

Також, відповідно до ст.161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом вважає, що такий спір відноситься до категорії справ, пов`язаних зі стягненням заробітної плати, що є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Натомість, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (Закону України "Про оплату праці").

Натомість трудові спори - це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником і роботодавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці.

В даному випадку, позивач проходив військову службу у військовій частині А4465, під час якої отримував грошове забезпечення, не погоджуючись із розміром якого ОСОБА_1 вимушений звертатися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до Закону України від 25.03.92 р. № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.

При цьому згідно зі статтею 2 вищезазначеного Закону України військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Стаття 3 Кодексу законів про працю України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність.

Виходячи з наведеного, на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України № 3674-VI).

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, допустимого доказу на підтвердження звільнення від сплати судового збору позивачем не надано, відтак йому слід сплатити судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А4465 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.