Рішення № 99849662, 14.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 р. Справа№805/1206/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Трушиної Д.В. розглянувши у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби (правонаступник Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю: представника позивача – Харченко О.О.

представника відповідача – Денисової О.О.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерство “По газопостачанню та газофікації “Донецькоблгаз”, звернувся до суду з адміністративний позовом до Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2016 року №0000964800, №0000994800, №0001004800, №0000974800, №0000984800.

Ухвалою від 23 січня 2017 року судом було відкрито провадження у справі.

20 лютого 2017 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду №805/568/17-а роз`єднані позовні вимоги, та виділено в окреме самостійне провадження позовні вимоги щодо: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0000964800, яким за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 168853,99 грн.;

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2016 №0000994800, яким за затримку сплати грошового зобов`язання зобов`язано сплатити штраф у розмірі 4565546,91 грн. та №0001004800, яким за затримку сплати грошового зобов`язання зобов`язано сплатити штраф у розмірі 331234,88 грн.

Справу в частині заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2016, а саме №0000984800, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності зобов`язано сплатити штраф у розмірі 498144,97 грн.; та №0000974800, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності зобов`язано сплатити штраф у розмірі 301001,79 грн. залишено за № 805/568/17-а.

Предметом розгляду у справі 805/1206/17-а було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0000964800, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до позивача було застосовано штраф у розмірі 168853,99 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що камеральна перевірка проведена з порушенням норм Податкового кодексу України у зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0000964800.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, адміністративний позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 29.12.2016 року № 0000964800.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку щодо відсутності підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, з огляду на те, що позивач є звільненим з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій в даних правовідносинах за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних внаслідок форс-мажорних обставин.

Постановою Верховного Суду від 12 травня 2021 року касаційна скарга Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС була задоволена частково.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №805/1206/17-а були скасувані, а справу була направлена на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Підставами для скасування судових рішень касаційним судом визначено наступне:

- на час виникнення спірних правовідносин, а саме з жовтня 2015 року по липень 2016 року, діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин;

- Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно – правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Таким чином, наданий позивачем Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати № 2059/05-4 від 30 липня 2014 року не є належним доказом, який посвідчує обставини непереборної сили відносно несвоєчасної реєстрації податкових накладних у період з 01.10.2015 року по 31.07.2016 року, оскільки такий виданий, більше ніж за рік до спірних правовідносин, і фактично засвідчує обставини непереборної сили у період з 14.04.2014 до моменту його видачі – 30.07.2014.

Таким чином, у спірних правовідносинах по кожному окремому податковому обов`язку, виконання якого вже настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом та наявність існування форс-мажорних обставин під час невиконання такого обов`язку, не було предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанції.

Обставини відносно обов`язку позивача звернення до ТПП України щодо засвідчення обставин непереборної сили, щодо неможливості зареєструвати податкові накладні у період з жовтня 2015 року по липень 2016 року не досліджувалися, а суди обмежились виключно наявністю у позивача Сертифікату №2059/05-4 від 30 липня 2014 року, при цьому не проаналізувавши зміст самого Сертифікату, тих обставин які він посвідчує та терміну протягом якого такі обставини існували.

- Суди також не дослідили обставини відносно того, які саме дії вживались позивачем з метою своєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН у період з жовтня 2015 року по липень 2016 року (тобто чи виконував позивач обов`язок передбачений законодавством щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, чи надавалась відмова в такій реєстрації зі сторони відповідача).

- Судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінки посиланням позивача на те що податкові декларації з податку на додану вартість були подані позивачем у законодавчо визначені строки, а також про проведення контролюючим органом камеральної перевірки з порушенням строку, передбаченого у пункті 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

Крім того, Ухвалою Верховного суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 07.05.2021 року по справі № 805/1206/17-а клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про заміну відповідача у цій справі його правонаступником задоволено та замінено в порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі № 805/1206/17-а зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою від 31 травня 2021 року суд прийняв до розгляду адміністративну справу № 805/1206/17-а за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, призначивши її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання 29 червня 2021 року.

14 червня 2021 року від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив, відповідно до якого останній просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві (оригінал надійшов 22 червня 2021 року).

23 червня 2021 року від позивача засобами електронного зв`язку надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач просив суд відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 29 червня 2021 року суд клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції – задовольнив, відклавши розгляд справи та призначивши судове засідання на 12 липня 2021 року.

У судовому засіданні 12 липня 2021 року оголошена перерва до 26 липня 2021 року.

