Рішення № 99848795, 20.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

20 серпня 2021 р. Справа № 120/2966/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до військової частини А1619

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини А1619, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1619 щодо ненарахування та невиплати, ОСОБА_1 за період проходження військової служби в військовій частини А1619 з 14.03.2016 року по 20.07.2018 року грошової компенсації вартості за не отримане речове майно;

- зобов`язати військову частину А1619 нарахувати та виплатити мені ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби в військовій частини А1619 з 14.03.2016 року по 20.07.2018 року, також зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, щодо сум належної грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Наказом командира військової частини А2393 (по особовому складу) від 03 січня 2018 року №1 мене звільнено у запас. Наказом командира військової частини А1619 (по стройовій частині) від 20 липня 2018 року №172 мене виключено зі списків особового складу військової частини А1619 та всіх видів забезпечення з 20 липня 2018 року. Питання щодо виплати грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно в наказі про звільнення відображено не було, довідку про вартість неотриманого речового майна відповідачем не надано. Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною та такою що порушує його законні права та інтереси.

Ухвалою суду від 09.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу строк для поданні відзиву на позовну заяву.

04.06.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечує та зазначає, що згідно наказу командира військової частини А1619 (по стройовій частині) від 20.07.2018 року, старший лейтенант ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас відповідно статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу” ч.б, п.2 пп "і", та 14.02.2020 року був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини А1619.

Але разом з тим, у рапорті при звільненні з військової служби, старший лейтенант ОСОБА_1 , претензій до командування військової частини А1619 не мав та не виразив. Окрім того, у відзиві відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. На переконання сторони відповідача до даних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, який визначений ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

24.06.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній не погоджується із твердженнями відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву з підстав, які більшою мірою зазначені у позовній заяві.

Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі тим, що відповідно до наказу Голови Вінницького окружного адміністративного суду №068-в/к та №069-в/к від 14.05.2021 року Головуючий суддя Крапівницька Н.Л. перебувала у щорічній відпустці.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив, що у період з 14.03.2016 року по 20.07.2018 року я проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1619 Збройних Сил України на посаді начальника стройової частини відділення персоналу військової частини А1619 у військовому званні «старший лейтенант», що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А1619 (по стройовій частині) від 20 липня 2018 року №172.

У період служби позивач брав участь у Антитерористичній операції на сході України та в операції Об`єднаних сил.

Наказом командира військової частини А2393 (по особовому складу) від 03.01.2018 року №1 позивача звільнено у запас.

Наказом командира військової частини А1619 (по стройовій частині) від 20 липня 2018 року №172 позивача виключено зі списків особового складу військової частини А1619 та всіх видів забезпечення з 20.07.2018 року. Під час звільнення з військової служби військова частина А1619 повинна була нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. Позивач звертався з заявою до військової частини А1619 про нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, однак відповідь на свої заяви відповіді не отримав.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому компенсацію за не отримане речове майно за весь період служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, судом застосовано наступні норми права.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із частинами 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Водночас, механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначено однойменним Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 (надалі - Порядок №178).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, зокрема, й у разі звільнення з військової служби.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).

Пунктом 5 Порядку № 178 передбачено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Із вказаних положень Порядку №178 слідує, що з моменту виникнення права у позивача на отримання предметів речового майна, зокрема, при звільненні особи з військової служби, у відповідача виникає обов`язок видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.

При цьому грошова компенсація вартості за неотримане речове майно неможлива без такої довідки, що також слідує із наведених вище положень Порядку №178.

Наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (надалі - Інструкція №232).

Пунктом 4 розділу III Інструкції №232 встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відтак, вказаними нормами визначено право військовослужбовця у разі звільнення з військової служби на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

При цьому, суд зазначає, що застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не наприклад "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Таким чином, військовослужбовці після звільнення з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного висновку свідчить і те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме шляхом подання рапорту як особливої форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності або шляхом подання заяви як звернення громадянина із проханням про сприяння в реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №803/756/17, від 17 січня 2019 року у справі №822/2309/17, від 29 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18 та ряду інших.

У ході судового розгляду встановлено, що військовою частиною на заяву позивача не надано довідку про вартість речового майна, що належить йому до видачі, а також не виплачено при звільненні з військової служби грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у видачі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, на те, що у нього відсутня календарна вислуга років більше ніж 5 років, є необґрунтованими, адже ані у Інструкції №232, на яку вказує відповідач, ані у іншому нормативному акті такої вимоги для отримання грошової компенсації за неотримане речове майно не передбачено.

За таких обставин, слід визнати протиправною бездіяльність військової частини А1619, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Водночас, слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, адже, відмовивши видати таку довідку, відповідач вчинив активні дії, які за своїм характером є протиправними.

Також задоволенню підлягає й похідна вимога щодо зобов`язання відповідача видати позивачу таку довідку, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі довідки про вартість речового майна.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1619 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період проходження військової служби в військовій частини А1619 з 14.03.2016 року по 20.07.2018 року грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.

Зобов`язати військову частину А1619 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить йому до видачі.

Зобов`язати військову частину А1619 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби в військовій частини А1619 з 14.03.2016 року по 20.07.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Військова частина А1619 (поштова адреса: вул. 1-го Травня, 64, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700, код за ЄДРПОУ-26615118).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар