Рішення № 99846796, 15.09.2021, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/2715/19

Провадження №2/654/44/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року Голопристанський районний суд Херсонської області а у складі:

головуючого судді Данилевського М.А.

за участю секретаря Ярошинської О.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу №654/2715/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства "Альона", ПП "Органік сістемс" про визнання договору недійсним та повернення майна, за об`єднаною позов-ною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватне підприємство "Органік сістемс", селянське (фермерське) господарство "Альона", про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності, скасування речового права та витребування з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Органік сістемс» про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав Приватного підприємства «Органік сістемс» на земельну ділянку площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001, повернення земельної ділянки із незаконного володіння ПП «Органік сістемс» та про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих у якості орендної плати за користування земельною ділянкою коштів.

В обґрунтування позову зазначила, що є власником вказаної земельної ділянки, яку отримала в порядку спадкування за заповітом після смерті попереднього власника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про право на спадщину видано їй Голопристанською державною нотаріальною конторою 05 липня 2019 року, у той же день зареєстровано право власності на земельну ділянку. Також зазначила, що позбавлена права користування та володіння земельною ділянкою, оскільки згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вона з 2012 року перебуває в оренді у Приватного підприємства «Органік сістемс» на підставі договору, укладеного між вказаним підприємством та ОСОБА_1 , яка не є власником земельної ділянки та не має права нею розпоряджатися. Вважає, що протягом 2012-2019 років ОСОБА_1 безпідставно отримувала від ПП «Органік сістемс» кошти за користування земельною ділянкою.

Посилаючись на вказані обставини, просила визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Органік сістемс», скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав Приватного підприємства «Органік сістемс» на земельну ділянку та повернути її із незаконного володіння, а також стягнути з ОСОБА_1 безпідставно отримані у якості орендної плати за користування земельною ділянкою кошти.

Також, 31 липня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із аналогічною позовною заявою до ОСОБА_1 та Селянського (фермерського) господарства «Альона» про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки площею 1,0051 га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав СФГ «Альона» на цю, повернення земельної ділянки із незаконного володіння СФГ «Альона» та про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих у якості орендної плати за користування земельною ділянкою коштів.

В обґрунтування позову також зазначила ті самі обставини, що й у позовній заяві, пред`явленої до ОСОБА_1 та ПП «Органік сістемс». Просила визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки площею 1,0051 га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021, скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав СФГ «Альона» на земельну ділянку та повернути її із незаконного володіння, а також стягнути з ОСОБА_1 безпідставно отримані у якості орендної плати за користування земельною ділянкою кошти.

Ухвалою суду за позовною заявою відкрито провадження у справі №654/2715/19, провадження №2/654/1000/2019, головуючим суддею, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019, визначений суддя Данилевський М. А.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року цивільну справу №654/2715/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Альона» про визнання договору недійсним та повернення майна та цивільну справу №654/2718/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Органік сістемс» про визнання договору недійсним та відшкодування шкоди об`єднано в одне провадження з присвоєнням справі номеру №654/2715/19.

У відзивах на позовні заяви ОСОБА_1 заперечила проти позовів з підстав відповідності чинному законодавству умов договорів оренди та відсутності підстав для визнання їх недійсними. Зазначила, що спірні земельні ділянки після смерті ОСОБА_3 успадкував її чоловік ОСОБА_4 , а рішенням Голопристанського районного суду від 03.05.2012 по справі 2108/1024/212 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка за нею визнано право власності на земельну ділянку площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001 та на земельну ділянку площею 1,0051 га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021. З цих підстав просила відмовити у задоволенні позову.

24 лютого 2020 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватне підприємство «Органік сістемс», селянське (фермерське) господарство «Альона», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності, скасування речового права та витребування з чужого незаконного володіння.

Позивачем зазначено, що 25.09.2002 між її чоловіком ОСОБА_4 , спадкоємцем якого вона є, та ОСОБА_3 в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок площею 1,01 га та площею 2,91 га, розташованих на території Голопристанської міської ради Херсонської області. Крім того зазначає, 25.09.2002 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 , який, починаючи з 25.09.2002 фактично використовував вказані земельні ділянки за призначенням, тобто фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . Враховуючи викладене позивачка просила визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; встановити факт прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також визнати за нею право власності на спірні земельні ділянки, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року (суддя Сіянко В.М.) відкрито провадження у цивільній справі №654/626/20 за зазначеним позовом та розпочато підготовче провадження (провадження №2/654/516/2020).

