Рішення № 99850352, 14.09.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2021 р. справа № 300/1679/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Бойко Л.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Кобиліва В.Я.

представника відповідача - Федик Н.Я.

представника відповідача - Серебрякової Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області Росипайла Ігоря Ярославовича, управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 19.03.2021 за № 54-к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області Росипайла Ігоря Ярославовича (далі – відповідач - 1), управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі – відповідач - 2), Державної служби України з питань праці (далі – відповідач - 3) про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 19.03.2021 за № 54-к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач - 1 безпідставно, за відсутності повноважень видав оскаржуваний наказ про звільнення позивача. Вважає, що такі дії відповідача - 1 є умисними та вказують на перевищення ним своїх повноважень. Зазначає, що підставою видання наказу від 19.03.2021 за № 54-к слугував наказ Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 за №122-кт «Про звільнення ОСОБА_2 », який разом із наказом від 09.12.2020 за №664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» оскаржено в судовому порядку. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №300/3634/20 зазначені накази визнано протиправними та скасовано. З цих підстав вважає, що оскаржувані дії відповідача - 1 та наказ відповідача - 2 є протиправними. Окрім того, вказує на протиправну бездіяльність т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці, яка полягає в неналежному реагуванні на скаргу позивача від 20.03.2021. На думку позивача, відповідач - 3 повинен був скасувати наказ від 19.03.2021 за № 54-к як такий, що прийнято з перевищенням повноважень. Однак, листом від 05.04.2021 позивача повідомлено про хід виконання наказу щодо її звільнення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

26.04.2021 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 відкрито провадження у даній справі.

20.05.2021 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від управління Держпраці в Івано-Франківській областіта начальника управління (т.1 а.с. 62-73). Відповідачі проти позову заперечили та просили в задоволенні позову відмовити з мотивів викладених у відзиві на позов. Вказують, що прав позивача не порушували та при винесенні оскаржуваного наказу діяли в межах повноважень наданих законом.

Державна служба України з питань праці скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 31.05.2021 (т.1 а.с.114-119). Відповідач -3 проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 задоволено клопотання відповідача -3, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

14.06.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідачів - 1, 2 та відповідь на відзив відповідача - 3(т.1 а.с.160-172), в яких позов підтримала повністю та просить задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі.

09.07.2021 в підготовчому засіданні ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача та її представника про залучення відповідача у справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до судового розгляду по суті.

31.08.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду задоволено заяву представника відповідача - 3 та постановлено проводити судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні проти позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - 3 в судовому засіданні проти позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач - 1 в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належної правової оцінки, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 призначена на посаду заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області з 27.05.2015 згідно наказу Державної служби України з питань праці від 26.05.2015 за №34-кт (т.1 а.с.74).

Наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії “Б” керівників, перших заступників керівників та заступників керівників територіальних органів Державної служби Країни з питань праці, у якому серед іншого затверджено висновок про негативну оцінку службової діяльності заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (т.1, а.с. 77-79).

Наказом Державної служби України з питань праці прийнято від 11.12.2020 за №122-кт "Про звільнення ОСОБА_2 ", відповідно до частини 6 статті 44 Закону України “Про державну службу”, наказу Держпраці від 09.12.2020 №664-к “Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році” ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”, за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (т.1, а.с. 80).

Пунктом 2 вказаного наказу визначено, що датою звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність. Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області (Росипайлу І.Я.) здійснити повний розрахунок ОСОБА_1 при звільненні протягом семи днів з дня звільнення (п.3 Наказу).

Не погоджуючись із наказом від 09.12.2020 № 664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році", та наказом №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_3 ", позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами про їх скасування, а також про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №300/3634/20 визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці №122-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_2 " з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області (т.1 а.с.15-25).

Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (т.2 а.с.82,83).

19.03.2021 після тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 приступила до роботи, у зв`язку з чим на підставі наказу Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 за №122-кт «Про звільнення ОСОБА_2 », відповідно до частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», наказу Держпраці від 09.12.2020 №664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році», наказом від 19.03.2021 за №54-к «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області 19.03.2021, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (т.1 а.с.6).

Пунктом 2 вказаного наказу доручено відділу бухгалтерського обліку та фінансово-господарського забезпечення здійснити відповідний розрахунок ОСОБА_1 при звільненні протягом семи днів з дня звільнення, виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 24 календарних дні щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки відповідно до наявного у неї стажу.

20.03.2021 позивач звернулась із скаргою до т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці з вимогою скасувати наказ від 19.03.2021 за № 54-к як такий, що прийнято з перевищенням повноважень (т.1 а.с.13).

За результатами розгляду скарги, т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці надано ОСОБА_1 роз`яснення щодо порядку виконання наказу про звільнення (т.1 а.с.14).

Вважаючи наказ від 19.03.2021 за №54-к «Про звільнення ОСОБА_2 » та бездіяльність т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці щодо нескасування наказу про її звільнення, протиправними, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (станом на час звільнення позивача) (далі - Закон №889-VIII).