20 липня 2021 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення по справі та документи.

26 липня 2021 року судове засідання відкладено до 03 серпня 2021 року.

02 серпня 2021 року від відповідача засобами електронного зв`язку надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 03 серпня 2021 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 805/1206/17-а за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, призначити судове засідання на 06 вересня 2021 року.

У період з 16 серпня 2021 року по 03 вересня 2021 року суддя перебував у щорічнй черговій відпустці.

13 вересня 2021 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі , а також докази того, що з казначейських рахунків відповідача згідно виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду № 805/1206/17-а від 02.08.2017 року був стягнутий судовий збір у розмірі 2532,81 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічно викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачем порушено вимоги щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газопостачанню “Донецькоблгаз” (ідентифікаційний код 03361075, 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1) зареєстровано в якості юридичної особи 22.05.2002 року.

12 грудня 2016 року контролюючим органом проведена камеральна перевірка з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" складених в період з 01.10.2015 року по 31.07.2016 року та суми ПДВ за якими відображено в податкових деклараціях з ПДВ за звітні період жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, серпень 2016 року за результатом якої складено акт №15/28-10-50-12-13/03361075.

Згідно до висновків акту перевірки позивачем допущено порушення вимог Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних ПАТ “Донецькоблгаз”, чим порушено вимоги аб.11 п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України.

29 грудня 2016 року контролюючим органом на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000964800, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у сумі 168853,99 грн.

Судом встановлено, та не заперечувалось позивачем, що податкові накладні та розрахунки коригувань зареєстровані з порушенням терміну, а саме:

податкові накладні №27//13 від 21.10.2015 (зареєстровано 10.11.2015), №1//05 від 01.10.2015 (зареєстровано 21.10.2015), №15//13 від 30.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №14//12 від 04.10.2015 (зареєстровано 21.10.2015), №16//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №29//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №17//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №33/13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №18//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №30//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №25//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №28//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №31//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №24//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №32//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №35//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №34//05 від 21.10.2015 (зареєстровано 06.11.2015), №10//13 від 21.10.2015 (зареєстровано 06.11.2015), №14//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №2//05 від 02.10.2015 (зареєстровано 21.10.2015), №19//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №2//06 від 28.10.2015 (зареєстровано 14.11.2015), №21/13 від 30.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №22//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №34//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №88//12 від 31.10.2015 (зареєстровано 18.11.2015), №13//13 від 30.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №30//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №23//13 від 31.10.2015 (зареєстровано 16.11.2015), №336//10 від 30.11.2015 (зареєстровано 17.12.2015), №161//12 від 30.11.2015 (зареєстровано 16.12.2015), №162//12 від 30.11.2015 (зареєстровано 16.12.2015), №393//11 від 04.12.2015 (зареєстровано 11.01.2016), №452//10 від 31.12.2015 (зареєстровано 16.01.2016), №453//10 від 31.12.2015 (зареєстровано 16.01.2016), №102//15 від 29.01.2016 (зареєстровано 15.02.2016), №305//01 від 29.02.2016 (зареєстровано 28.03.2016), №5 від 29.02.2016 (зареєстровано 16.03.2016), №5 від 31.03.2016 (зареєстровано 19.04.2016), №372//10 від 30.04.2016 (зареєстровано 16.05.2016), розрахунків коригування №36//13 від 31.10.2015 року по покупцю – неплатнику ПДВ на суму 3822,24 грн., в т.ч. ПДВ 637,04 грн. (зареєстровано 16.11.2015), №5688//07 від 06.10.2015 року на суму “-” 343,98 грн., у т.ч. ПДВ “-” 57,33 грн. (зареєстровано 27.10.2015), №15 від 25.01.2016 на суму “-362,88 грн.”, в т.ч. ПДВ “-60,8 грн.” (зареєстровано 10.02.2016), №7 від 23.03.2016 на суму “-7053,79 грн.”, в т.ч. ПДВ “-1175,63 грн.” (зареєстровано 19.04.2016), №26 від 25.04.2016 на суму “-257,32 грн.”, в т.ч. ПДВ “-42,89 грн.” (зареєстровано 13.05.2016), №86 від 9.07.2016 на суму “-3872,29 грн.”, в т.ч. ПДВ “-654,38 грн.” (зареєстровано 15.08.2016).

Сторонами визнаються зазначені обставини, вони не є спірними та не підлягають доказуванню.

