Рішення № 99849472, 20.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Справа № 160/11729/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юркова Е.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2021 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційна комісія Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області (Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр.Аношкіна, 7/42, поштовий індекс 51931, ІК в ЄДРПОУ 08670987), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не сплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди часу: з березня 2001 року по травень 2001 року, з липня 2001 року по лютий 2007 року, з квітня 2008 року по січень 2009 року;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» здійснити розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди часу: з березня 2001 року по травень 2001 року, з липня 2001 року по лютий 2007 року, з квітня 2008 року по січень 2009 року;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідно до здійсненого розрахунку.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у період з 14.08.1997 року по 06.11.2015 року проходив службу в міліції. Проте за період з березня 2001 року по травень 2001 року, з липня 2001 року по лютий 2007 року, з квітня 2008 року по січень 2009 року відповідачем не було виплачено індексацію грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078. Окрім того, листом Ліквідаційної комісії Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у виплаті індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Ухвалою суду від 19.07.2021 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 12.08.2021 року подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 призначений в Дніпродзержинське МУ в липні 2001 року відповідно до наказу УМВС/о від 30.07.2001 р. № 133 о/с, тому грошове забезпечення йому нараховували та виплачували з липня 2001 року. Листом ліквідаційної комісії Дніпродзержинського міського управління від 21.04.2021 р. №3/29 ОСОБА_1 повідомлено, що структуру та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу в період з 2001 по 2007 рік було регламентовано Указами Президента України від 04.10.1996 р. № 926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» та від 29.01.1999 р. № 98/99 «Про підвищення окладів військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за військовими (спеціальними) званнями» до 31.12.2007 р., та з 01.01.2008 р. була введена в дію постанова Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Вказано, що індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС нараховувалася та виплачувалася після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 913, якою внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а саме у пункті 2 доповнено абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словами «осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби». Отже до липня 2007 року Порядок проведення індексації грошових доход населення не передбачав індексації грошових доходів осіб рядового і начальницького складу. Також вказує, що Дніпродзержинське МУ МВС України в Дніпропетровській області перебуває в процесі ліквідації, а за таких обставин існують певні особливості щодо розгляду претензій до юридичної особи, яка ліквідується.

19.08.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що підставою для звернення до суду стала письмова відмова, викладена в листа від 21.04.2021 року № 3/29. Вказано, що за період стажування за березень – травень 2001 року відповідач також має нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Також наведено доводи, аналогічні доводам позовної заяви.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом УМВС/о від 30.07.2001 р. № 133 о/с з 27.07.2001 р. призначений на посаду оперуповноваженого відділення по боротьбі зі злочинністю в процесі приватизації на фондовому ринку відділу ДСБЕЗ Дніпродзержинського міського управління. Вказану посаду займав до 26.02.2007 р. та наказом УМВС/о від 26.02.2007 р. № 35 о/с призначений оперуповноваженим групи ДСБЕЗ Петриківського районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області.

Наказом УМВС/о № 68 о/с від 22.04.2008 р. призначений оперуповноваженим відділення кримінальної міліції у справах дітей Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління, та займав вказану посаду до 21.03.2013 року.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 у період березень – травень 2001 року проходив стажування в Дніпродзержинському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та отримував грошове забезпечення.

Листом заступника голови ліквідаційної комісії Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області № 3/29 від 21.04.2021 р. повідомлено позивача, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-ІІІ розпорядники бюджетних коштів повинні проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Структуру та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу в період з 2001 року по 2007 рік було регламентовано Указами Президента України від 04.10.1996 №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» та від 29.01.1999 № 98/99 «Про підвищення окладів військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за військовими (спеціальними) званнями» до 31.12.2007 р., та була введена в дію постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.01.2008 року. Зазначеними нормативно-правовими актами суми індексації грошового забезпечення не включені до складових грошового забезпечення. Крім того, з Державного бюджету України у 2001-2008 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ГУМВС України в Дніпропетровській області не виділялись.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України передбачено право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Таким чином, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Приписами пункту 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України № 913 від 11.07.2007 року та включено осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Також, у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення індексації, а зазначає лише про відсутність коштів, передбачених на виплату індексації грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

В контексті наведеного, суд відхиляє доводи відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 913 від 11.07.2007 року, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 193, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Ліквідаційна комісія Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області (Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр.Аношкіна, 7/42, поштовий індекс 51931, ІК в ЄДРПОУ 08670987), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька, буд.20-А, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 40108866), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2001 року по травень 2001 року, з липня 2001 року по лютий 2007 року, з квітня 2008 року по січень 2009 року.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2001 року по травень 2001 року, з липня 2001 року по лютий 2007 року, з квітня 2008 року по січень 2009 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 вересня 2021 року.

Суддя Е.О. Юрков