Рішення № 99849447, 24.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року Справа № 160/12460/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Державної податкової служби України від 28.06.2021 року та 02.06.2021 року про відмову у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складених розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23.

В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оскарженого рішення, яким відмовлено у реєстрації спірних розрахунків коригування з підстав перевищення граничних строків для здійснення такої реєстрації. На думку позивача, розрахунок коригування може бути поданий незалежно від строку, який минув з моменту виписування податкової накладної.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що з моменту складення відповідної податкової накладної минуло більше ніж 1095 календарних днів, а тому відповідний розрахунок коригування не може бути прийнятий для реєстрації у ЄРПН у зв`язку з пропуском строку давності, визначеного статтею 102 ПК України.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що за результатами господарських операцій з ПрАТ «ДТРЗ», що відбувалися у рамках договору № ПР/Т-1813/НЮ, позивачем складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.03.2018 року № 23.

У подальшому Підприємство, до цієї накладної складено розрахунки коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 та надіслало їх відповідачем на реєстрацію.

Однак, відповідно до отриманих квитанцій 04.09.2019 рок від 28.06.2021 року та 02.06.2021 року отримало відмову у їх прийнятті з підстав порушення вимог ст.102 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку № 1246, а саме: перевищено граничний строк складання розрахунків з дати складання податкової накладної, яка підлягає коригування цими розрахунками.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить із того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Аналогічно процедура реєстрації податкових накладних та коригувань до їх показників внормована Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (Порядок № 1246).

Відповідно до п. 6 Порядку №1246 передбачені певні обмеження стосовно тих податкових накладних, які складені до 01.02.2015 року та не підлягали реєстрації відповідно до п. 11 підр. 2 р. XX ПКУ. Якщо з дати складання такої податкової накладної минуло 1095 к. д., її вже не можна зареєструвати в ЄРПН. Відповідно, нема можливості зареєструвати і розрахунок коригування до неї.

На інші випадки положення п. 6 Порядку № 1246 не поширюються, звідси, позиція що реєстрація розрахунку коригування повинна здійснюватися з урахуванням визначених ст. 102 ПКУ строків давності є необґрунтованою та помилковою.

Пункт 102.1. ст. 102 ПКУ станом на дату направлення спірних квитанцій має наступний зміст: 102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті. має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, ви значеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Так, зміст цього пункту підтверджує, що п. 102.1 ст. 102 ПКУ України регламентує строки реалізації податковим органом свого права па самостійне визначеним суми грошових зобов`язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової накладної.

Нормами Податкового кодексу України не визначено терміну, протягом якого платник має можливість скласти розрахунок коригування до податкової накладної.

Тобто платник ПДВ може складати розрахунок коригування до податкової накладної навіть після спливу 1095 к. д.

Застосування положень ст. 102 Податкового кодексу України окремо від змісту п. 6 Порядку № 1246 не може бути визнане законним та обґрунтованим.

Положення ст. 102 Податкового кодексу України не встановлюють строкові обмеження для процесу коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної.

Крім цього, Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б обмежувала платників податків у строках здійснення коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Отже, враховуючи викладене, правомірним є висновок, що платники ПДВ мають право здійснити коригування ПДВ внаслідок зміни суми компенсації (зміни умов договору) за межами терміну в 1095 днів з дати формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Строки давності та їх застосування регулює ст. 102 ПКУ. Однак і в ній 1095-денний строк визначено як строк давності в разі:

- донарахування податкових зобов`язань контролюючим органом (п. 102.1 ПКУ);

- подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (п. 102.5 ПКУ).

Про застосування строку давності в разі коригування ПДВ стаття 102 ПКУ не передбачає.

Положення п. 6 Порядку № 1246 не можуть бути застосовані як підстава для неприйняття розрахунку коригування, складених до податкової накладної, які були зареєстровані в ЄРПН. Приписи ст. 102 ПКУ не встановлюють жодних обмежень щодо можливості здійснювати коригування ПДВ у порядку, визначеному ст. 192 ПКУ.

Відповідно, дії відповідача, що полягали у не прийнятті поданих позивачем розрахунків коригування з посиланням на наведені підстави, є протиправними та такими, що вчиненні не у спосіб, передбачений законодавством України.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складених позивачем розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23, адже надіслані відповідачем квитанції не є рішенням суб`єкта владних повноважень та відповідно не можуть бути об`єктом судового захисту, а також зобов`язання ДПС України зареєструвати ці розрахунки.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі, вирішено питання щодо відстрочення сплати судового збору позивачу до ухвалення судового рішення у цій справі. Враховуючи те, що прийнято рішення про задоволення позову, понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2270 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складених Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складених Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят), 00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна