Рішення № 99849535, 24.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 р. Справа№200/9084/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області

про: визнання протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення на найбільш вигідних умовах перерахунку пенсії ОСОБА_1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш»: з 01 квітня 2018 року з урахуванням стажу за період з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року; з 01 квітня 2020 року з урахуванням стажу та заробітку за періоду з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області зробити на найбільш вигідних умовах перерахунок, нарахування та виплату пенсії позивачу, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 № 10-1, з зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш»: з 01 квітня 2018 року за період з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, з 01 квітня 2020 року за період з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення на найбільш вигідних умовах перерахунку пенсії ОСОБА_1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш»: з 01 квітня 2018 року з урахуванням стажу за період з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року; з 01 квітня 2020 року з урахуванням стажу та заробітку за періоду з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області зробити на найбільш вигідних умовах перерахунок, нарахування та виплату пенсії позивачу, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 № 10-1, з зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш»: з 01 квітня 2018 року за період з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, з 01 квітня 2020 року за період з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 02.05.2014 року він перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що у червні 2021 року через свій особистий кабінет він отримав інформацію з якої дізнався, що з дня призначення пенсії йому не зараховано періоди роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 22.09.2020 року через несплату підприємством єдиного соціального внеску.

23.06.2021 року позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про зарахування періодів роботи у ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 22.09.2020 року до загального стажу. Позивач вказує, що на вебпорталі Пенсійного фонду України в його пенсійному кабінеті знаходяться наступні електронні документи: рішення 914120173503 від 23.02.2021 року про перерахунок пенсії, у зв`язку з проведенням індексації заробітку (масовий) та страховий стаж складає 29 років 10 місяців 29 днів. Позивач наголошує, що після проведення відповідачем перерахунку пенсії у зв`язку з індексацією заробітку (масовий) та страховий стаж позивача не змінився, тобто відповідач здійснив його без урахування періоду його роботи у ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.05.2015 року по 22.09.2020 року.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно не врахував стаж роботи у ПАТ «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, який підтверджується записами трудової книжки через відсутність сплати єдиного соціального внеску, оскільки він не може нести відповідальність за неналежне виконання ПрАТ «Азовзагальмаш» обов`язків щодо сплати єдиного соціального внеску в належному розмірі та у встановлені строки.

З огляду на вказані обставини просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року замінено відповідача Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідачем через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в управлінні як одержувач пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стосовно перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 01.07.2015 року у період роботи позивача у ПАТ «Азовзагальмаш» відповідач зазначає, що основною умовою для призначення (перерахунку) пенсії є своєчасна сплата страхових внесків, інших обставин діючим законодавством не передбачено. Відповідач вказує на те, що ПАТ «Азовзагальмаш» згідно даних з реєстру персоніфікованого обліку страхові внески сплачені по 30.06.2015 року, тому підстав для зарахування періодів роботи позивачу за період з 01.07.2015 року не має.

Відповідач вважає, що управлінням у межах та у спосіб визначений чинним законодавством не зараховано спірні періоди роботи позивача до страхового стажу, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 15-20, 40).

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зареєстровано в якості юридичної особи 27.06.2002 року за № 12661200000008761, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за № 13486010.

9 жовтня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України».

Пунктом 2 вищезазначеної Постанови № 925 вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком.

Відповідно до зазначеного Переліку територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є правонаступником Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

З матеріалів справи встановлено, що 16.06.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 72-73).

Згідно протоколу 3260 від 10.07.2014 року ОСОБА_1 призначено пенсії за віком за Списком № 2 з 02.05.2014 року, загальний стаж враховано по 31.03.2014 року та складав 28 років 11 місяців 20 днів (а.с. 84).

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 23.02.2021 року встановлено, що позивача на підставі рішення № 914120173503 здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2021 року, у зв`язку з індексацією заробітку (масовий), загальний страховий стаж враховано по 30.06.2015 року та складає 29 років 10 місяців 29 днів (а.с. 29-30).