За правовою позицією позивача відповідачем порушені приписи Податкового кодексу України щодо отримання доказів під час проведення незаконної перевірки, які не можна було покласти в основу оспорюваного податкового повідомлення- рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції, які є нормами прямої дії встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкові декларації з податку на додану вартість були направлені та зареєстровані позивачем своєчасно відповідно до діючого законодавства:

Податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, була подана 19.11.2015 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року, була подана 21.12.2015 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2015 року, була подана 20.01.2016 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2016 року, була подана 22.02.2016 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2016 року, була подана 21.03.2016 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2016 року, була подана 20.04.2016 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2016 року, була подана 20.05.2016 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2016 року, була подана 21.06.2016 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2016 року, була подана 20.07.2021 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016 року, була подана 22.08.2016 року;

Податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2016 року, була подана 20.09.2016 року.

Згідно даних, відображених у актах перевірки: від 12.12.2016 року № 13/28-10-50-12-13/03361075, від 12.12.2016 року № 14/28-10-50-12-13/03361075, від 12.12.2016 року № 15/28-10-50-12-13/03361075 відповідачем здійснювалась перевірка податкових накладних складених в період з 01.10.2015 року по 31.07.2016 року за період жовтень - грудень 2015 року та січень - серпень 2016 року по податку на додану вартість, податкових декларацій за липень - жовтень 2015 року по деклараціям із збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ споживачів всіх форм власності.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла у відповідності до Закону від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм » ( редакція діяла по 31.12.2015 року).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції яка діяла у відповідності до Закону від 24 грудня 2015 року N 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році » (набрав чинності 01.01.2016 року).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; (редакція, яка діяла у відповідності до Закону від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (вступив у силу 01.01.2017 року).

Згідно до додатку до податкового повідомлення - рішення № 0000964800 від 29.12.2016 року(т.1, а.с. 53-56) відповідачем у таблиці визначені назви покупця, продавця номери реєстрації податкових накладних и датами реєстрації податкових накладних,обсяги з ПДВ і без нього, кількість днів затримки реєстрації ПН в ЄРПН, розмір штрафу, сума грошового зобов`язання – 168853,99 грн.

Як вже зазначав суд у цьому рішенні позивачем визнається факт порушення строку реєстрації податкових накладних, але позивач вважає, що спірним є питання законності проведення самої камеральної перевірки відповідно до вимог Податкового кодексу на час виникнення спірних відносин (проведення перевірки).

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій). Зазначена редакція діяла до 31.12.2015 року.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції у відповідності до Закону України від 24 грудня 2015 року 909-VIII, яка діє з 01.01.2016 року) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 згідно якого, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Але слід зазначити, що вказана норма є чинною з 01.01.2017 року та не діяла на час коли позивач повинен був зареєструвати податкові накладні, на дату проведення камеральної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення- рішення і не може бути поширена на правовідносини, які виникли раніше.

У відповідності до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час подання позивачем податкових декларацій, реєстрації податкових накладних, прведення камеральної перевірки щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та прийняття спірного податкового повідомлення- рішення було встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Тобто предметом камеральної перевірки є перевірка даних, які викладені в податковій декларації з урахуванням усіх Реєстрів, в тому числі із ПДВ.

Тобто законодавцем не визначалось право податкового органу здійснювати перевірку саме несвоєчасної реєстрації податкових накладних у період 2015-2016 роки.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» N 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року було встановлено:

«4) пункт 200.10 викласти в такій редакції:

"200.10. У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу".

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» N 1797-VIII стаття 76 ПК України була доповнена пунктом: «76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.».

Ця норма набрала чинності з 01.01.2017 року після проведення камеральної перевірки позивача та прийняття оспорюваного податкового повідомлення- рішення.

Суд вважає, що відповідачем камеральна перевірка позивача здійснена з пропущенням 30 денного строку, передбаченого п.200.10 ст. 200 ПК України.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодекс України (п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України).

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган не діяв на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень, оскільки, саме камеральною перевіркою не передбачено питання перевірки повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом, та своєчасність подання податкової звітності.

Предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової звітності, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність і ніякі інші, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) з дотриманням порядку її проведення. Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, яка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 року у справі №817/3420/13-а (К/800/7055/14).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по раніше виділеним в окреме провадження ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/568/17-а від 20 лютого 2017 року в окреме самостійне провадження позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування інших податкових повідомленнь-рішень (постанови Верховного Суду по справам: № 805/568/17-а постанова Верховного суду України від 31 серпня 2020 року та № 805/1207/17-а постанова Верховного суду України від 23 серпня 2019 року).

