Рішення № 9984922, 14.06.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2- 2947-2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М. О.,

при секретарі Моїсеєвої О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кузнєцова Є.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Словянську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „АИЗ” про стягнення заборгованості з заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, моральної шкоди, понесених витрат, -

В С Т А Н О В И В :

22.04.2009р. ОСОБА_1 звернулась до Словянського міськрайонного суду з позовом до ТОВ „АИЗ” про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, посилаючись на те, що вона з 01.04.2008р. по 06.10.2008р. перебувала з відповідачем в трудових відносинах працювала глазуровщиком фарфоро-фаянсових виробів. 06.10.08 р. вона звільнилася за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. На день звільнення відповідач не сплатив належну їй зарплату, про розмір якої відповідач не надає відомостей. Дану суму в день звільнення її сплачено не було, в звязку з чим відповідач зобовязаний виплатити її також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з жовтня 2008р. по день фактичного розрахунку. Також протиправними діями відповідача її заподіяно моральну шкоду на суму 1000 грн, яка полягає в душевних стражданнях, стресі, головному болю, вона змінила свій образ життя та вимушена була звертатися до суду, юридичної консультації та до адміністрації підприємства. Просила задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку, моральну шкоду, витрати на правову допомогу 100 грн.

29.04.2010 року позивач уточнила позовні вимоги просила суд стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати за період з червня 2008 року по 06 жовтня 2008 року включно в сумі 1180 грн. 02 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку 17,17 грн. за кожен день затримки виплати розрахунку, моральну шкоду в сумі 1000 грн, витрати на правову допомогу в сумі 100 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, вказавши, що неодноразово усно зверталася до керівництва відповідача про сплату заборгованості, але її було відмовлено у здійснені виплат, що 1180,02 грн. є залишком заборгованості після сплати після звернення до суду відповідачем 500 грн.

Представник відповідача Кузнєцов Є.М., який діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав та прохав у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що з позивачкою дійсно був укладений трудовий договір на строк з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. Після закінчення строку дії трудового договору 30.06.2008р. новий договір не укладався, заборгованості перед позивачем станом на 30.06.2008р. немає, а тому підстав задовольняти позов немає. Виплачена позивачеві 30.06.2009 року сума 500 грн. є компенсацією при звільненні і не є заборгованістю по заробітній платі. Після закінчення строкового трудового договору позивач не працювала у відповідача, але відповідач тримав у себе її трудову книжку, зробив запис про її звільнення у жовтні 2008 року з метою збільшення позивачеві терміну її трудового стажу, але в подальшому пояснив, що після виявлення помилки стосовно періоду роботи позивача у відповідача, відповідач звернувся до центру зайнятості населення з відповідною заявою, в який просить змінити дату звільнення позивача з 6.10.2008 року на серпень 2008 року. Також просив суд застосувати строк позовної давності, вважаючи, що позивачем зазначений строк звернення до суду пропущений.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з відповідачем з 01.04.2008р. по 06.10.2008р., працювала глазуровщиком фарфоро-фаянсових виробів накази №304 від 31.03.2008р. та №163 від 07.10.2008р. (а.с. 25, 26)

Відповідач всупереч вимог ст.ст.115,116 КЗпП України не виплатив позивачу заробітну плату за період з липня 2008р. по жовтень 2008р., чим порушив його право на своєчасну оплату праці і отримання своєчасного розрахунку при звільненні.

Частина перша ст. 47 КЗпП України зазначає, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З копії журналу ТОВ „АИЗ” про ведення трудових книжок вбачається, що в день звільнення позивач був на робочому місті, отримав 27.10.2008р. трудову книжку, розрахунок при звільненні з ним в той день зроблений не був, що не заперечували сторони в судовому засіданні (а.с. 19-20).

Згідно ст..117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідач не надав відомостей щодо нарахування та виплати позивачу заробітної плати за період з 01.07.2008р. по 06.10.2008р., але зазначені відомості були витребувані Апеляційним судом Донецької області з Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (система персоніфікованого обліку), згідно даних якого позивач отримувала заробітну плату від відповідача за спірні періоди в наступних розмірах: червень 2008 року - 530,00 грн., липень 2008 року - 530,00 грн., серпень 2008 року - 249,94 грн., вересень 2008 року - 472,18 грн., жовтень 2008 року - 274, 96 грн.

Зазначені відомості стосовно розміру заробітної плати позивача за червень та липень 2008 року співпадають із розміром заробітної плати, зазначеної в довідці про середню заробітну плату (дохід)позивача, яка була видана відповідачем 19.11.2008 року за №205 (а.с. 24), а за червень ще з наданою позивачем платіжною відомістю за червень 2008 року, де зазначений розмір її заробітку після відрахування податків та інших обовязкових платежів (а.с. 22), відповідно до чого суд виходить з наступного:

31.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено трудовий договір строком до 30 червня 2008р., але трудові відносини між сторонами справи продовжувалися до 06.10.2008 року, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача (а.с. 5).