З протоколу про перерахунок пенсії від 19.06.2021 року встановлено, що позивача на підставі рішення № 914120173503 позивачу здійснено перерахунок пенсії, у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий), загальний стаж складає 29 років 10 місяців 29 днів (а.с. 60).

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлено, що позивач 05.01.2011 року прийнятий на роботу до Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» за переведенням у Автотранспортний цех 469 електрозварником ручної зварки 5 розряду; 06.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Азовзагальмаш» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш»; 11.08.2014 року робоче місце атестоване як електрозварник ручної зварки;20.04.2016 року Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Азовзагальмаш»; 22.09.2020 року звільнений з Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» у зв`язку з скороченням штату працівників (а.с. 21-23).

Позивач у відзиві на позовну заяву зазначає, що він звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області із заявою про зарахування до страхового стажу період роботу у Публічному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 22.09.2020 року.

Листом від 16.07.2021 року № 7421-6862/М-15/8-0500/21 Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що з 02.05.2014 року ОСОБА_1 перебуваєте на обліку та одержуєте пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за роботу за Списком № 2 та обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2020 року в автоматичному режимі проведено перерахунок пенсії з додаванням стажу відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 29 років 10 місяців 29 днів та заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.05.2014 року. Також, зазначено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року складає 1854 грн. Крім того, повідомлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди роботи на ПрАТ «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 29.02.2020 року законні підстави відсутні, оскільки підприємством не сплачувались страхові внески (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058) (а.с. 24-25).

Позивач не погоджуючись з діями відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 із зарахування до страхового стажу періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» за період з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, за період з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року через несплату єдиного соціального внеску, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 ст. 20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ст. 113 Закону № 1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на ПрАТ «Азовзагальмаш», які здійснили нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання ПрАТ «Азовзагальмаш» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 31 жовтня 2019 року № 266/1994/17.

Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (форми ОК-5) ОСОБА_1 встановлено, що в період з липня 2015 року по лютий 2020 року ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата, але не сплачувался ПрАТ «Азовзагальмаш» єдиний соціальний внесок, отже, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому вона працює.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що сам факт не зарахування сум єдиного соціального внеску, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду та Державної податкової служби, про що стверджує відповідач, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні йому страхового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.

Враховуючи положення частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд приходить висновку, що Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повинно було зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01 липня 2015 року по 31 березня 2018 року, з 01 квітня 2018 року по 31.03.2020 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на час призначення йому пенсії за віком за Списком № 2 (02.05.2014 року) продовжував працювати на Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» до 22.09.2020 року.

Отже, враховуючи те, що позивач на час призначення йому пенсії продовжував працювати, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до вимог абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без додаткового звернення позивача зобов`язаний був провести перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Тобто, Маріупольське об`єднане правління Пенсійного фонду України Донецької області зобов`язано було провести перерахунок пенсії позивачу з зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року з 01 квітня 2018 року, та за період з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року з 01 квітня 2020 року.

Суд зазначає, що в рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2018 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, та з 01 квітня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року.

З урахуванням викладеного у сукупності, відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до наданої оновленої довідки, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за стаж служби та додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах “Пономарьов проти України”, “Рябих проти Росії”, “Нєлюбін проти Росії”), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Серявін та інші проти України” зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Враховуючи те, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року та з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2018 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, та з 01 квітня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2018 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, та з 01 квітня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2018 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, та з 01 квітня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше проведених виплат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 908 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2018 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, та з 01 квітня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2018 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, та з 01 квітня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше проведених виплат – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2018 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, та з 01 квітня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2018 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.07.2015 року по 31.03.2018 року, та з 01 квітня 2020 року із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у Приватному акціонерному товаристві «Азовзагальмаш» з 01.04.2018 року по 31.03.2020 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Повний текст рішення складено та підписано 24 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська