Рішення № 99850098, 20.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2930/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої – судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання – Кустрьо В.М.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Гаврішко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 вересня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 24 вересня 2021 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.03.2021 року № 072250004430 про відмову в призначенні пенсії, в частині не зарахування до загального трудового стажу періоду роботи з 02.04.1979 року по 21.04.1980 року на "Тюменському станкобудівельному заводі" та з 06.08.1982 року по 27.08.1983 року на підприємстві у місті Горлівка Донецької області; Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 02.04.1979 року по 21.04.1980 року на "Тюменському станкобудівельному заводі" та з 06.08.1982 року по 27.08.1983 року на підприємстві "Горлівський машинобудівний завод імені С.М. Кірова" у місті Горлівка Донецької області., провівши перерахунок призначеної пенсії по віку з 05.03.2021 року, тобто з дня звернення за призначенням пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 березня 2021 року позивач подав до Виноградівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за віком. Однак, відповідач рішенням від 09 березня 2021 року відмовив у призначенні пенсії та вказаним рішенням відповідач не зарахував до трудового стажу у період з 02.04.1979 року по 21.04.1980 року та з 06.08.1982 року по 27.08.1983 року. Позивач не погоджується із рішенням відповідача про відмову у призначені пенсії, оскільки вищевказані періоди роботи підтверджуються записами в трудовій книжці.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що розглянувши документи позивача, подані для призначенні пенсії прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки страховий стаж роботи позивача становить 25 років 7 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не на враховано періоди роботи з 02.04.1979 року по 21.04.1980 року та з 06.08.1982 року по 27.08.1983 року, оскільки записи про вказані періоди не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях. Позивача було повідомлено, що у разі надання уточнюючих довідок, страховий стаж буде переглянуто, однак позивач таких довідок не надав.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 05 березня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09 березня 2021 року № 072250004430 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. У вказаному рішенні відповідач зазначає, що згідно наданих документів загальний страховий стаж позивача становить 25 років 7 місяців 29 днів. До страхового стажу не було зараховано період трудової діяльності з 02.04.1979 року по 21.04.1980 року та з 06.08.1982 року по 27.08.1983 року, оскільки записи в трудовій книжці не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі – Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Судом під час розгляду справи досліджено оригінал трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 .

Так, судом із трудової книжки позивача встановлено, що він у період з 02 квітня 1979 року по 21 квітня 1980 року працював на "Тюменському станкобудівельному заводі".

Також із записів трудової книжки позивача вбачається, що у період з 06 серпня 1982 року по 27 серпня 1983 року він працював на підприємстві "Горлівський машинобудівний завод імені С.М. Кірова"

Суд зазначає, що вказані записи виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.

Відповідач в обґрунтування правомірності рішення про відмову у призначенні пенсії зазначає, що вищевказані періоди не були зараховані до страхового стажу позивача, у зв`язку з тим, що записи про вказані періоди не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях.

Однак, суд зазначає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення трудової книжки з вини адміністрації підприємства, яка відповідальна за дотримання правил її ведення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача період роботи з 02 квітня 1979 року по 21 квітня 1980 року на "Тюменському станкобудівельному заводі" та з 06 серпня 1982 року по 27 серпня 1983 року на підприємстві "Горлівський машинобудівний завод імені С.М. Кірова" є протиправною, оскільки вищевказані періоди роботи підтверджуються записами в трудовій книжці позивача.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність зарахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу позивача.

При цьому, суд зазначає, що оскарженому рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач зазначає, що загальний трудовий стаж позивача становить 25 років 7 місяців 29 днів.

Водночас, враховуючи те, що судом вирішено зарахувати до страхового стажу позивача вищевказані періоди роботи (2 роки 1 місяць 12 днів), то страховий позивача становить понад 27 років, що є достатнім для призначення йому пенсії за віком.

З огляду на встановлені судом обставини, на переконання суду, відповідач, приймаючи оскаржене рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії від 09 березня 2021 року № 072250004430 діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов`язання відповідача зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи з 02.04.1979 року по 21.04.1980 року та з 06.08.1982 року по 27.08.1983 року.

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за віком, суд враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 05 березня 2021 року. Таким чином, пенсія позивачу повинна бути призначена з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 05 березня 2021 року.

В той же час, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок, призначеної пенсії по віку з 05 березня 2021 року, оскільки, з огляду на те, що позивачу пенсія за віком ще не призначена, то така вимога є передчасною.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком та не зарахування до стажу період роботи з 02 квітня 1979 року по 21 квітня 1980 року на "Тюменському станкобудівельному заводі" та з 06 серпня 1982 року по 27 серпня 1983 року на підприємстві "Горлівський машинобудівний завод імені С.М. Кірова". У зв`язку з чим, суд приходить висновку, що рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії є протиправним та підлягає скасуванню. В той же час, відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії по віку з 05 березня 2021 року. Таким чином, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 09 березня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 ,для обчислення розміру пенсії, період роботи з 02 квітня 1979 року по 21 квітня 1980 року на "Тюменському станкобудівельному заводі" та з 06 серпня 1982 року по 27 серпня 1983 року на підприємстві "Горлівський машинобудівний завод імені С.М. Кірова" та призначити йому пенсію за віком з 05 березня 2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 454, 00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяН.Д. Маєцька