Частиною 1 ст.1 Закону №889-VIII зазначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах

Частинами 1, 2 ст.44 Закону №889-VIII визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Частинами 3-7 ст.44 Закону №889-VIII визначено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно п.3 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII, яка передбачає, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Згідно частини 5 статті 87 ст.44 Закону №889-VIIIнаказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Як зазначено судом вище, наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії “Б” керівників, перших заступників керівників та заступників керівників територіальних органів Державної служби Країни з питань праці, у якому серед іншого затверджено висновок про негативну оцінку службової діяльності заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (т.1, а.с. 77-79).

Наказом Державної служби України з питань праці прийнято від 11.12.2020 за №122-кт "Про звільнення ОСОБА_2 ", відповідно до частини 6 статті 44 Закону України “Про державну службу”, наказу Держпраці від 09.12.2020 №664-к “Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році” ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”, за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (т.1, а.с. 80).

Пунктом 2 вказаного наказу визначено, що датою звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність. Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області (Росипайлу І.Я.) здійснити повний розрахунок ОСОБА_1 при звільненні протягом семи днів з дня звільнення (п.3 Наказу).

Правомірність вищевказаних наказів встановлена постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 (т.2 а.с.82,83).

19.03.2021 ОСОБА_1 приступила до роботи після тривалого періоду тимчасової непрацездатності.

В цей же день, на підставі наказу Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 за №122-кт «Про звільнення ОСОБА_2 », відповідно до частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», наказу Держпраці від 09.12.2020 №664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році», наказом від 19.03.2021 за №54-к «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області 19.03.2021, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності (т.1 а.с.6).

Пунктом 2 вказаного наказу доручено відділу бухгалтерського обліку та фінансово-господарського забезпечення здійснити відповідний розрахунок ОСОБА_1 при звільненні протягом семи днів з дня звільнення, виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 24 календарних дні щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки відповідно до наявного у неї стажу.

Позивач вважає, що відповідач - 1 безпідставно, за відсутності повноважень видав оскаржуваний наказ про звільнення позивача.

З цього приводу суд зазначає таке.

Як зазначалось судом вище Законом України «Про державну службу» встановлено особливий порядок призначення та звільнення, в тому числі керiвникiв та заступникiв керiвникiв територіальних органів Держпраці.

Однак, норми, що регулюють процедуру звільнення державного службовця, який займав посаду керівника чи його заступника, покладають вiдповiднi обов`язки на пiдприємство за місцем основної роботи працівника.

Зокрема, відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звiльнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Також пунктом 5 розділу IV Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовцiв, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 26.03.2016 за № 64 встановлено, що акт органу вищого рівня про призначення на посаду (звільнення з посади) оголошується шляхом видання за місцем роботи відповідного акта із зазначенням дати фактичного призначення на посаду (звільнення з посади).

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що позивача звільнено з державної служби саме згідно наказу Державної служби України з питань праці прийнято від 11.12.2020 за №122-кт "Про звільнення ОСОБА_2 ", як того вимагає Положення про державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 96.

В той же час, облік та нарахування заробітної плати, облік днiв відпустки та тимчасової непрацездатності, зберігання трудової книжки позивача, посада якого включена до штатного розпису Управління Держпраці в Івано-Франківській області, здійснюються саме Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області за місцем роботи ОСОБА_1 .

Отже, оскаржуваний наказ Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 19.03.2021 за №54-к «Про звільнення ОСОБА_2 », прийнятий виключно з метою реалізації та на виконання вимог наказу Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 за №122-кт "Про звільнення ОСОБА_2 " в частині визначення дати звільнення, видачі належно оформленої трудової книжки та забезпечення права позивача на отримання усіх належних їй при звільненні виплат за місцем роботи.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про правомірність наказу Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 19.03.2021 за №54-к «Про звільнення ОСОБА_2 », а отже позов в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не підлягає до задоволення.

Як наслідок, враховуючи висновки суду щодо правомірності наказу Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 19.03.2021 за №54-к «Про звільнення ОСОБА_2 », не підлягає також до задоволення вимога позивача про протиправну бездіяльність т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці, яка полягає в нескасуванні ним оскаржуваного наказу за скаргою позивача.

З приводу посилання позивача та її представника щодо того, що з ОСОБА_1 не проведено повний розрахунок у день звільнення, суд зазначає, що на підставі абз.2 ч.5 ст.87 Закону №889-VIII у випадку звільнення державного службовця після закінчення його тимчасової непрацездатності оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.

Обставини остаточного розрахунку з позивачем не впливають на факт наявності підстав для прийняття спірного наказу.

Однак, такі обставини можуть бути підставою для виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до вимог ст.ст.116, 117 Кодексу законів про працю України, що не є предметом даного спору.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно з частиною 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що відповідачі в спірних правовідносинах діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, прав позивача не порушили, тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області Росипайла Ігоря Ярославовича (вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018), управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018), Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 39472148, вул. Десятинна, 14, м. Київ, 01601) про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 19.03.2021 за № 54-к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 24 вересня 2021 р.