Ухвала суду № 99845928, 23.09.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1943/21

Провадження № 1-кп/740/273/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Лазоренко Л. Ю.,

учасники кримінального провадження:

- прокурор Михайленко І. Ф.,

- обвинувачені – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

- захисник обвинувачених Рубана Р. І., ОСОБА_3 ? Квацба Р. Д.,

- захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – Щербак О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України,

установив:

У Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження.

Судові засідання у справі неодноразово відкладалися з різних причин, востаннє – на 23 вересня 2021 року.

До суду надійшли письмові клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим, який спливає 30 вересня 2021 року.

Клопотання мотивовані тим, що обвинувачені обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, стосовно них застосовані запобіжні заходи: обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – у виді домашнього арешту у період часу з 22-00 год. по 07-00 год.; обвинуваченій ОСОБА_3 – особисте зобов`язання.

Необхідність продовження дії запобіжних заходів обумовлена забезпеченням належної процесуальної поведінки обвинувачених та з метою запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зникли та не зменшились.

Строк запобіжних заходів необхідно продовжити, оскільки, усвідомлюючи вид та міру покарання, обвинувачені зможуть всіма можливими засобами намагатися уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване діяння, у тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та представника потерпілого, створювати штучні докази та підбурювати осіб до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ними у подальшому захисних версій, також продовжувати чинити кримінальні правопорушення майнового характеру. З огляду на наявні у кримінальному провадженні ризики, інший (більш м`який) запобіжний захід не зможе забезпечити виконання процесуальних обов`язків обвинуваченими. Ризики, що враховані при обранні вказаних запобіжних заходів, не зникли та не зменшилися.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив їх задовольнити з викладених у клопотаннях обставин. Зазначив, що обрані обвинуваченим запобіжні заходи є дієвими, забезпечують їхню належну процесуальну поведінку, а тому їхню дію слід продовжити. Крім цього, враховуючи суть інкримінованого кримінального правопорушення, в яких обвинувачуються обвинувачені, обрані запобіжні заходи є більш, ніж співмірними з існуючими ризиками, а тому їх послаблення неможливе.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та їхній захисник – Квацба Р. Д. заперечили проти задоволення клопотання, пославшись на недоведеність та необґрунтованість, відсутність жодних ризиків. Обвинувачені зазначили, що через обрані запобіжні заходи у них виникають труднощі з працевлаштуванням.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Щербак О. В. заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на його недоведеність та формальність, ненадання прокурором нових доказів, вважали за можливе застосувати особисте зобов`язання. Зокрема, захисник зауважив про верховенство Конституції України, за якою всі сумніви тлумачаться на користь людини, і без відповідного обвинувального вироку людина вважається невинною. На його думку, клопотання містить лише посилання на вірогідність та припущення можливих ризиків та жодних конкретних фактів допущення будь-яких порушень обвинуваченими.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загальними засадами кримінального провадження за змістом ст. 7 КПК України, є, зокрема, верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно із ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим – тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), його поведінки під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Крім того, за висновками ЄСПЛ, справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що застосовані до обвинувачених запобіжні заходи є співмірними з існуючими ризиками, особою обвинувачених, тяжкістю злочину та його наслідками, є пропорційними меті, яка ставилася для їх застосування.

При цьому суд ураховує, що на теперішній час продовжується дослідження судом доказів у справі, свідки ще не допитані, отже, існує ризик впливу на них.

Підстав для зміни або скасування запобіжних заходів стосовно обвинувачених суд на цей час не вбачає.

З урахуванням викладеного суд вважає, що запобіжні заходи, застосовані до обвинувачених, слід залишити незмінними, вони відповідають особам обвинувачених та є достатніми для забезпечення належної їх поведінки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів слід задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 22, 26, 177, 178, 194, 331, 376 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло у період часу з 22-00 год. до 07-00 год. наступного дня, за виключенням необхідності звернення за невідкладною медичною допомогою, та дію обов`язків, а саме: прибувати на виклики до суду; не відлучатися з м. Ніжина Чернігівської області без дозволу суду та повідомляти про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну, - до 19 листопада 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_2 , із забороною залишати житло у період часу з 22-00 год. до 07-00 год. наступного дня, за виключенням необхідності звернення за невідкладною медичною допомогою, та дію обов`язків, а саме: прибувати на виклики до суду; не відлучатися з м. Ніжина Чернігівської області без дозволу суду та повідомляти про зміну місця свого проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну, - до 19 листопада 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та дію обов`язків, а саме: прибувати на виклики до суду; не відлучатися з м. Ніжина Чернігівської області без дозволу суду та повідомляти про зміну місця свого проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну, - до 19 листопада 2021 року включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повну ухвалу складено і підписано 24 вересня 2021 року.

Суддя І. М. Шевченко