Так, у постанові Верховного Суду по справі № 805/1207/17-а від 23 серпня 2019 року встановив наступне:

«Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 12 грудня 2016 року контролюючим органом проведена камеральна перевірка дотримання вимог пунктів 57.1 та 57.3 статті 57 Податкового кодексу України Товариством щодо своєчасності сплати в період з 01 вересня 2015 року по 30 листопада 2016 року узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за звітний період серпень 2015 року жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2016 року №0000543900, за результатами якої складено акт від 12 грудня 2016року №14/28-10-50-12-13/03361075 (далі - акт перевірки).

Сертифікатами (висновками) № 4806, № 4807 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 27 липня 2015 року Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 серпня 2014 року Товариством при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов язкових платежів.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов 'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов 'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 нього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, -урозмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом перевірки були виключно питання своєчасності сплати Товариством узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний період серпень 2015 року жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року. В основу застосування штрафу покладений акт перевірки (без визначення виду перевірки). Враховуючи основні ознаки камеральної перевірки, визначені статтями 75, 76 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки), зокрема проведена перевірка у приміщенні податкового органу, без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, можна дійти висновку, що відповідачем проведена перевірка, яка за своїми ознаками притаманна саме камеральній перевірці.

Абзацом другим пункту 75.1 статті 75. Податкового кодексу України встановлено, що |камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках тау порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є, зокрема своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та, які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

21 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від № 1797-УІІІ (далі - Закон № 1797-VIII) змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов 'язання.

Натомість до 01 січня 2017 року (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексах і України податків та зборів були предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Враховуючи відсутність доказів проведення відповідачем документальної перевірки Товариства, що свідчить про порушення податковим органом способу реалізації владних управлінський функцій та недотримання ним критеріїв, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень.

Невиконання податковим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 Податкового кодексу України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов 'язання.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до аргументації наявності складу податкового правопорушення, однак не спростовують порушення відповідачем процедури проведення перевірки позивача.

Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок безпідставність застосування штрафу.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2016 року №0000994800 та №0001004800.

В межах розгляду даної справи має місце неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що призвело до зміни мотивувальної частини судового рішення, яке відповідає закону, зазначене є підставою для зміни мотивувальної частини рішень судів першої та апеляційної інстанцій відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний судом було постановлено: 1) Касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників ДФС залишити без задоволення. 2) Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року та ухвачу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі № 805/1207/17-а змінити в мотивувачьній частині, в іншій частині - залишити без змін.»

Анологічний висновок в Постанові Верховного суду України від 31 серпня 2020 року по справі № 805/568/17-а між тими ж сторонами.

Верховним Судом в вищезазначених постановах наданий аналіз норм, стосовно ст. 75 ПК України, які стосувались редакції яка діяла до 01.01.2017 року та з 01.01.2017 року із урахуванням змін внесених Законом України № 1797-VIII.

Цім же законом були внесені зміни, які стосувались і реєстрації податкових накладних і виду перевірок (камеральної), тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що у вищезазначених постановах Верховного Суду судом надана оцінка з інших питань, які не стосується реєстрації податкових накладних, оскільки у вищезазначених Постановах Верхового Суду був наданий чіткий аналіз редакціям ст. 75 ПК України, проведеним камеральним перевіркам та правовим наслідкам щодо застосування вищезазначеної норми у випадку встановлення порушень податкового законодавства відповідачем під час проведення саме камеральної перевірки.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно до ч.4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у….адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем порушення норм податкового законодавства з боку позивача встановлено під час проведення камеральної перевірки у відповідності до пп.75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 ПК України, якою не було надано повноважень суб`єкту владних повноважень щодо перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних позивачем до 01.01.2017 року у рамках проведення камеральної перевірки .

Як слід складений Акт камеральної перевірки від 16.12.2016 року №15/28-10-50-12-13/03361075 не є належним доказом у адміністративній справі, яким встановлені порушення податкового законодавства позивачем за висновками якого прийнято спірне податкове повідомлення- рішення.

Суд не приймає посилання відповідача на числені постанови Верховного Суду, в тому числі від 04 березня 2021року по справі №820/3499/17, які зазначені у письмових поясненнях відповідача, в тому числі від 10.09.2021 року № 1006/5/35-00-20-12, які надійшли до суду 13.09.2021 року, оскільки, судом врахований аналіз ст. 75 ПК України щодо складових елементів, які можуть бути досліджені під час проведення камеральної перевірким, наданий Верховним Судом у постановах зі справ 805/1207/2017, 808/568/17 між сторонами цього ж спору яким зазначено: «Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та, які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють».