Оскільки трудові відносини між позивачем та відповідачем продовжували існувати з 01.07.2008р. по 06.10.2008р., суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач з 30.06.2008р. по 06.10.2008р. не перебував з позивачем в трудових відносинах, оскільки з ним не укладався новий трудовий договір. Ці доводи не ґрунтуються на вимогах закону. Посилання відповідача на те, що наказ про звільнення 07.10.2008р. та видача трудової книжки відбулися у жовтні 2008р. є свідченням того, що відповідач намагався зберегти позивачу безперервний трудовий стаж не ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Згідно п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.92р. із змінами і доповненнями „ Про практику розгляду судами трудових спорів”, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в звязку з затримкою розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні повні два календарні місяці роботи.

Згідно довідки ТОВ „АИЗ № 205 від 19.11.2008р. заробіток ОСОБА_1 складав: липень 2008р.- 530,00 грн., відпрацювала 31 день, серпень 2008р. - 517 грн. 00 коп., відпрацювала 31 день, вересень 2008р. - 530,00 грн., відпрацювала 30 днів, а всього за останні повні два місяці відпрацювала 61 день і зарплата склала 1047 грн. 00 коп., зарплата за червень-вересень 2010 р. склала 2107,00 грн. (а.с. 24).

Заробіток позивача за жовтень 2008 року вираховується наступним чином:

Середньоденна заробітна плата 17,17 грн. (1047 : 61 = 17 грн. 17 коп.).

Заробітна плата за 6 днів складає 103,02 грн. (6х17,17 грн=103 грн. 02 коп.).

Згідно довідки виданої УПФУ в Шевченківському районі м. Києва (система персоніфікованого обліку) заробітна плата ОСОБА_1 у відповідача за період з 01.06.2008 року по 06.10.2008 року складала 2057,08 грн., а саме: за червень 2008р. 530, 00 грн.., за липень 2008р. - 530,00 грн., за серпень 2008р. 249,94 грн., за вересень 2008р. 472,18 грн., за жовтень 274,96 грн.

Суд відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.

У позовних вимогах позивачем зазначений розмір заборгованості із заробітної плати у сумі 1180,02 грн., змінювати розмір позовних вимог позивач відмовляється, у звязку з чим суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по виплаті заробітної плати саме в розмірі 1180,02 грн.

Суд критично відноситься до доводів представника відповідача стосовно виявлення після звернення позивача до суду із зазначеним позовом помилки в часі роботи позивача та до наданої копії листа відповідача на адресу центру зайнятості про анулювання довідки про заробітну плату, так, як ці відомості та дії суперечать раніш зайнятої позиції представника відповідача, розцінює це як спосіб затягнути розгляд справи та уникнути відповідальності за порушення розрахунків із позивачем.

Суд також приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку, моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу у сумі 100 грн. у звязку з необґрунтованістю з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач була звільнена 06.10.2008р., 27.10.2008р. отримала трудову книжку та в той же день дізналася про порушення її прав в звязку з тим, що вона не отримала в день звільнення розрахунку, але до суду позивач звернулася в квітні 2009 р., пропустивши встановлений ст. 233 КЗпП України строк позовної давності для звернення до суду, будь-яких, в тому числі і поважних, причин пропуску нею строку звернення до суду не надала.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 100 грн. в відшкодування понесених витрат з надання правової допомоги також задоволенню не підлягають, оскільки особа, яка надавала таку правову допомогу не приймала участь в судових засіданнях, довідка особи, яка надавала позивачеві правову допомогу по складанню позовної заяви не є документом, яким підтверджується здійснення цього платежу, так. як здійснення грошових платежів потрібно підтверджуватися або квитанцією відповідного зразку, або прибутковим касовим ордером.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 51,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „АИЗ” про стягнення заборгованості з заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, моральної шкоди, понесених витрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АИЗ”, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, буд. 10, код ЄДРПОУ 32828901, р/р. № 26006301662179 у філії ПІБ м. Словянська Донецької області, МФО 334561, ЄДРПО 32828901:

? на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі за період з червня 2008 року по 6 жовтня 2008 року у сумі 1180 грн. 02 коп. ( Одна тисяча сто вісімдесят гривен 02 копійки );

? на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.00 коп. (Пятдесят одна гривна 00 копійок) в рахунок місцевого бюджету р/р 31417537700075, банк УДК в Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ 34686605;

? витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн. 00 коп. (Сто двадцять гривен 00 копійок) на р/р 31216259700004 у банку ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, отримувач платежу державний бюджет Ворошиловського району м. Донецька. Призначення платежу: „Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Словянського міськрайонного суду Донецької області”.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „АИЗ” при виконанні судового рішення утримати з нарахованої ОСОБА_1 суми заробітку 1180,02 грн. податок з доходів фізичних осіб та інші обовязкові платежі.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 16 червня 2010 року

Суддя Словянського міськрайонного суду М. О. Гусинський