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 заперечила проти позову, зазначивши про відсутність підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного під час дії заборони на продаж земельних ділянок та земельних часток (паїв), також зазначила, що заповіт, виданий ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 скасований заповітом, який ОСОБА_3 склав пізніше і за яким все належне йому майно заповів ОСОБА_2 . Вказала, що обставини щодо спадкування земельних ділянок після смерті ОСОБА_3 було встановлено Херсонським апеляційним судом при вирішенні справи №2108/1024/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом. З цих підстав просила відмовити у задоволенні позову та об`єднати справу №654/626/20 в одне провадження зі справою №654/2715/19, передавши її для розгляду судді Данилевському М.А., оскільки провадження у справі №654/2715/19 відкрито раніше.

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року по справі №654/626/20 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ПП «Органік сістемс», СФГ «Альона», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності, скасування речового права та витребування з чужого незаконного володіння та цивільну справу №654/2715/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , СФГ «Альона» про визнання договору недійсним та повернення майна, об`єднано в одне провадження з присвоєнням справі номеру 654/2715/19, та передано на розгляд судді Данилевському М.А.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник уточнили позовні вимоги, подавши заяву про залишення без розгляду вимоги про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих у якості орендної плати за користування земельними ділянками коштів, позовні вимоги за первісним позовом підтримали, просили їх задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві та у зустрічному позові позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Представник відповідача ПП «Органік сістемс» та СФГ «Альона» в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Голопристанською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_3 було видано сертифікат на земельну ділянку РП №904609, який згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з 29 вересня 2004 року втратив чинність у зв`язку з реалізацією права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом шляхом видачі ОСОБА_3 на підставі розпорядження Голопристанської районної державної адміністрації від 19.03.2004р. №123 державних актів на право власності на землю серії ЯБ №073740 на право власності на земельну ділянку площею 1,0051 га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021 та серії ЯБ №073741 на право власності на земельну ділянку площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001.

Обмін земельного сертифікату РП №904609 на вказані земельні ділянки та оформлення права власності на них на ім`я ОСОБА_3 , підтверджується проектною документацією із землеустрою, яка наявна в матеріалах справи.

У період чинності сертифікату на земельну ділянку РП №904609, 25 вересня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (чоловіком позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ) підписано договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 сертифікат на земельну ділянку РП №904609 за договірною ціною у розмірі 1200грн. Договір складено у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.

У день підписання договору купівлі-продажу 25 вересня 2002 року, ОСОБА_3 видав на ім`я ОСОБА_4 нотаріально посвідчену довіреність на право вчинення дій щодо прав на земельну частку (пай), одержання державних актів на право власності на земельні ділянки тощо, від імені довірителя та у його інтересах.

25 вересня 2002 року ОСОБА_3 також було складено та нотаріально посвідчено заповіт, згідно з яким він заповів ОСОБА_4 належне йому право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом на земельну ділянку РП №904609.

31 вересня 2004 року ОСОБА_3 було складено та нотаріально посвідчено новий заповіт, згідно з яким все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день його смерті і на що він за законом матиме право, він заповів єдиному спадкоємцеві позивачу за первісним позовом ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті спадщину прийняла ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_1 .

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру від 12.02.2019р. №НВ-6505561162019 на підставі рішення суду 03.05.2012 справа 2108/1024/212 право власності на земельну ділянку площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру від 12.02.2019 №НВ-6505561242019 на підставі рішення суду 03.05.2012 справа 2108/1024/212 право власності на земельну ділянку площею 1,01 га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області, також зареєстровано за ОСОБА_1

03 травня 2012 року Голопристанським районним судом прийнято рішення по справі №2108/1024/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001 та на земельну ділянку площею 1,01 га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021, які виділено для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 16 травня 2019 року по справі №2108/1024/2012 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено, що право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , у тому числі на спірні земельні ділянки, належить з часу відкриття спадщини (з 11 жовтня 2004 року) ОСОБА_2 . Херсонським апеляційним судом також встановлено, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 не входило право на спірні земельні ділянки.

Згідно з ч.5 ст.82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доведенню знов у межах цієї справи та мають характер преюдиційних.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про власність», положення якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, праця громадян є основою створення i примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України та ч.2 ст.1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

При вирішенні справи за позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу прав на земельну ділянки суду слід встановлювати правомірність укладення цього договору про відчуження паю.

Станом на дату, зазначену у спірному договорі купівлі-продажу, цивільно-правові відносини щодо визнання права власності на земельну частку (пай) регулювались положеннями Земельного кодексу України, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995р.