Зі змісту цього висновку вбачається, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів (в тому числі даних Єдиного реєстру податкових накладних), арифметичних та/або методологічні помилок, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Перевірючи показники податкових декларацій, які віображені платником податків податковий орган аналізує як формування податкових зобов`язань, так і податкового кредиту з урахуванням даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів.

Норма щодо проведення камеральних перевірок з питання несвоєчасної реєстрації податкових накладних (суд звертає увагу сторін на наявність саме такої дефініції) вступила в силу 01.01.2017 року після подання декларацій, проведення камеральної перевірки та складання Акту за її наслідками.

Підпункт 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, а саме абзац 1 (в редакції, яка діяла на час проведення камеральної перевірки ) не містив у собі жодного формулювання щодо «несвоєчасної реєстрації податкових накладних».

Крім того, відповідачем необґрунтовано здійснена камеральна перевірка без дотримання 30 денного строку після поданння податкових декларацій з огляду на приписи п.200.10 ст. 200 ПК України.

Щодо застосування сертифікатів ТПП України, які підтверджують факт наявності форс-мажорних обставин, які посвідчують неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних, то суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративний позов не містить у собі такої підстави як врахування (не врахування) Сертифікату (Сертифікатів) ТПП до предмету спору.

Однак, суд зазначає, що Сертифікат ТПП, який був долучений до матеріалів справи №2059/05-4 від 30.07.2014, не може посвідчувати форс мажорні обставини відносно несвоєчасної реєстрації податкових накладних, перелік яких зазначений у Додатку до Акту перевірки від 16.12.2016 року з огляду на висновки Верховного Суду викладені у Постанові від 12 травня 2021 року у цій справі, з урахуванням того, що він стосується застосування п.102.6-102.7 ст. 102 ПК України (граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань..) .

Сертифікатом № 4806 від 27 липня 2015 року про форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили) були засвідчені форс - мажорні обставини відносно обов`язку позивача щодо сплати податку на додану вартість до 30.04.2015 року, збору у вигляді цільвої надбавки до діючого торифу на природний газ для підприємств всіх форм власності – до 30.04.2015 року відповідно до п.100.4-100.5 ст.100 ПК України. У сертифікаті визначений період дії форс- мажорних обставин: Дата настання 01 липня 2014 року, дата закінчення 08 червня 2015 року.

Сертифікатом № 4807 від 27 липня 2015 року про форс- мажорні обставини ( обставини непереборної сили) були засвідчені форс - мажорні обставини відносно обов`язку позивача щодо подання податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого торифу на природний газ для підприємств всіх форм власності – до 20.04.2015 року, податної декларації з податку на додану вартість до 20.04.2015 року відповідно до п.102.6-102.7 ст.100 ПК України. У сертифікаті визначений період дії форс- мажорних обставин: Дата настання 01 липня 2014 року, дата закінчення 08 червня 2015 року.

Інших сертифікатів щодо підтвердження форс - мажорних обставин, в тому числі стосовно щодо кожного факту (податкового періоду) не реєстрації податкових накладних, під час нового розгляду позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При винесенні постанови Донецьким окружним адміністративним судом від 13.03.2017 року у цій справі при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат було зазначено наступне: « З огляду на те, що за подання адміністративного позову (справа №805/568/17-а) позивачем сплачено судовий збір у сумі 87971,74 грн. (платіжне доручення №102 від 18.01.2017), при загальній сумі позову 5864782,54 грн., а в подальшому позовні вимоги роз`єднані ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017, суд приходить до висновку щодо стягнення на користь позивача судових витрат у розмірі 2532,81 грн.».

На виконання вишезазначеного судового рішення від 13.03.2017 року, яке набрало законної сили у відповідності до ухвали апеляційної інстанції від 14.04.2021 року, які були скасовані постановою Верховного суду від 12.05.2021 року був виданий виконавчий лист про стягнення суми судового збору, який був виконаний.

Відповідачем надана виписка Державної казначейської служби України від 18.12.2017 року з копії якої вбачається, що з відповідача у зазначеній справі стягнутий судовий збір у розмірі 2532,81 грн.

Тому підстави для розподілу судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0000964800 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби (правонаступник Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) від 29.12.2016 №0000964800.

Вступна та резолютивна частина рішення складені та підписані 14 вересня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 24 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко