Рішення № 99848871, 22.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1983/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватного підприємства «ЛС-Груп» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, позивач, податковий орган, контролюючий орган) звернулось в суд із позовом до Приватного підприємства «ЛС-Груп» (далі – ПП «ЛС-Груп», відповідач, підприємство) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ПП «ЛС-Груп» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 18 січня 2021 року

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України) ГУ ДПС у Волинській області було видано наказ від 14 січня 2021 року № 167 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЛС-Груп» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах з червня 2020 року.

З метою вручення копії наказу від 14 січня 2021 року №167 та ознайомлення з направленнями на перевірку від 15 січня 2021 №84, №85 щодо проведення позапланової документальної перевірки ПП «ЛС-Груп» працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області 16 січня 2021 року було здійснено виїзд за місцезнаходженням ПП «ЛС-Груп, однак при прибутті на підприємство, представник відповідача повідомив про відмову у допуску до проведення перевірки у зв`язку із неправомірно винесеним наказом на проведення документальної позапланової перевірки ПП «ЛС-Груп». У зв`язку із не допуском до проведення перевірки було складено відповідний акт від 16 січня 2020 року № 20/07-01/43090595.

Вищевказані факти унеможливлюють проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

На підставі вищевикладеного о 10 годині 00 хвилин 18 січня 2021 року ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «ЛС-Груп». Водночас, контролюючим органом було дотримано всіх законодавчо визначених умов проведення перевірки ПП «ЛС-Груп».

З наведених підстав податковий орган просить адміністративний позов задовольнити та підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ПП «ЛС-Груп» у загальному порядку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 25).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовими рішенням у справі №140/716/21 за позовом ПП «ЛС-Груп» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу (арк. спр 31-32).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року провадження у даній справі було поновлено (арк. спр 37).

ПП «ЛС-Груп» у відзиві на позовну заяву від 06 серпня 2021 року позовних вимог не визнало мотивуючи тим, що контролюючим органом, не надіслано (не вручено) рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 18 січня 2021 року, чим порушено пункт 94.6 статі 94 ПКУ та пункт 3 розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Окрім того, зазначає, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 етапі 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Отже вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків.

З наведених підстав відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити (арк. спр. 41-43).

Як убачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року про відкриття провадження у справі ПП «ЛС-Груп» отримало 04 березня 2021 року (арк. спр. 28), натомість відзив на позовну заяву подано підприємством лише 06 серпня 2021 року та клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, як і будь-яких доказів в обґрунтування причин поважності пропущення такого строку суду не надано.

З урахуванням зазначеного, вказаний відзив не приймається до уваги судом як поданий поза межами встановленого судом п`ятнадцятиденного строку з дня отримання копії ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року про відкриття провадження у справі.

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

На підставі 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.11 статті 200 ПК України ГУ ДПС у Волинській області було видано наказ від 14 січня 2021 року №167 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЛС-Груп» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах з червня 2020 року (арк. спр. 5).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №140/659/20 позов ПП «ЛС-Груп» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Волинській від 14 січня 2021 року №167 «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЛС-Груп» .

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Волинській області задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року скасовано і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПП «ЛС-Груп» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним і скасування наказу відмовлено.

З метою вручення копії наказу від 14 січня 2021 року №167, ознайомлення з направленнями на перевірку від 15 січня 2021 №84, №85 (арк. спр. 6-7) та проведення позапланової документальної перевірки ПП «ЛС-Груп» працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області 16 січня 2021 року було здійснено виїзд за місцезнаходженням ПП «ЛС-Груп, однак при прибутті на підприємство, представник відповідача повідомив про відмову у допуску до проведення перевірки у зв`язку із неправомірно винесеним наказом на проведення документальної позапланової перевірки ПП «ЛС-Груп».

У зв`язку із не допуском до проведення перевірки було складено відповідний акт від 16 січня 2020 року № 20/07-01/43090595 (арк. спр. 14).

На підставі вищевикладеного о 10 годині 00 хвилин 18 січня 2021 року ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «ЛС-Груп».

Податковий орган 23 лютого 2021 року звернувся до суду в загальному порядку з вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої, контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає у обмежені або забороні платнику податків реалізацію прав розпорядження або користування його майном.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пункт 94.6 статті 94 ПК України передбачає, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Як визначено пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (пункт 94.21 статті Кодексу).

Тобто, відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для такого висновку. Так, за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Отже, вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2020 у справі №805/4874/18-а, від 16 грудня 2020 року у справі № 820/5045/18, від 22 січня 2021 року у справі № 803/205/16, від 14 січня 2021 року у справі № 815/3986/16, від 21 квітня 2021 року у справі № 820/1895/17.

Як встановлено судом, ГУ ДПС у Волинській області звернулось з даним позовом до суду 23 лютого 2021 року. При цьому із заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків позивач в порядку статті 283 КАС України до суду не звертався у зв`язку з наявним спором про право, а саме у зв`язку з оскарженням ПП «ЛС-Груп» наказу на проведення перевірки.

Таким чином, оскільки ГУ ДПС у Волинській області звернулось до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна підприємства, накладеного рішенням начальника контролюючого органу від 18 січня 2021 року, лише 23 лютого 2021 року, тобто після спливу строку у 96 годин, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення, та з огляду на припинення застосованого ним адміністративного арешту в силу вимог пункту 94.19.1 статті 94 ПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Волинській області.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до Приватного підприємства «ЛС-Груп» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 74А, ідентифікаційний код юридичної особи 43090595) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2021 року.