Згідно з п.1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995р. №720/95, паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

На час виникнення спірних правовідносин питання порядку продажу та відчуження прав на земельну частку (пай) регулювались Порядком посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, затвердженим наказом Мінюсту України та Держкомзему України від 06.06.1996р. №14/5/48. Відповідно до Додатку №2 до зазначеного Порядку у договорі купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом повинно бути зазначено площу земельної частки в умовних кадастрових гектарах, місце розташування земельної частки, цільове призначення земельної частки.

Суд звертає увагу, що спірний договір купівлі-продажу не містить вказаних істотних умов, отже є неукладеним.

Відповідно до ст.2 ЦК УРСР у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, сімейні, трудові, земельні, гірничі, водні, лісові відносини, а також відносини в колгоспах, що випливають з їх статуту, регулювались не положеннями ЦК УРСР, а відповідно сімейним, трудовим, земельним законодавством, законодавством про надра, водним, лісовим і колгоспним законодавством.

Згідно з п.15 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

За таких обставин суд погоджується з позивачем ОСОБА_2 , що укладення договору купівлі-продажу прав на земельну частку (пай), всупереч встановленій забороні (мораторію) на їх відчуження не може мати наслідком визнання такого договору дійсним в судовому порядку.

З цих підстав та з урахуванням часу виникнення спірних правовідносин, суд наголошує на помилковості і безпідставності посилань позивача ОСОБА_1 на положення ст.220 ЦК України.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Втім позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів про прийняття її чоловіком ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Відсутність правової підстави для набуття ОСОБА_4 права власності на спірні земельні ділянки площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001 та площею 1,0051 га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021 свідчить про те, що права на ці земельні ділянки не увійшли до складу спадщини, яка відкрилась після його смерті.

Враховуючи безпідставність основних позовних вимог за зустрічним позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання факту прийняття спадщини, не підлягають задоволенню й позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про скасування реєстрації речового права, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, які носять похідний характер.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18 державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Відтак сама по собі реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване не свідчить про правомірність розпорядження нею цим майном шляхом укладення оспорюваних договорів оренди.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленим у постанові від 07.04.2021 року по справі №738/1781/18, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Незважаючи на те, що документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з часу відкриття спадщини.

Отже, з урахуванням обставин, встановлених судом при вирішенні справи №2108/1024/2012, єдиним спадкоємцем прав на спірні земельні ділянки є ОСОБА_2 , якій належать речові права на них з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Скасування постановою Херсонського апеляційного суду від по справі №2108/1024/2012 рішення місцевого суду, як правовстановлюючого документа має наслідком констатацію факту абсолютної відсутності у ОСОБА_1 речових прав на спірні земельні ділянки площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001 та площею 1,0051 га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021, прав передачі в оренду тощо.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. При цьому зі скасуванням рішення суду втрачаються всі ті наслідки, які з нього випливають. Такий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015р. (провадження №6-1193цс15) та від 05 жовтня 2016р. (провадження №6-1582цс16), а також неодноразово підтримані колегією суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 10 травня 2018 у справі № 643/18839/13-ц (провадження №61-4453св18), від 23 січня 2019 у справі №643/12557/16-ц (провадження №61-18566св18) та від 13 березня 2019 у справі №643/19761/13-ц (провадження №61-5447зпв18).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. За ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно з ч.1 ст.90 Земельного кодексу України право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину належить власнику земельної ділянки.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець (власник або уповноважена ним особа) зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно зі ст.319 ЦК України правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном належать власнику, який здійснює ці правомочності на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Статтею 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом встановлено відсутність згоди власника земельних ділянок на передачу їх ОСОБА_1 в оренду ПП «Органік сістемс» та СФГ «Альона», позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258, 259, 263 - 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства "Альона", ПП "Органік сістемс" про визнання договору недійсним та повернення майна - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,01 (1,0051) га, кадастровий номер 6522310100:07:027:0021, укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством "Альона", скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав Селянського (фермерського) господарства "Альона" на земельну ділянку площею 1,0051 га, кадастровий номер 6522310100:07:0027:0021 та повернути її із незаконного володіння відповідачів.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Органік сістемс", скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав Приватного підприємства "Органік сістемс" на земельну ділянку площею 2,91 га, кадастровий номер 6522310100:07:028:0001 та повернути її із незаконного володіння відповідачів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (проживає: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (проживає: АДРЕСА_2 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

Стягнути з СФГ "Альона" (ЄДРПОУ: 31369335) та ПП "Органік сістемс" (ЄДРПОУ: 34739300) пропорційно в рівних частинах на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (проживає: АДРЕСА_2 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватне підприємство "Органік сістемс", селянське (фермерське) господарство "Альона", про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності, скасування речового права та витребування з чужого незаконного володіння, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2021 року.

Суддя М. А. Данилевський