Ухвала суду № 99846959, 22.09.2021, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1383/21

Провадження № 1-м/739/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі судді Чепурка В.В.,

з участі:

секретаря судового засідання – Лукаш Н.Я.,

прокурора – Котченка Ф.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Республіки Білорусь відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року за частиною першою статті 328, частиною першою статті 328-1 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (далі – КК РБ), із застосування частин першої та другої статті 72 КК РБ, до позбавлення волі на строк три роки з відбуванням покарання у виправній колонії в умовах посиленого режиму, без штрафу,

В С Т А Н О В И В:

До Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Республіки Білорусь відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року за частиною першою статті 328, частиною першою статті 328-1 КК РБ, із застосування частин першої та другої статті 72 КК РБ, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного вказаній особі судом Республіки Білорусь.

У клопотанні порушується питання про визначення за Кримінальним кодексом України правової кваліфікації діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним та визначення строку позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 згідно Кримінального кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив привести вирок суду Республіки Білорусь у відповідність до законодавства України.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається, вироком суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за частиною першою статті 328 КК, частиною першою статті 328-1 РБ та призначено покарання: за частиною першою статті 328 КК РБ у виді позбавлення волі на строк два роки; за частиною першою статті 328-1 КК РБ у виді позбавлення волі на строк три роки без штрафу. Відповідно до частин першої та другої статті 72 КК РБ шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з відбуванням покарання у виправній колонії в умовах посиленого режиму, без штрафу.

Строк відбування покарання обраховується з 13 січня 2021 року. У строк відбування ОСОБА_1 покарання зараховано період його тримання під вартою з 22 жовтня 2020 року по 12 січня 2021 року. Також до набрання вироком законної сили залишено без зміни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вирішено питання щодо долі речових доказів і стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Республіки Білорусь процесуальні витрати. 30 січня 2021 року даний вирок набрав законної сили.

За своїм характером кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті 328, частиною першою статті 328-1 КК РБ, за вчинення яких засуджено ОСОБА_1 , є кримінально караними діяннями згідно Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Так, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 328 КК РБ за своїм складом аналогічне складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК України, що передбачає відповідальність за незаконне зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту і карається у розмірі штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 328-1 КК України за своїм складом аналогічне складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 305 КК України, що передбачає відповідальність за контрабанду наркотичних засобів та карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Отже, діяння, на підставі яких було винесено вирок відносно ОСОБА_1 , є кримінальними правопорушеннями згідно законодавства України.

Згідно довідок виправної колонії №3, в якій ОСОБА_1 відбуває покарання, станом на 22 квітня 2021 року невідбута ним частина покарання становить 2 роки 6 місяців, до ОСОБА_1 укази Президента Республіки Білорусь про помилування та Закони Республіки Білорусь «Про амністію» не застосовувалися.

Згідно інформації Державної міграційної служби України ОСОБА_1 є громадянином України, підтвердженням чого є паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія якого додана до клопотання.

З довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 вбачається, що останній зареєстрований в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської області.

22 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав на ім`я Генерального прокурор Республіки Білорусь клопотання про передачу його до України для подальшого відбування вказаного покарання.

У листі Генеральної прокуратури Республіки Білорусь від 12 травня 2021 року, адресованому Міністерству юстиції України, висловлено згоду на передачу засудженого ОСОБА_1 до України.

Наказом заступника Міністра юстиції України від 13 серпня 2021 року вирішено прийняти ОСОБА_1 , засудженого в Республіці Білорусь, для подальшого відбування покарання в Україні.

Відповідно до частини першої статті 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно положень статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналася на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22 вересня 1995 року, засуджену особу може бути передано за цією Конвенцією тільки за таких умов: a) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; b) якщо рішення є остаточним; c) якщо на час отримання запиту про передачу засуджена особа має відбувати покарання впродовж якнайменш шести місяців або якщо їй винесено вирок до ув`язнення на невизначений строк; d) якщо на передачу згодна засуджена особа або, коли з врахуванням її віку або фізичного чи психічного стану одна із двох держав вважає це за необхідне, - законний представник засудженої особи; e) якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території; f) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.

Пунктом «b» частини 1, частиною 3 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні органи держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції. Виконання вироку регулюється законодавством держави виконання вироку, і тільки ця держава має право приймати всі відповідні рішення.

Пунктами «а», «с», «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб, встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також зараховується у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі, і не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені статтею 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований вимогами статті 610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених частиною четвертою статті 610 КПК України.

Враховуючи те, що умови передачі, визначені статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб, дотримані, оскільки ОСОБА_1 є громадянином України, вирок суду Республіки Білорусь, яким він засуджений, набрав чинності та є остаточним рішенням, строк покарання, який має відбувати засуджений, становить більше шести місяців, засуджений ОСОБА_1 згодний на його передачу до України для подальшого відбування покарання, діяння, за вчинення яких щодо нього було винесено вирок, є кримінальними злочинами згідно законодавства України та були б кримінальними злочинами у разі їх вчинення на її території, а також те, що і держава винесення вироку – Республіка Білорусь, і держава виконання вироку - Україна згодні на передачу вказаної засудженої особи, суд дійшов висновку про необхідність приведення вироку відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.

Зважаючи на викладені у вироку суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року обставини, дії ОСОБА_1 , засудженого за частиною першою статті 328-1 КК України необхідно кваліфікувати за частиною першою статті 305 КК України як контрабанда наркотичних засобів, а дії, які кваліфіковані за частиною першою статті 328 КК України необхідно кваліфікувати за частиною першою статті 309 КК України як незаконне зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Приводячи вирок вказаного суду у відповідність до законодавства України, враховуючи положення частини четвертої статті 610 КПК України, суд вважає за необхідно визначити ОСОБА_1 покарання за частиною першою статті 305 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, оскільки хоча строк покарання, призначений вироком суду Республіки Білорусь, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією частини першої статті 305 КК України за відповідне кримінальне правопорушення, суд має дотримуватися строку, визначеного вироком суду іноземної держави. За частиною першою статті 309 КК України, з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 610 КПК України, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 5 років, оскільки законом України про кримінальну відповідальність за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк 5 років.

Як вбачається, остаточне покарання, визначене ОСОБА_1 згідно статті 72 КК РБ за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким.

Наведене положення за своїм змістом є аналогічним положенню частини першої статті 70 КК України, відповідно ОСОБА_1 за сукупністю вчинених злочинів, передбачених частиною першою статті 305, частиною першою статті 309 КК України необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк відбування ОСОБА_1 покарання необхідно обраховувати з 13 січня 2021 року, зарахувавши у строк відбування покарання період його утримання під вартою з 22 жовтня 2021 року до 12 січня 2021 року.

З приводу визначення режиму відбування покарання суд зазначає, що дане питання не належить до повноважень суду України, а є компетенцією комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, у зв`язку з чим суд не визначає засудженому вид виправно-трудової колонії для відбування покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 9, 12 Конвенції «Про передачу засуджених осіб», статтями 371, 372, 602, 610 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України- задовольнити.

Вирок суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 привести у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1 вважати засудженим вироком суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року:

- за частиною першою статті 305 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за частиною першою статті 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати остаточно призначеним ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з 13 січня 2021 року.

Зарахувати у строку відбування покарання ОСОБА_1 період його тримання під вартою з 22 жовтня 2020 року до 12 січня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Суддя В.В. Чепурко