Постанова № 99848163, 24.09.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2945/21

3/703/1064/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 вересня 2021 року о 10 годині 55 хвилин, перебуваючи в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, що за адресою: м.Сміла, вул. П.Орлика, 15, виявив неповагу до суду, що виразилось у вчиненні дій, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил.

Так, він, будучи стороною у цивільній справі, що знаходиться на розгляді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №703/1303/21, 2/703/932/21, звернувся до канцелярії суду з письмовою вимогою надати йому підтвердження повноважень відповідного суду та судді Ігнатенко Т.В.. А саме в тексті заяви про відкладення судового засідання, яке вже відбулось наступну вимогу: «Виходячи із вище зазначеного прошу суду відкласти розгляд справи №703/1303/21 до моменту надання мені належним чином підтверджуючих документів про правосуб`єктність Смілянського міськрайсуду про те, що він є органом державної влади. А заодно підтвердження про правосуб`єктність судді Ігнатенко Т.В. шляхом надання належним чином завірених документів, а саме: документи, які підтверджують її призначення на посаду судді, проте, що вона є державним службовцем відповідного органу державної влади, копію посвідчення, яке завірене великою державною печаткою, документ на номер мантії та нагрудного знаку», тобто вчинив дії, що не узгоджується з положеннями ч.6 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язку фізичних та юридичних осіб поважати незалежність суддів і не посягати на неї.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому судової повістки.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, в судове засідання не з`явився, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, вважаю за можливе розгляд справи проводити без його участі та ухвалити рішення за наявними у справі доказами.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №0001 від 10 вересня 2021 року, складеного відносно ОСОБА_1 , останній 10 вересня 2021 року порушив вимоги ч.6 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.185-3 КУпАП.

Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №0001 від 10 вересня 2021 року, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 10 вересня 2021 року адміністративного правопорушення; копією клопотання про відкладення за підписом ОСОБА_1 від 08 вересня 2021 року, яке подано до канцелярії суду 10 вересня 2021 року та зареєстроване за №11271/21-вх, в якому викладені зазначені у фабулі протоколу вимоги, які за твердженням ОСОБА_1 суд має виконати з метою продовження розгляду справи №703/1303/21, 2/703/932/21; витягом з щорічної доповіді за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні», затвердженої рішенням Вищої ради правосудді віл 09 квітня 2020 року №933/0/15-20, в якій зазначено, що одним із типових прикладів підриву авторитету правосуддя є заяви про не легітимність суддів. Процесуальне законодавство не передбачає можливості заявлення учасниками справи вимог щодо перевірки посвідчення головуючого в судовому засіданні. Зазначені дії можуть мати ознаки зловживання процесуальними правами, порушення порядку в судовому засіданні та неповагу до суду.

Відповідно до ч.1 ст.185-3 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає в разі неповаги до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Згідно ч.6 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

У частині другій статті 16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.

Частиною першою статті 51 цього Закону передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.

Таким чином відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці та присяжних, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 квітня 2014 року № 23 (з наступними змінами), посвідчення є офіційним документом, який засвідчує займану посаду особи, якій його видано, та підтверджує повноваження власника посвідчення, встановлені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Так, посвідченням судді за необхідності підтверджуються повноваження його власника в ситуаціях, не пов`язаних зі здійсненням правосуддя, коли суддя не перебуває в мантії та з нагрудним знаком.

Повноваження судді в судовому засіданні з розгляду справи підтверджуються мантією та нагрудним знаком. При цьому наявність або відсутність у судді посвідчення під час розгляду судової справи жодним чином не впливає на обсяг його повноважень щодо здійснення правосуддя у певному суді, що надані у порядку, встановленому законом.

Таких висновків дійшла Вища рада правосуддя у своїй щорічній доповіді за 2019 рік, затвердженій рішенням ВРП від 9.04.2020 року №933/0/15-20, де відзначила, що процесуальне законодавство не передбачає можливості заявлення учасниками справи вимог щодо перевірки посвідчення головуючого в судовому засіданні. Зазначені дії можуть мати ознаки зловживання процесуальними правами, порушення порядку в судовому засіданні та неповаги до суду.

Згідно п.6 ч.3 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежність судді забезпечується відповідальністю за неповагу до суду чи судді.

Відповідно ст.129 Конституції України, за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно ст.50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Як зазначено у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади», у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи наведене вище, викладені у клопотанні ОСОБА_1 про відкладення від 08 вересня 2021 року вимоги щодо надання йому належним чином підтверджуючих документів про правосуб`єктність Смілянського міськрайсуду про те, що він є органом державної влади, а також підтвердження про правосуб`єктність судді Ігнатенко Т.В. шляхом надання належним чином завірених документів, а саме: документи, які підтверджують її призначення на посаду судді, проте, що вона є державним службовцем відповідного органу державної влади, копію посвідчення, яке завірене великою державною печаткою, документ на номер мантії та нагрудного знаку, які суд, на думку ОСОБА_1 , повинен виконати для продовження розгляду справи №703/1303/21, 2/703/932/21, а в разі невиконання відкладати судові засідання у даній справі, суддя розцінює як явну зневагу до суду і встановлених у суді правил.

На підставі вищевикладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.185-3 КУпАП, а саме: «неповага до суду, що виразилося у вчиненні дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил».

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, те, що він вперше вчинив відповідні дії, вважаю, що для його перевиховання, запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є накладення стягнення в межах санкції ч.1 ст.185-3 КУпАП, у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому Законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.185-3, ст.251, 266, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору, який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Строк пред`явлення постанови до виконання – 3 (три) місяці.

Суддя Т.В. Ігнатенко