Рішення № 99849591, 23.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 р. Справа№520/13251/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Стойки В.В.

при секретарі – Дідевич І.О.

за участю:

представника позивача – Наумова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецької області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі №200/7426/20-а, яке набуло законної сили 18.01.2021 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль Україна» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії ГУ ДПС у Донецькій області щодо зменшення в Інтегрованій картці платника податку на додану вартість сум бюджетного відшкодування у розмірі 10285014,60грн. в рахунок погашення податкових зобов`язань з ПДВ та зобов`язання відновити в Інтегрованій картці платника податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 10285014,60грн., задоволено у повному обсязі. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області відновити в Інтегрованій картці платника податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 10285014,60грн. В подальшому вказане рішення суду було звернуто до примусового виконання, відкрито виконавч провадження.

11.08.2021 року (вх. номер 17419/5) на адресу Головного управління ДПС у Донецькій області (далі: ГУ ДПС у Донецькій області) від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка М. Ю. надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 05.07.2021 року ВП №64547724.

Проте позивач зазначає, відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України. Проте ТОВ «Руссоль Україна» із відповідною заявою не зверталась, що унеможливлює виконання судового рішення.

На підставі викладених обставин Головне управління ДПС у Донецькій області, вважає що спірна постанова про закінчення виконавчого провадження від 05.07.2021 ВП №64547724 є передчасною, протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року позов було залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.09.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання у справі на 21.09.2021 року.

18.05.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що аргументи, викладені в позові, розглядалися судом під час провадження по справі №200/7426/20-а, рішення за якою прийнято судом не на користь Головного управління ДПС у Донецькій області; просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.09.2021 року було відмовлено у клопотанні відповідача про залучення в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов*янська сіль».

За приписами частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився про місце, дату та час був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі №200/7426/20-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль Україна» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії ГУ ДПС у Донецькій області щодо зменшення в Інтегрованій картці платника податку на додану вартість сум бюджетного відшкодування у розмірі 10285014,60грн. в рахунок погашення податкових зобов`язань з ПДВ та зобов`язання відновити в Інтегрованій картці платника податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 10285014,60грн., задоволено у повному обсязі.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області відновити в Інтегрованій картці платника податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 10285014,60грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №200/7426/20-а апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від

28.09.2020 по справі №200/7426/20-а залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2021 по справі №200/7426/20-а відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі №200/7426/20-а та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від

18.01.2021 по справі №200/7426/20-а з підстав віднесення даної справи до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення, що ухвалено в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-Україна” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто заявнику без розгляду.

08.07.2021 року (вх. номер 17419/5) на адресу Головного управління ДПС у Донецькій області (далі: ГУ ДПС у Донецькій області) від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка М. Ю. надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 05.07.2021 року від ВП №64547724.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Як встановлено вимогами ст. 129 (1) Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання тощо.

Частиною 2 ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404 (далі по тексту - Закон №1404).

Статтею 1 Закону №1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Частиною 1 статті 18 Закон №1404, встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Приписами частини 1 статті 28 Закону № 1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 63 Закон №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404 визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 18 Закону 1404 визначені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема: державний виконавець проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно п. 11 ч. 1 ст. Закону №1404, виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону №1404, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином Законом № 1404 передбачено, що державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, проводить перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та приймає відповідне рішення в рамках виконавчого провадження.

Аналізуючи матеріали даної справи суд вважає, що державний виконавець прийняв спірну постанову про закінчення виконавчого провадження в межах та на підставі наданих повноважень.

З приводу аргументів позивача щодо неможливості виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі №200/7426/20-а, суд зазначає про таке.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Як встановлено вимогами ст. 129 (1) Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання тощо.

Частиною 2 ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резюмуючи викладене суд наголошує, що аргументи позивача не мають привілейованої сили перед встановленим Конституцією України обов`язком виконання рішення суду.

Крім цього суд звертає увагу що, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення, що ухвалено в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Руссоль-Україна” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто заявнику без розгляду. Згідно мотивувальної частини вказаної ухвали, заява подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, і ці недоліки не дають можливості її розглянути.

Тобто заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення була залишена без розгляду внаслідок порушення ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення подана боржником, тобто особою, яка не має права подавати такі заяви.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 287, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецької області (в. Італійська, 59, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 43142826) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, в. Ярослава Мудрого, б. 16, ЄДРПОУ 43315445) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.07.2021 року ВП № 64547724, - відмовити.

Повний текст рішення проголошено у судовому засіданні 23.09.2021 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка