Рішення № 99847299, 22.09.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3315/21

Провадження № 2/279/1436/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Аллахвердієвою Ю.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/3315/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання права власності на майно у порядку спадкування, визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом у виді житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,60 га. для ведення особистого підсобного господарства. Даний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі запису в господарській книзі №3 погосподарського обліку за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно рішення виконавчого комітету Межиріцької сільської ради № 23 від 13.10.1993 року ОСОБА_3 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,60 га. Однак, спадкодавцем за життя не було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку.

В установлений законом строк позивач як спадкоємець за законом звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, було відкрито спадкову справу №48/1997 та видані свідоцтва про право на спадщину на легковий автомобіль, земельні ділянки та грошові вклади.

Однак, йому було відмовлено у видачі свідлоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,60 га. для ведення особистого підсобного господарства, так як відсутні документи, що посвідчують право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку.

Просить визнати за ним право власності на спадкове майно у виді житлового будинку, а також право на завершення приватизації та державної реєстрації права влансості на земельну ділянку площею 0,60 га. для ведення особистого підсобного господарства.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, подавши письмову заяву.

Відповідач просив справу розглянути в відсутність його представника,при ухваленні рішення покладається на розсуд суду, подавши письмову заяву.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом у виді житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,60 га. для ведення особистого підсобного господарства Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв спадщину за законом, звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса, яким було заведено спадкову справу №48/1997, отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Іншими особами спадщина не прийнята.

Право власності на будинок спадкодавцем позивача за життя не було оформлено та зареєстровано, на час розгляду справи така можливість втрачена, що перешкоджає позивачеві, який є спадкоємцем померлої, оформити свої спадкові права. Право власності спадкодавця на спадкове майно підтверджено даними довідки Межиріцької сільської ради № 194//02-26 від 20.11.2020 року про те, що даний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі запису в господарській книзі №3 погосподарського обліку за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

До часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від їх державної реєстрації.

Державна реєстрація права власності померлого спадкодавця не можлива нотаріусом в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно. За таких обставин відсутня можливість оформлення позивачем свого права на спадкове майно в позасудовому порядку.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно рішення виконавчого комітету Межиріцької сільської ради № 23 від 13.10.1993 року ОСОБА_3 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,60 га.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі і на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

За вимогами ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Якщо спадкодавець за життя не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Спір у справі виник внаслідок того, що нотаріус відмовив спадкоємцю оформити спадщину і видати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, приватизацію якої не встиг провести спадкодавець.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.1216, 1218, 1225 ЦК України, ст. ст. 81, 125 ЗК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 на підставі запису в погосподарській книзі Межиріцької сільської ради Коростенського району №2 за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 та право на завершення приватизації та державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,60 га. для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в с. Барди Коростенського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі рішення Межиріцької сільської ради Коростенського району Житомирської області № 23 від 13.10.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Територіальна громада в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, місце знаходження: 11501, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, Житомирська область, ЄДРПОУ 04053507.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом