Ухвала суду № 99847904, 20.09.2021, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 2/1713/3/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Василевич О.В.

секретар Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог заяву ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» Семченкова Н.С. звернулась в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 31.05.2011 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказує, що на підставі виданих на виконання вищевказаного рішення суду виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завершено виконавчі провадження №№ 39307321, 51934106 в Острозькому районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Зазначає, що 14.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал»укладено договор № GL2NO14341ПВ260 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №01/2201/08-11 А(Н) від 22.01.2008р. перейшли до ТОВ «ФК «Морган Кепітал».

Вказує, що в подальшому 30.12.2020 р. між ТОВ «ФК «Морган Кепітал»та ТОВ "ФК ФОРТ" укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав №92-Ф, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 01/2201/08-11 А(Н) від 22.01.2008 р. перейшло до ТОВ "ФК ФОРТ" (новий кредитор).

Враховуючи вищевикладене та покликаючись на норми ст.512 ЦК України, ст.514 ЦПК, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» заявник вказує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Просить замінити сторону стягувача ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «ФК «ФОРТ».

Крім того заявник вказує, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на день звернення до суду з вищевказаною заявою оригінал виконавчих листів щодо боржників на примусовому виконанні у відділі ДВС не перебуває, при цьому просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки, поновлення процесуального строку TOB «ФК ФОРТ», що був пропущений через перебування первісного кредитора (ПАТ «КБ «Надра») на стадії ліквідації, що виключає наявність вини ТОВ «ФК ФОРТ» як правонаступника банку, та є поважною причиною пропуску такого строку, а також є підставою для його поновлення.

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві просив розгляд заяви здійснювати у його відсутності.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на заяву до суду не надходило.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на заяву до суду не надходило.

У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно рішення Острозького районного суду Рівненської області від 31.05.2011 року позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №01/2201/08-11А(Н) від 22.01.2008 р. в розмірі 114 222, 643 грн., 1 142,23 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 189,60 грн. витрат, пов`язаних з публікацією оголошення в пресі про виклик відповідачів.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що 14.05.2020 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N014341ПВ260 від 14.05.2020 року, відповідно до якого ПАТ «Комерційний банк «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (новий кредитор) набуло право вимоги заборгованості, зокрема за кредитним договором №01/2201/08-11А(Н) від 22.01.2008р.

30.12.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» та ТОВ "ФК ФОРТ" укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав №92-Ф, згідно якого право вимоги, зокрема, до позичальників за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №01/2201/08/11А(Н) від 22.01.2008 року, перейшло до ТОВ "ФК ФОРТ".

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язані - ТОВ "ФК ФОРТ" стало новим кредитором у фінансових відносинах з боржниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №01/2201/08/11А(Н) від 22.01.2008 року.

Зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що рішення суду на даний час не виконано.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Виходячи з положення ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою згідно ч.1ст.512 ЦК України, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно ч.1ст.514 ЦК України.

Відповідно п.1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до вимог ст.514 ЦК України до но вого кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки які виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст.378 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно змісту ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні.

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у разі заміни кредитора у зобов`язанні правонаступником, суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

У відповідності до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Вказані правові висновки, зокрема, викладено в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 2-а-1864/10 (провадження № К/9901/558/18).

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

В даному випадку підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття стягувача (кредитора) внаслідок його правонаступництва.

В зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття первісного кредитора з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється його статус сторони виконавчого провадження і його заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зважаючи на вищевикладене, у зв`язку з переходом до ТОВ «ФК Форт» прав вимоги за вищевказаним кредитним договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для заміни стягувача на його правонаступника ТОВ «ФК Форт».

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту вказаних норм матеріального права і заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день звернення до суду з вищевказаною заявою оригінали виконавчих листів щодо боржників на примусовому виконанні не перебувають.

Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, шо не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення листів до виконання.

Суди при розгляді заяв стягувачів виходять з того, що такі причини (обставини) повинні: по-перше бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт; по-друге причини пропуску процесуального строку виникли не з вини стягувачів виконавчих листів після закінчення строку пред`явлення їх до виконання.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження.

Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

В п. 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, шо провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Розглядаючи причини пропуску процесуальних строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання суд вважає, що строк стягувачем був пропущений у зв`язку з перебуванням первинного кредитора (ПАТ «КБ «НАДРА») в процедурі ліквідації, а тому причини пропуску процесуального строку є поважними, та виникли не з вини нового кредитора, який є правонаступником первинного кредитора.

Як встановлено в судовому засіданні 04.06.2015 року за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «НАДРА».

Відповідно до положень п.11 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» банк, в якому запроваджено процедуру ліквідації, не має можливості стягувати заборгованість в порядку пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку. Таким чином, у разі пред`явлення виконавчого документу органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю банком, по відношенню до якого прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку, спричинило б повернення виконавчого документу без прийняття до виконання. Отже, початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» унеможливив пред`явлення виконавчого листа до виконання, що й призвело до пропущення процесуальних строків.

За таких обставин, відступлення прав вимоги за кредитним договором було єдиним способом стягнення заборгованості.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, суд зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Таким чином, поновлення процесуального строку TOB «ФК ФОРТ», що був пропущений через перебування первісного кредитора на стадії ліквідації, де було прийняте рішення про початок процедури ліквідації та встановлення тимчасової адміністрації, неможливість пред`явлення виконавчого документа в межах строку, в силу норм Закону України «Про виконавче провадження», що виключає наявність вини ТОВ «ФК ФОРТ» як правонаступника банку, є поважною причиною пропуску такого строку, а також є підставою для його поновлення.

Отже, заява ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.55, 442, 512, 514, 258, 260, 261 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» (адреса для листування: 03035, м.Київ, Солом`янська площа 2, код ЄДРПОУ 42725156) про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ «Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, буд15, код ЄДРПОУ 20025456) на його правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» (адреса для листування: 03035, м.Київ, Солом`янська площа 2, код ЄДРПОУ 42725156) у виконавчих провадженнях з виконання рішення Острозького районного суду Рівненської області від 31.05.2011 року у цивільній справі №2-3/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Поновити строк пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №2-3/11 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № 01/2201/08-11А(Н) від 22.01.2008 року у розмірі 114 222,64 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2021р.

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.